Ага! невдоволено буркотів один із нянів. Із вязниці Драконової у вязницю державну, так?
Чому це? Ведмедик, як і я, не зрозуміла, звідки такий песимізм.
А тому це! передражнила кмітлива Яга. Ти, Ведмедику, хоч і розумна, та мізків позбавлена! Подумай сама, як нам утікати? Цербери наші, вони ж варта почесна, під ворітьми замку чатують. Думаєш, легко буде з ними впоратися?
Якщо проблема тільки у варті, то я знаю, як її вирішити! добре, що я заздалегідь обміркувала цей момент. Пригадуєте, прихвостень казав, що одна стулка воріт не працює? Але ж Дракон зібрався йти на переговори з Морським Чудовиськом Як же він вийде назовні?
Відомо, як! Перелетить! А що? Ведмедик обурилася, бо на моєму обличчі побачила подив. Хоча ні Такі високі стіни не перестрибнеш, а наш Дракон не літає. Може, в замку єВедмедик затнулася й вирішила перш ніж висловлюватися, зважити всі «за» і «проти». Хоча Дракон би обовязково тобі сказав
Не обовязково! відрубала я. Він міг подумати, що я розумна. Вирішити, що сама здогадаюся Загалом, я вважаю, що з замку є ще один вихід. Яка-небудь таємна лазівка Ми повинні відшукати її якомога швидше. У нас зовсім мало часу на все. Дракон, сказав, що пробуде в Чудовиська недовго
Я відімкнула клітку й обережно визирнула з кімнати, в якій вона стояла. Нікого! Дракон правду казав, зараз ми були в замку самі.
Уперед, на пошуки таємного ходу! скомандувала голоском бравого солдата, що не знати звідкіля взявся. А по тому значно тихше докинула:Всім удачі! Я знаю, це буде складно, але ми просто зобовязані знайти запасний вихід!
Вихід запасний, але непотрібний, як і решта наших метань
Ой, дивіться! Віро, Дракон, виявляється, нормальна людина! Він зовсім не вважав тебе за розумну! я була так заінтригована, що навіть не образилася на цю Ведмедикову заяву.
Що трапилося? Що ти там виявила? ледве ми почали пошуки Запасного Виходу, як їх було негайно припинено. Ой, схема!
Загалом, шукати нічого не довелося. Практично в кожному коридорі висіла схема розташування кімнат замку. Написи «Запасний вихід» і «Таємний підземний хід» свідчили, що ми знайшли те, що шукали.
Усі бояться, тому ніхто добровільно працювати сюди не йде. Доводиться Драконові періодично жадати від околишніх селищ тимчасових слуг. Для них він і розвісив схему приміщень замку на кожному повороті. Ну, щоб нові люди легко орієнтувалися й краще справлялися зі своїми обовязками, урочисто пояснила Ведмедик, розглядаючи свою знахідку.
А ти звідки знаєш? здивувалася Баба Яга.
Я не знаю, я складаю, гордо посміхнулася Ведмедик. Зате як гарно й вірогідно, чи не так? Ет, Віро, якби ти так уміла, то, певне, навчилася б змінювати наш світ під свою уяву У руках людини реального світу такі вигадкистрашна зброя Але, на жаль, твій практичний склад розуму не дає волі уяві
Перше, що я б начаклувала, якби моглаце хоч трохи ввічливості для тебе, буркнула я у відповідь.
Розмова ця відбувався вже дорогою до підземного ходу, через який ми вирішили залишити замок. Ми з Ведмедиком гарчали одна на одну, решта учасників походу мовчки переживали все, що відбувалося. Дядьки й верба, крекчучи, волокли ложе з Красунею. Клітка з Чеширчихою перекочувала до турботливих Тітоньок. Жаба, як у себе вдома, розляглася на широкому плечі мого Ведмедика та невдоволено трусила губою, осудливо поглядаючи навсібіч. Здавалося, Драконова порада втекти із замку була далебі не найкращою ідеєю.
Стривайте! Царівна затрималася біля чергової схеми замку. Дивіться, ось тут поруч кабінет Дракона. Там напевно є пристрої прямого звязку. Можна, я звяжуся з Принцем? Потрібно попередити його про наш план Бо уявляєте, що він подумає, коли довідається про мою втечу з конкурсу?
Ми саме стояли на першій сходинці з похмурих камяних сходів, що вели до лункого вогкого підземелля, звідки віяло жахом і чувся чийсь стогін. Загалом, думка податися до Драконового кабінету була досить дурнувата, але ми її прийняли з радістю. Чого не зробиш, аби тільки відтягти необхідність спуску в страшний підземний лабіринт. Тим більше, в мене раптом виникла одна ідея. На ходу змінюючи план дій, ми помчали влаштовувати сеанс звязку.
Велике вікно, зашторене важкою чорною тканиною, виявилося екраном. Няні покрутили якісь ручки на підвіконні перед ним, посперечались про те, які важільці натискати, й зуміли-таки налагодити звязок із палацом. За невеликим столиком у просторій, звідусіль заскленій і дуже світлій кімнаті сидів тендітний білявий юнак. Сонячні проміннячка, відбиваючись від предметів навколо нього, перестрибували на його кучері й вовтузилися в них. Юнак не помічав нас. Він зосереджено майстрував солдатиків з паперу.
Добридень, Принце, тихо мовила Царівна, і я не впізнала її голосу. Якісь нові, ніжні й трохи сумні інтонації звучали в ньому.
Що?! Принц стрепенувся, насупився, однією рукою рвучко сховав за спину всіх солдатиків, безжально мнучи їм кінцівки, іншою спробував поправити свою зачіску. Ох, Царівно, ви зявилися так несподівано Та ще й із гостями Принц кивнув нам. Схоже, бачив він нас, як і ми його, теж десь на вікні.Мої, кгм важливі стратегічні справи, що вершать долі імперії, не терплять такого різкого втручання. Але вам, люба моя, можна все! Принц раптом густо почервонів, зробився зовсім хлопчиськом і нервово розсміявся. Ет, не вдається мені поважна мова, чи не так? Тато каже, мені жахливо бракує солідності Насправді мені бракує окремого замку й незалежності, але про це нікому знати не потрібно, Принц підморгнув нам і закохано глянув на Царівну. Кажи, люба моя, що ти хотіла!
Попередити, що втікаю, боязко почала вона.
Ні,в голові моїй кілька секунд тому дозріла чітка пропозиція, і я виклала її Ведмедикові. Тепер та безцеремонно втрутилася в розмову закоханих, вона хотіла викласти нашу пропозицію всьому журі та організаторам конкурсу.
Добре, принц відразу взявся натискати якісь кнопочки. Зараз усіх зберемо.
І ось у кожному вікні кімнати виникло по зображенню. Сонячні промінчики ображено вискочили, бо вікна для доступу світла в кімнату просто не залишилося. Все налаштовувало на складну, ділову розмову. У найбільшому вікні, просто поруч із Принцем, світилося зображення Короля. Якби хтось надув Принца, мов гумову іграшку, вийшов би Корольтак вони були схожі зовні, але настільки ж відрізнялися вдачами.
Слухайте-но, тоном, яким зазвичай звертаюся до однокласників на класній годині, почала я. Дракон не хоче нас їсти, мине хочемо бути зїденими, вине хочете, щоб весілля Принца й Царівни було затьмарено чиїмись смертями, Його Часовість не хочуть, щоб ми залишалися темною плямою на його сумлінні
Звідки ти це знаєш? Ведмедик якось примудрилася вивернути кутик губи в мій бік.
Я не знаю, я складаю, чесно відповіла я. Ну, для правдоподібності
Ведмедик скосилася на мене око з подивом і повагою та відразу повернулася до переговорів:
Коротше, усі не хочуть нашої смерті, але всі її навіщось провокують, о! підбила вона підсумок моїм думкам.
Ми пропонуємо вирішити цю проблему миром. Вам потрібно, щоб відбувся конкурс? Будь ласка, хай відбувається. Вам потрібно, щоб ті, хто програє, пішли комусь на поживу? Нехай так і буде. Потрібно просто зробити, щоб таких, хто програє, не виявилося серед нас. Знаєте, як у модних журналах? Оголошується конкурс, усі шлють свої фото. Думаєте, там залишається одна переможниця? Ні! В кожному конкурсі мінімум десяток номінацій. Міс Екстравагантність, Міс Оригінальність, Міс Права Брова, Міс Лівий Нижній Зуб Та мало там скільки ще можна придумати титулів! І всечесно. Брови в Міс Права брова й справді найгарніші з-поміж усіх конкурсанток. Розумієте, до чого ми хилимо? Дайте кожній учасниці конкурсу якийсь титул. Сама Міс Чарівністьну, тобто наша Царівнаотримає в нагороду Принца, рештапризи й пошану. Не буде таких, що програли, то й Дракон не отримає нічого й буде, уявіть собі, дуже задоволений. Ну? Згодні?
Тиша, яка була відповіддю, мало не оглушила мене. На жодне запитання у своєму житті я ще не чекала відповіді так напружено.
Ні! тяжко зітхнув Король. Обставини склалися так, що
Та що ж це за такі обставини? не витримала я.
О! Та ви, як я бачу, агітуєте за революцію? Бунт проти обставин? Вас потрібно заарештувати як державного злочинця, дитинко
Не вийде, я вже заарештована як фіналістка конкурсу, доволі різко відповіла я.
Обставини в нас тут найголовніші. Найпотужніша людська віраце віра у владу обставин. Колись обставини складалися так чи інакше й від цього народжувалися закони нашого світу. На варті цих законів тепер стоїть безліч істот. Висловлюватися про обставини зневажливо є порушенням закону, все це шепотіла мені в спину Ведмедик. Ніхто не може глузувати з них або порушувати їхні закони. Навіть Король у власному королівстві не може піти проти волі обставин.
Сподіваюся, ти вигадуєш? без жодної надії на успіх запитала я. Ведмедик тільки похмуро гмикнула у відповідь.
Не потрібно нікого страчувати, тату! втрутився Принц. Дівчинка зробила чудову пропозицію. Багато номінацій у конкурсіце ж той самий необхідний нашому королівству гуманізм! Уяви: в інших королівствах будуть скривджені, які програють у конкурсах красунь, а в насне буде. Ми прославимося, як ніхто у світі!
Ви чудово засвоїли уроки дипломатії, сину мій, холодно мовив Король. Але я залишуся непохитним. Переможниця буде одна, решту фіналісток, віддаючи данину традиціям, ми пошлемо
Годі! не витримала Царівна. Припиніть негайно! Як ви можете так спокійно говорити про те, що посилаєте людей на неминучу загибель?!
Не так уже й спокійно, образився Король. Я трішки нервую, про що свідчать аристократичне здригання кінчиків пальців. Вам хіба не видно?
О! Які там пальці, про що це ви? Скасуйте конкурс, скасуйте високосний рік, скасуйте одну переможницю! Царівна майже кричала. Через вашу гру в традиції можуть обірватися чудесні життя!
Чудесним життямчудесне обривання, замислено промовив Король, а по тому раптом насупився:Але ви, здається, грубіяните мені, дівчинко?! Мені! Самому Королю! І після цього ще плекаєте надію стати моєю невісткою? Виключено! Я не дозволю синові одружитися із грубіянкою! Король розійшовся не на жарт.
Але тату! підхопився з місця Принц.
Нас ображають, сину мій, а ми повинні їх слухати?! Негайно повідомляю набір нових учасниць для конкурсу
Не можна, тату! Принц із останніх сил намагався залишатися спокійним. За законами обставин, поки не скінчився один конкурс, наступного починати не можна! Ми повинні довести все до фіналу
Кгм Проти обставин не підеш. Гаразд. Тільки я все одно скористаюся своїм батьківським правом і забороню тобі одружуватися. Якщо вона заразще в статусі нареченоївже намагається всіх нас виховувати, уявляєш, що буде, коли стане дружиною!
Якщо ви зараз, коли я вам ще ніхто, вже намагаєтеся знищити всіх моїх подруг, то уявляєте, що буде, коли я стану членом вашої родини?! не вгавала Царівна.
Жах! Хамство! Варто, схопити її! обурився у відповідь Король.
Кошмар, кошмар, що ж робити? голосив Принц. А ми всі з роззявленими ротами й відпалими щелепами спостерігали цей майже сімейний скандал і розуміли, що саме так, через якісь безглузді образи та зопалу кинуті слова, руйнуються чиїсь життя
Годі! раптово усе згасло й замовкло. У напливі почуттів Царівна висмикнула якийсь шнур із розетки. Ніколи, ніколи, ніколи більше з ним не розмовлятиму! Це не корольце справжній деспот!
А ква-як на мене, звичайна кводорослина, що пливе з волі ква-обставин
Ах, це не має жодного значення! Царівна стискала пальцями скроні й була очевидячки в напівпритомному стані.Головне, що він не погодився прийняти таку чудову пропозицію про номінації,вона підняла на нас повні сліз і рішучості очі.Що ж, тепер і справді залишається тільки втеча
І ми побігли Щоправда, тільки спочатку. По мірі просування вогким камяним лабіринтом темп уповільнювався, а настрій похмурнішав. Чи то місцина була надто моторошна, чи усвідомлення непоправності того, що відбувалося, дедалі більше гризло кожного з моїх супутників.
Неспокійно металося полумя смолоскипа Й раптом воно торкнулося якогось напису в вибої на стіні. «Тут був Вася!»повідомляли нашвидкуруч видряпані літери.
Ось! на Бабу Ягу та Царівну той напис чомусь справив неабияке враження. Ось! в один голос кричали вони, й два пальціодин вугласто покорчений, а інший рівненький і охайнийзі священним жахом вказували на стіну. Ось! Що сталося з усім відомою Василісою Премудрою! Пригадуєте? Те саме загрожує й нам
Із плутаних пояснень я зрозуміла наступне. Колись давно Василіса Премудра теж волею обставин потрапила на сніданок до Дракона й теж примудрилася втекти. Як тепер здогадалися мої супутниці, оцим-таки підземним ходом. Три роки промайнули для Василіси в страшних поневіряннях. Ніде вона не могла знайти собі пристанища. Адже той, хто пішов проти волі обставин, не може почуватися в безпеці. Законослухняні жителі країни фантазій неодноразово намагалися схопити Василісу й повернути її Драконові. Зрештою, вона так стомилася, що прийшла до нього сама. «їж, каже, вже мене швидше. Краще смерть, аніж таке життя, коли кожен зустрічний на тебе недобре косує та так і пантрує, аби варті передати». Добре, що все добре скінчилося. Виявилось, Дракон із самого початку не збирався їсти Василісу. Її до нього на сніданок привели, щоб два філософи могли продуктивно поспілкуватися. Тобто Дракон мав потребу у Василісі, як у співрозмовниці, а ніяк не в їжі
Пощастило їй! зітхнула жаба. А ква-наша роль при Драконі, на жаль, виключно ква-кулінарна
Зате наслідки втечі для нас будуть такі самі,перейнялася загальним сумом «неуклюжа». Ні в рідний дім не прийти, ні вулицею спокійно погуляти Станемо тепер пустельниками, ізгоями
А Принц не те що одружитися, навіть і вітатися з кимось із нас не матиме права
І де б ми не сховалися, обставини все одно наздоженуть і покарають напевно
І
Стоп! я не витримала цього потоку песимізму. Якщо втікати так погано, навіщо ж ми тоді втікаємо? Ще тільки й бракувало, щоб я все життя докоряла собі за ваші зламані долі. Самі ми не знаємо, що робити. Тоді давайте спробуємо з кимось порадитися
Є тільки одна архімудра та добросердна істота в нашому світі, яка не зважає на волю обставин замислено почала одна з тітоньок. Ти, Віро, земна людина. Тобі з Ним і говорити
Щось підозріле було в тому, як вона це сказала, але відразу я не звернула уваги.
Гаразд: кажете поговорити, то кажіть, із ким говоритипоговорю! я трохи заплуталася, але погодилась. Що, знову в кабінет до Дракона перебиратися?
Навіщо ж? урочистим шепотом за всіх відповіла Царівна. Тилюдина. Розкрий серце й говори з Богом.
Агов? Чого ви так серйозно на мене дивитеся? мені стало якось незатишно. Навіть Ведмедик не вправлялася зараз у своїй звичайній горе-дотепності, а дивилася серйозно й дуже уважно.
З ким, з кимз Богом! Пояснили ж! напружено буркнула Баба Яга.
А тільки й змогла вимовити я у відповідь. А як?
Утім, зрозуміло. З ким ще може порадитися доведена до розпачу людина? До кого ще звернутися? Мізками я все це розуміла, але у відчуттях і близько не було уявлення про те, як це робиться.
Відійдіть подалі! попросила я за мить майже благально. Сказати по правді, я не знала жодної молитви. Якщо й зверталася колись подумки до Бога, то робила це досить екзотично. Ну, щось таке: «Добридень, Боже, як там твої справи? Не дуже відволікаю? Не знаєш часом, як цю задачу розвязати?» Бог найчастіше не знав і радив моїй підсвідомості зазирнути в підручник. Порада ця, звичайно, виявлялася правильною, але ніяких гарантій того, що я дійсно спілкувалася із Всевишнім, не давала. І ось тепер мені належало
Добридень, Господи, якщо ти мене зараз чуєш, подай який-небудь знак, будь ласка. Ми тут усі опинилися в досить скрутній ситуації. Нерозумно, звичайно, відволікати тебе через такі дрібниці, як наші життя, але безтямно витріщаючись у склепіння над головою, я навіщось прошепотіла собі під ніс отаку маячню. А потім ще додала для більшої надійності:Амінь!