Цієї миті пролунав постріл із гранатомета. Я не військова людина, але специфіка моїх наукових інтересів призвела до того, що я почав знатися на легкій та важкій стрілецькій зброї. Ручний протитанковий гранатомет. Вибух. Я з подивом побачив, що голова чудовиська дивно затремтіла. Воно захиталося, а потім голова впала прямо на мене, і я знепритомнів.
(Більше про Шпиля можна дізнатися в романі «Одного разу на Дикому Заході», книжці оповідань «Івченко об'єднує Україну», а також в енциклопедії українського жаху «Сто чудовиськ України»).
Розділ 2План дій
Прокинувся у лікарняній палаті. Щоправда, трохи дивній, без вікон. Двері були, а віконжодного. Але це я помітив потім. Наді мною стояв чоловік у білому халаті й плескав мене по щоках.
Він прокинувся, сказав чоловік у халатімабуть, лікар. Дивився кудись убік. Там я помітив іще одногов костюмі й краватці. Лисуватий, із неголеною пикою і уважним поглядом. Лікар вийшов.
Добрий вечір, сказав чоловік у костюмі.
Хто ви? спитав я.
Не впізнаєте? Він здивувався, аж, здається, трохи образився. Що, телевізора не дивитеся?
Немає часу, розвів я руками.
А про Пастора чули?
Про Кривавого Пастора?
Так звали одного з київських можновладців, героя анекдотів і мемів.
Чув. А що?
Так я ж і єКривавий Пастор. Він посміхнувся.
Ви?
Я. Як почуваєтеся?
Де я?
У бункері, глибоко під землею, тут ми можемо бути в безпеці.
Я б не був такий самовпевнений. Що з моїм охоронцем?
Усе добре, він живий і здоровий.
Він виявив героїзм.
Я знаю. Пастор кивнув.
Звідки взявся гранатомет? я згадав бій у центрі Києва.
Вам просто шалено пощастило. Боєць повернувся з АТО і, порушивши закон, привіз із собою трохи зброї, яку зберігав на квартирі в коханки. Коли почув стрілянину, втрутився.
Він урятував мене.
Так, пане Владюшо, я знаю.
У нього ж не буде неприємностей через ту зброю?
Ні, ми все оформили так, ніби він виконував бойове завдання. Знешкоджував російських терористів, які хотіли захопити заручників у центрі нашої столиці.
Що це за маячня?
Нам же треба було якось пояснювати. Не розповідати ж про чотириметрове одоробло, яке кидалося машинами! До речі, що це було?
Для чого я вам потрібен?
Пастор замовк. Витримав довгу паузу, уважно подивився на мене.
Явіруюча людина.
Добрий початок, усміхнувся я.
Тут немає нічого смішного! образився Пастор. Я промовчав. Він невдоволено дивився на мене й чекав. Я теж чекав. Мені огидна вся ця маячня з чудовиськами!
Це і все, що ви хотіли мені сказати?
Ні! Він аж гримнув на мене. Не все! Я чесно скажу, що до останнього був проти вашого залучення. Віруюча людина не може визнавати чудовиськ! Я вірую в Христа, а не в цей непотріб!
І хто ж вас переконав?
Наші західні союзники. Вони попередили, що Росія розгортає сили духовної оборони, щоб спробувати нас перемогти. Я поважаю наших союзників, тому мусив дослухатися до їх застережень. Саме вони запропонували нам вашу кандидатуру як найкращу для протидії російським планам. Ми знайшли листи, де ви описували приблизно те саме, про що говорили союзники. Це змусило нас розшукати вас і привезти до Києва.
Я приїхав до Києва сам. Що ви хотіли мені запропонувати?
Ми мобілізуємо вас для організації протидії російським силам духовної оборони.
Я зареготав. Одразу заболів бік.
Я знову не сказав нічого смішного! гримнув Пастор.
Ви можете мобілізувати простого громадянина Бар-Кончалабу. Але якщо ви хочете, щоб вам допоміг учений Владюша Бар-Кончалаба, про це треба попросити.
Ви нахабнієте! крикнув Пастор.
Яєдиний у цій країні фахівець із чудовиськ. Я говорив тихо і посміхався. Вам більше немає до кого звернутися!
Є ще професор Чеснаков!
Тут я вже зовсім розреготався.
Ви, бачу, якийсь занадто веселий.
Ну, бо ви ж жартувати вирішили.
Професор Чеснаковдоктор наук, на відміну від вас, людини, яку виключили з третього курсу інституту!
О, радий, що знаєте мою біографію. Але, по-перше, Чеснаковдоктор педагогічних наук, а це, вибачте, дно. По-друге, він знається на чудовиськах не більше, ніж дика свиня на апельсинах.
Ви просто йому заздрите!
Я хотів розреготатися знову, але просто подивився на Пастора.
Не хочу сперечатися. Якщо вважаєте за потрібне, звертайтеся до Чеснакова, та й годі.
Пастор мовчав. Я теж.
А ви самовпевнений, нарешті сказав він.
Я знаю свою справу. Знаю найкраще за всіх у країні. І я знаю, що в нас залишилося небагато часу. Або берімося до справи, або я піду.
Що ви знаєте про події?
Нічого. Я ж не читав доповідей союзників. Думаю, це були американці. Що вони знають?
Вони твердять, що Хуйло спробує здолати нас нетрадиційними засобами. Зокрема він наказав розпочати активацію сил духовної оборони, які можуть завдати Україні болючих ударів. Пастор так скривився, наче лимон жував.
Бачу, ви в це не дуже вірите.
Не вірив, аж поки не побачив фотографії пошкодженого автобуса, знищеного гвинтокрила, а потім і бійні в центрі Києва. Тепер я мушу на це зважати. Я дуже не хотів, але мушу.
Гаразд, це вже крок уперед. Отже, що ще кажуть американці?
Що ми маємо підготуватися до протидії силам духовної оборони.
Ви не просили допомоги в американців? У них же ціла купа заточених під це супергероїв.
Вони відмовили нам. Навіть у Конгресі немає більшості голосів за надання нам супергероїв. Не кажучи вже про адміністрацію Обами, яка категорично проти. Ми мусимо відбиватися самі. Це остаточне рішення.
Херово.
Чому? Що за панічні настрої? Ми не гірші за Росію!
Ми не гірші, але в нас гола дупа. Ми на нулі. У нас немає розробок, немає фахівців, окрім мене, немає досвіду, немає більш-менш готових до виконання проектів.
А в Росії?
А в Росії все це є. Кремлядь почала займатися цим іще на початку тридцятих. Дещо використовували під час Другої світової війни, коли вдалося знешкодити воїнів Вальгалли. Розробки тривали, потім була перерва після розпаду СРСР, а останніми роками кремлядь почала вкладати у ці проекти великі кошти.
Кремлядьце Хуйло?
Кремлядьце пухлина, осердя якої в Кремлі. Менш важливо, хто саме там сидить, Хуйло, Пердло чи ще хтось. Бо тут роль особистості в історії невелика, і хто б не сидів у Кремлі, він буде виконувати те, що вимагає кремлядь, пояснив я. Здається, Пастор не дуже добре зрозумів, про що я. Мовчав і думав.
Звідки ви знаєте, що Росія продовжує ті проекти? спитав він нарешті.
Мені пропонували роботу. Цілу лабораторію в одному з секретних інститутів Зеленограда, що працюють на СДОсили духовної оборони.
А як вам могли пропонувати? здивувався Пастор. Ви ж громадянин іншої країни.
Їм начхати на паспорти. Їм потрібен був фахівець, найкращий фахівець у цій царині, і вони намагалися залучити мене. Обіцяли великі гроші. Йшлося про десятки тисяч доларів на рік.
І що ви?
Відмовився.
Чому?
Бо з кремляддю не можна мати справу. Ну, звісно, якщо хочеш жити. До того ж я не люблю жорстких ієрархічних структур, а там були саме вони.
Вивільний стрілець?
Вільний учений.
Пастор усміхнувся.
У нас є шанс? спитав несподівано. Серйозно дивився мені в очі.
Не знаю. Але боротися треба незалежно від того, є шанс чи немає. Так я звик і ще жодного разу не пожалкував про цю звичку.
Радий це чути. Тоді будемо боротися. Вас призначать моїм секретним радником, у вас буде штат своїх співробітників, із якими ви будете розробляти план протидії росіянам.
У нас немає часу на плани, закрутив я головою. Нам потрібно діяти вже зараз. В ідеалі ми мусили почати ще кілька років тому, щоб підготуватися. Але маємо те, що маємо.
Але
Послухайте мене. Я більш-менш усе обміркував. Зараз я розповім свої умови. Вони остаточні, жодного торгу не буде. Ви або погоджуєтеся з ними, або ні. Якщо погоджуєтеся, я формую команду і починаю працювати над створенням третього фронту.
Кого?
Третього фронтулінії містично-ментального захисту.
Чому третього?
Перший фронтбезпосередньо на Донбасі. Другий фронтдипломатичний та економічний тиск Заходу. Ну а те, чим я хотів би займатися, це третій фронт, фронт захисту душі країни.
І як його організувати?
За допомогою мобілізації наявних ресурсів.
Але ж ви кажете, що ми на нулі.
До мобілізаціїтак, а після мобілізації в нас будуть деякі сили.
Як провести мобілізацію?
Я цим займуся. Але я одразу попереджаю: я не працюю на державу. На країнутак, на державуні. Я нікому не підкоряюся. Я роблю свою справу, як вважаю за потрібне, і ніхто не може мені наказувати. Я сам створюю свою команду, яка отримуватиме всі необхідні ресурси. Я
Так не буває,перервав мене Пастор і закрутив головою. Не можна бути самостійним, коли держава тебе утримує. Не
Я вже наголошував, що мої умовине привід для обговорення чи торгу. Так або ні. Або ви погоджуєтеся, або я не працюю.
Це занадто серйозна ланка, щоб віддати її в руки однієї людини!
Пасторе Тут уже я витримав паузу. Про серйозність третього фронту я знаю. Так само, як знаю, що мене дуже хочуть убити і вбють, якщо я припущуся хоч найменшої помилки. Якщо ми почнемо працювати, я поставлю на кін своє життя. Ви мусите довіряти мені.
Я довіряю, але
У нас є у кращому разі тиждень. Найімовірнішелише кілька днів. Це я не те щоб хочу налякати чи чогось вимагаю, це я кажу як є. Думаю, американці теж називали такі строки.
Вони казали про місяць.
Бачите, їхня розвідка погано працює в цьому напрямі.
А може, це ви наганяєте паніку?
Ну, почекайте кілька днів, і на власні очі все побачите. Я посміхнувся.
Пастор знову подивився мені в очі. Він наче хотів помітити в них якусь відповідь. Але дарма.
Звідки нам знати, що вас не завербували? А, Владюшо? Що всі ці спроби викрасти васне цирк, щоб обдурити нас, переконати, що ви не працюєте на Москву?
Ніяк. Ви або вірите мені, або ні. Якщо я завербований, Україна загине.
Не смійте так говорити! гримнув Пастор.
Це факт. Якщо в нас не буде третього фронту, кремлядь змете нас. Можливо, не повністю, а до Дніпра чи до Збруча, але все буде в її руках і вона вирішуватиме, де зупинятися і чи зупинятися взагалі.
Захід не дозволить
Захід не втрутиться, запевнив я. Одна річ, коли вторгнуться танкові колони, авіація та артилерія, і зовсім іншаколи воюватимуть чудовиська. Їх же навіть по телевізору нормально не покажеш. Західні ЗМІ не можуть сказати, що Харків захопили «пєльмєшкі», а Дніпропетровськ нищать «сєкєль» та «артем». Просто повідомлять, що проросійські сили якось змогли захопити найбільші українські міста. Мабуть, завдяки тактиці блискавичних ударів танкових армій. Ось і все. Захід не втрутиться, тут уже не сумнівайтеся. Вся надія тільки на ті сили, які ми зможемо зібрати.
Скільки ми можемо їх зібрати?
Скільки вдасться. Я спробую залучити все, що варто залучати.
Вони, ну, ці ті, кого ви будете залучати почав мимрити Пастор.
Чудовиська. Я буду залучати чудовиськ, допоміг я йому. Пастор скривився. Саме це слово було йому неприємне.
Чи не будуть вони небезпечні для країни?
Коли ти працюєш із чудовиськами, мусиш бути готовим до того, що щось піде не так. Це не роботи, які виконують закладену в них програму, цеживі істоти, з якими можливі ексцеси. Але я спробую тримати ситуацію під контролем.
А немає якогось іншого способу?
Іншого? здивувався я.
Так, іншого. Щоб перемогти російських чудовиськ без залучення наших.
Є,кивнув я. Пастор здивовано подивився на мене.
І який це спосіб?
Необхідно знайти Українського героя і дати йому Шаблю та Хрест. Тоді можна не напружуватися, Український герой зробить свою справу самотужки, знищить усіх чудовиськ і подарує Україні перемогу.
Де його можна знайти, цього героя? Пастор аж підхопився. І очі загорілися.
Не знаю, чесно сказав я. Гадки не маю. Навіть немає впевненості, чи той герой узагалі існує.
Це як?
Ну як, просто. Є легенда, що Український герой мусить прийти і врятувати Україну. Досі він не приходив. Нагоди рятувати країну були, але герой не зявлявся. Хтозна, чи зявиться зараз.
А що за Шабля та Хрест?
Це надпотужні обереги України. Шабля може захистити країну від збройного нападу, а Хрествід ментальної агресії.
Так це те, що нам потрібно! скрикнув Пастор.
Ні,закрутив я головою. Нещодавно мене розпитували про Шаблю та Хрест знайомі з Оклункова, я детально все їм розповів, але знав, що то шлях у нікуди.
Чому ні?
Тому, що і Шаблею, і Хрестом може скористатися лише Український герой. Немає йогоі Шабля з Хрестомпросто шматки металу та дерева. Ось і все. Якби в мене був хоча б натяк на те, що Український герой існує, я б шукав його, шукав би Шаблю та Хрест. Але натяків немає. Я не можу ризикувати, шукати те, чого немає. Піду іншим шляхом.
А що як той герой таки є?
Ви граєте у покер?
Ні. Але правила знаю.
Ну так-от вам ситуація. У вас дві карти, вам роздають іще три. У вас одна пара. Можна сподіватися, що наступні дві карти принесуть вам фулхаус. Але яка ймовірність? Мала, дуже мала. Я б не поставив на це ані копійки. Боюся, що з героєм ситуація ще ризикованіша. Його чекали під час визвольних змагань, але він не прийшов. 1948 року УПА провела секретну операцію «Давид», сподіваючись на героя. Але його знову не було. Чому він мусить зявитися зараз? Нема жодних передумов.
То будете залучати чудовиськ?
Не кривіться так! аж образився я. Чудовиськ треба поважати, інакше вони можуть помститися.
Я не боюся чудовиськ, явіруюча людина! твердо й урочисто відповів він.
Чудовиськанадто примітивні істоти, щоб цікавитися релігійними поглядами своїх жертв, пояснив я. Вони вбивають, не зважаючи на вашу віру.
Маячня! Господь захищає від цієї нечисті! скрикнув Пастор.
Ви помиляєтеся, коли сприймаєте чудовиськ занадто духовно. Вони створені з плоті та крові, вони існують, їдять, пердять і вбивають. Спробуйте піти з вірою до левів, і вони зїдять вас. Із чудовиськами так само.
Пастор махнув рукою. Він не міг змиритися з тим, що у світі є чудовиська, а тим паче з їх залученням до нашої боротьби.
То ми працюємо? спитав я.
У мене немає іншого виходу, неохоче визнав Пастор, трохи подумавши.
Добре. Тоді мої умови. Повна незалежність. Я працюю сам, на чолі своєї команди, яка отримує всю потрібну допомогу від держави. Для людей моєї команди необхідні зброя та гроші. Я ні з ким не буду узгоджувати свої дії, обіцяю лише намагатися не порушувати закону й уникати людських жертв. Про результати роботи я буду сповіщати вас особисто. Здебільшого електронною поштою, бо мобільному звязку не довіряю.
Ми підготували для вас бункер. Його дуже добре охороняють. Це неприступна фортеця. Ви можете працювати там.
Я мало що можу зробити у фортеці. Мені треба працювати в полі, біля чудовиськ.
Вас буде охороняти загін спецназу СБУ.
Ні, свою охорону я наберу сам.
Це професіонали найвищого ґатунку!
Пасторе, я впевнений, що державний механізм в Україні досяг останнього ступеня розпаду і все в ньому просякнуте трупною отрутою. Не виключаю, що до вашого спецназу брали за хабарі або по знайомству. Якщо там великі зарплати, то навіть упевнений у цьому. До того ж у мене є сумніви щодо мотивованості ваших бійців. Тому свою охорону набиратиму сам. Ціна питання надто висока, я не маю права на помилку.
Для вас створили робочу групу в РНБО і
Скільки у групі людей? перервав я Пастора.
Дванадцять наших найкращих аналітиків і
Мінімум четверо з нихзрадники, а ще четверо найближчим часом стануть ними.
У вас немає доказів!
У мене є приклади. Як мене вирахували в автобусі з призовниками? Військком зрадив мене і підклав маячок у подаровану куртку.
Ми наказали його арештувати, але він застрелився.
Радше, його застрелили. Не вірю, щоб та свиня вбила себе. Це кремлядь замітає сліди. Ідемо далі. Як вони вирахували мене тут, у Києві?