Слово елікування тут виконувало роль сексуального терміна, якщо не додавався прислівник форсично. Разом із прислівником цей цілком безневинний термін у даному конкретному контексті набував вибухового сенсу, й це дорівнювало пропагуванню полісексуальності.
Таким чином, Джексон міг чесно написати, що, позаяк він не був нанцем, то ніколи нічого такого не пропагував.
Усе було просто. Джексон відчував роздратування й сам не розумів причини.
Він заповнив решту анкети без проблем і повернув документ Еруму.
Це таки справді доволі ску,підсумував Ерум.Тепер ми маємо ще з'ясувати кілька простих деталей. Перше питання можна вирішити негайно. Після цього я влаштую коротку офіційну церемонію передавання права власності на нерухомість, а далі вирішимо решту ділових питань. Усе це має зайняти не більше одного дня, і майно стане вашим.
Звичайно, друже, це чудово,зрадів Джексон. Затримкою він не переймався, навпаки, очікував, що перешкод могло бути більше. На багатьох планетах місцеві швидко розуміли, що відбувається. Не треба великого розуму, щоб здогадатися, чого саме хочуть на Землі, при цьому ще й домагаючись, аби все мало вигляд законних угод.
Що ж до причин такого способу експансії, то і їх зрозуміти не так складно. Більшість землянідеалісти з палкою вірою у застарілі поняття правди, справедливості, милосердя тощо. І вони в це не тільки вірять, а навіть дозволяють цим шляхетним поняттям керувати їхніми вчинками. Але виключення становлять випадки, коли це незручно для них, або приносить збитки. Тоді вони діють у власних інтересах, але й далі промовляють слова про високі моральні принципи. Щиро кажучи, вони лицемірятьце відомо кожному народові. Земляни хочуть того самого, чого хотіли завжди, але при цьому ще прагнуть, аби їхні зазіхання мали гарний вигляд. Часом такого навряд варто очікувати, особливо коли об'єкт виявляється власністю чужої планети. Але так чи інакше, вони зазвичай отримують бажане.
Більшість інопланетних рас усвідомлювали безнадійність відкритого опору й вдавалися до такої тактики, як тяганина.
Іноді вони відмовлялися продавати майно, або вимагали незліченних анкет чи дозволу місцевого службовця, якого ніколи не було на місці. Але на будь-які дії з їхнього боку контактер завжди знаходив відповідні методи протидії.
Вони відмовлялися продавати майно за расовими ознаками? Закони Землі забороняли таке, а «Декларація прав розумних істот» заявляла про свободу всіх без винятку, право жити й працювати там, де вони бажають. Це була свобода, яку Земля відстоювала б, якби хтось намірився зазіхати на неї.
Інопланетяни затягували оформлення угоди? Земна «Доктрина дотримання термінів» цього не дозволяла.
Потрібний чиновник був відсутній? «Єдиний земний кодекс проти секвестрування актів у разі відсутності» суворо забороняв таку практику. І так далі, й таке подібне. Цю гру в «найрозумнішого» Земля неодмінно вигравала, бо найсильніший, як правило, вважається і наймудрішим.
Але нанці навіть не намагалися відбиватися. Джексон вважав таку поведінку навіть ганебною.
Здійснився обмін земної платини на валюту нан-ців, Джексон отримав хрусткі купюри по п'ятдесят врсо. Ерум, сяючи від задоволення, сказав:
Тепер, пане Джексоне, можемо завершити сьогоднішні справи, якщо ви будете такі ласкаві й доброчесно тромбрамкзулянчиририте, як належить.
Джексон повернувся, очі в нього звузилися, рот стиснувся в тонку риску з опущеними кутиками.
Що ви сказали?
Я просто попросив вас
Знаю, що ви чогось попросили! Але що ж саме це означає?
Ну, це означає Це означає,Ерум тихо засміявся,це означає саме те, що я кажу. Тобто, якщо висловлюватися етично
Джексон заговорив глухо, з погрозою в голосі:
Дайте мені синонім.
Синоніма немає,відповів Ерум.
Чоловіче, все-таки ліпше вам його пригадати,Джексон схопив Ерума за горло.
Годі! Заждіть!захрипів Ерум.Пане Джексоне, прошу вас! Який може бути синонім, коли існує один-єдиний термін для цього поняття? Ви мене розумієте?
Не дуріть мене!вигукнув Джексон.Краще облиште це, бо ми маємо закони проти навмисного заплутування, навмисного обструкціонізму, прихова-ного перешкоджання та інших неподобств, якими ви тут займаєтеся. Ви мене чуєте?
Я чую вас,озвався Ерум тремтячим голосом.
Тоді слухайте сюди, хитрий лисе: припиніть ліпити слова докупи! У вас абсолютно проста аналітична мова, що вирізняється лише безглуздою тенденцією до ізольованості. І в цій мові, чоловіче, просто не може бути довбаних сполучень такої неймовірної кількості слів. Ясно вам?
Так, так,закивав Ерум,але повірте, я не мав щонайменшого наміру нумніскатерейтити! Навіть не збирався ноніскакекакіти! Ви мате це дебруціліліти!
Джексон заніс кулака, але вчасно стримався. Було б нерозумно вдарити інопланетянина, адже залишалася частка вірогідності того, що він говорить правду. Землянам це не сподобається. Його платню можуть урізати, а якщо, не дай Боже, він уб'є Ерума, його можуть запроторити у в'язницю на шість місяців.
Але ж однак...
Я дізнаюся, чи не брешете ви!з цими словами Джексон вилетів з офісу.
Він майже годину гуляв у натовпі в районі нетрів Грат-Ет понад сірим, смердючим Аннгпердісом. Ніхто не зважав на нього. За зовнішністю він міг здаватися нанцем, так само, як і будь-який нанець міг нагадувати землянина.
Джексон помітив бар на розі вулиць Ніїс та Да і зайшов.
Тут панувала спокійна атмосфера виключно чоловічого товариства. Джексон замовив місцевий сорт пива. Коли бармен наповнив кухоль, Джексон сказав:
Зі мною сьогодні стався дивний випадок.
Буває,посміхнувся бармен.
Так, справді,вів далі Джексон,я уклав велику ділову угоду, а останньої миті мене попросили тромбрамкзулянчиририти, як належить.
Він уважно стежив за барменом. Вираз легкого подиву відбився на його обличчі.
То чому ж ви цього не зробили?поцікавився бармен.
Тобто ви на моєму місці зробили б це?
Звичайно, чому ж ні. Дідько, це ж стандартний казапріп-тяя.
Авжеж,підтвердив один із відвідувачів бару,якщо, звичайно, ви не підозрюєте, що вони намагаються нумніскатерейтити.
Ні, не думаю, що вони намагалися вчинити щось подібне,сказав Джексон глухим безбарвним голосом. Він заплатив за свій напій і вийшов.
Агов,гукнув услід бармен,а ви впевнені, що вони не будуть ноніскакекакіти?
Біс їх знає,пробурчав Джексон і вийшов на вулицю.
Джексон довіряв своїй інтуїції як у мовних питаннях, так і в тому, що стосувалося людей. Тепер інтуїція підказувала йому, що нанцілюди щиросердні й не здатні до підступів і витонченого обману. Ерум не винаходив нових слів заради навмисної плутанини. Він справді говорив мовою хон, як умів.
Але якщо це так, то на планеті На говорили дуже дивною мовою, просто якоюсь винятково незвичайною. І наслідки виявлялися не просто цікавими, а катастрофічними.
5
Того вечора Джексон знову взявся до роботи й відкрив для себе ще один клас винятків, яких досі не знав, ба навіть не здогадувався про їхнє існування. Це була група з двадцяти дев'яти багатозначних підсилювачів. Ці слова, безглузді самі по собі, виявляли складні для розуміння ряди відтінків інших слів. Особливий тип підсилювання значень з їх допомогою змінювався залежно від місця у реченні.
Таким чином, коли Ерум попросив його «тромб-рамкзулянчиририти, як належить», ішлося про обов'язковий ритуал вияву поваги. Він мав закласти руки за шию і погойдатися на п'ятах. Цю вправу слід було виконувати з виразом скромного задоволення, відповідно до ситуації, а також відповідно до стану шлунку й нервів, а щедо його релігії та етичного кодексу з огляду на незначні відмінності в темпераменті через коливання тепла та вологості, не забуваючи при цьому про чесноти терпіння та прощення.
Усе було цілком зрозуміло. І все заперечувало те, що Джексон раніше дізнався про мову хон.
Навіть більш ніж просто заперечувало, це було немислимо, незбагненно, це виходило за всі можливі межі. Воно виявилося такою самою несподіванкою, як пальма в холодній Антарктиді, ще й із мускатним виноградом замість кокосів на гілках.
Цього не могло бутипроте саме так і було.
Джексон зробив те, чого вимагали від нього. Коли він скінчив тромбрамкзулянчиририття, як належить, залишалося тільки пройти офіційну церемонію та вдовольнити по тому кілька незначних вимог.
Ерум запевнив його, що все пройде доволі просто, але тепер Джексон підозрював, що може не обійтися без певних труднощів.
Отже, на підготовку він витратив три дні напруженої праці, набуваючи справжньої майстерності у використанні двадцяти дев'яти винятків-підсилювачів у найбільш поширених позиціях та їхнього підсилювального ефекту на кожній позиції. Коли нарешті скінчив підготовку, почувався вкрай знеможеним, а показник дратівливості в нього підскочив аж до 97,3620 за шкалою Графхаймера. Безсторонній спостерігач міг би помітити в блакитних очах Джексона лиховісний блиск.
Та й не дарма. Джексон схибнувся на мові хон і на всьому нанському. Він мав запаморочливе відчуття: що більше дізнавався, то менше знав. Це було щось нереальне.
Джексон кинув виклик собі й цілому Всесвіту: «Я вивчив мову планети На, дізнався про низку абсолютно незрозумілих винятків і суперечливий набір винятків із винятків,Джексон стишив голос і додав:Я вивчив виняткову кількість винятків. Насправді неупереджений спостерігач може подумати, що ця мова складається з самих лишень винятків. Але це,вів Джексон далі,до біса неможливо, немислимо і неприйнятно. Моваце Бог, і вона від початку систематизована, а це означає, що у мові слід дотримуватися певних правил. Інакше ніхто не зможе нікого зрозуміти»
Саме так воно працює, і так має бути.
«І якщо хтось гадає, що може в тонкощах лінгвістики перевершити Фреда С. Джексона»
Джексон зупинився й дістав із кобури бластер. Перевірив заряд, зняв запобіжник і поклав зброю назад.
«Просто нехай ліпше ніхто не заводить двозначних розмов зі стріляним горобцем Джексоном,бурмотів стріляний горобець Джексон,бо наступний інопланетянин, який спробує це зробити, матиме тридюймову дірку в своєму паршивому брехливому череві».
Отже, Джексон знову подався в місто. Почувався зовсім очманілим і попри це вкрай зосередженим. Його робота полягала у легальному викраденні цієї планети у її мешканців, і для цього він мав осягнути сенс їхньої мови. Тому так чи інакше він цю довбану мову опанує. В іншому разі доведеться декого пришити.
І зараз його вже не обходило, кого саме.
Ерум чекав на Джексона у своєму кабінеті. З ним були мер, голова міської ради, двоє заступників мера та директор оцінювального бюро. Всі вони посміхалися привітно, хоча й трішки нервово. Зустріч проходила у діловій і дружній атмосфері.
Загалом, це мало такий вигляд, ніби Джексона вітали як нового шанованого власника майна, окрасу Факка. Інопланетяни іноді залишали за собою право отримати бодай щось із кепської угоди, тож і нині намагалися заручитись підтримкою землянина, якщо вже не можна його позбутися.
Мун,сказав Ерум і захоплено потиснув Джексону руку.
І вам того, друже,Джексон не знав, що означало це слово, та не переймався. Мав у запасі багато інших нанських слів на власний вибір, тож сповнився рішучості довести справу до кінця.
Мун,сказав мер.
Дякую, пане мер,відповів Джексон.
Мун,заявили інші чиновники.
Я радий, друзі, що ви все так сприймаєте,сказав Джексон і повернувся до Ерума.
Ну, що ж давай уже скінчимо все це?
Мун-мун-мун,відповів Ерум,мун, мун-мун.
Джексон кілька секунд на нього дивився. Далі тихо, насилу стримуючись, мовив:
Еруме, хлопче, що ви намагаєтеся мені сказати?
Мун, мун, мун,твердо заявив Ерум,мун, мун мун мун. Мун мун.
Він помовчав і трохи нервово звернувся до мера:
Мун, мун?
Мун... мун мун,твердо відповідав мер, інші чиновники кивнули.
Усі повернулися до Джексона.
Мун, мун-мун?запитав його Ерум, з тремтінням у голосі, але з величезною гідністю.
Джексон отетерів. Його обличчя почервоніло від гніву, груба синя вена набрякла на шиї. Але йому вдалося опанувати себе й заговорити повільно, спокійно, хоча і не без прихованої загрози:
Що, врешті-решт, відбувається? Ви що собі дозволяєте, брудні брехуни?
Мун-мун?перепитав мер, звертаючись до Ерума.
Мун-мун, мун-мун-мун,швидко відповів Ерум і зробив такий жест, ніби він нічого не розуміє.
Краще говоріть зрозуміло,сказав Джексон. Він ще стримувався, але вена на шиї напружилася, мов пожежний шланг під натиском води.
Мун!швидко сказав меру один із заступників.
Мун мун мун мун?жалібно перепитав мер, і голос у нього зірвався на останньому слові.
Тож ви не розмовлятимете нормально, еге ж?
Мун! Мун-мун!закричав мер, пополотніючи від жаху.
Усі дивилися, як Джексон діставав бластер і цілився Еруму в груди.
Припиніть-но ваші витівки!скомандував Джексон. Вена в нього на шиї пульсувала, мов пітон, який душить жертву.
Мун-мун-мун!благав Ерум, падаючи навколішки.
Мун-мун-мун!закричав мер, закотив очі й знепритомнів.
Зараз ти в мене отримаєш,звернувся Джексон до Ерума. Його палець на спусковому гачку побілів від напруги.
Зуби в Ерума цокотіли, тож він ледь спромігся на своє дурнувате:
Мун-мун, мун?
Нерви в нього не витримали, погляд застиг, щелепа відвисла. Він тупо чекав на смерть.
Джексон ледь не натиснув спусковий гачок, та раптом рвучко прибрав палець і сховав бластер..
Мун, мун!це все, на що спромігся нещасний Ерум.
Замовкни!гаркнув Джексон, відступив і кинув лютий погляд на переляканих нанських чиновників.
Залюбки порішив би всіх. Але якраз цього робити й не можна було. Джексонові довелося із запізненням прийняти неприйнятну реальність.
Він дещо вловив своїм бездоганним слухом лінгвіста, а мозок поліглота це проаналізував. Сумнівів не лишалося: нанці не намагались знущатися з нього. Вони не мололи нісенітниць, а зверталися до нього своєю справжньою мовою.
Ця мова складалася на даний час із єдиного слова «мун». Слово могло мати широкий набір значень завдяки зміні темпу й висоти звуку, наголосу, ритму й кількості повторень, а також за допомогою супровідних жестів і міміки.
Мова, що складалася з нескінченних варіацій єдиного слова! Джексон не хотів у це, вірити, але він був надто гарним лінгвістом, щоб сумніватися стосовно своїх висновків, бо володів тонкою інтуїцією.
Звичайно, він міг би вивчити цю мову.
Але поки він її вивчатиме, як ще вона зможе змінитися?
Джексон зітхнув і потер обличчя. У певному сенсі це був звичайний процес. Усі мови змінюються. Але на Землі та у тих кількох десятках світів, з якими вона має зв'язок, мови змінювалися відносно повільно.
На планеті На такі зміни відбувалися швидше. Набагато швидше.
Мова планети На змінюється, як мода на Землі, або ще стрімкіше. Вона змінюється, як ціни чи по-годні умови. Змінюється безперервно, відповідно до невідомих правил і незрозумілих принципів. Вона змінює свої форми, мов снігова лавина. Порівняно з цією мовою, англійськанепорушний льодовик.
Мова планети Насправжня чудернацька подоба річки Геракліта. Не можна двічі увійти в ту саму річку, сказав Геракліт, вода в ній тече завше інша.
Мови планети На це стосується буквально.
Це зробило її досить незручною. Але ще гірше те, що спостерігач, подібний до Джексона, не зміг би навіть сподіватися зафіксувати чи виділити окремий термін з тієї мережі термінів, що складають мову планети Нa, бо ці терміни постійно змінюються Спроба спостерігача їх занотувати сама по собі виявилася б доволі брутальним втручанням, що могло порушити й змінити систему, спричинити нові нередбачувані зміни. Якщо термін виділяється з системи, його зв'язок з іншими частинами незворотно руйнується, і сам термін від початку виявляється хибним.
Сама можливість подібних змін унеможливлює роз'яснення слів та будь-який контроль змін. Через невизначеність мова планети На опирається всім спробам її вивчення. Так Геракліт привів Джексона до Гейзенберга, попри те, що сам Джексон нітрохи не знався на вченні останнього. Вражений, зачарований, він ледь не побожно дивився на чиновників.
Вам це вдалося, хлопці,сказав він,ви здолали систему. Старенька Земля могла б вас проковтнути й не помітити, і ви нічого б не вдіяли. Але земляни обожнюють законність, а в наших законах сказано, що налагодження комунікаціїнеодмінна умова будь-якої транзакції.