І не думай навіть, що я пробачу тобі це зухвальство! раптом закричала середня голова. Перш ніж до мене дійшло, що вона «грає роль» перед прихвоснями, які повернулися в залу, я встигла на смерть перелякатися. Будеш зїдена в першу чергу! провадила середня голова, але в мить, коли прихвосні були відволіклися на жабу, котру тягли й котра несамовито пручалася, раптом по-змовницьки підморгнула мені.
Годі! Поверніть цю непокірливу їжу до їжосховища та давайте допитаємо наступну гостю.
Один із прихвоснів погрозливо повернувся до мене. Я поквапилася продемонструвати слухняність і добровільно рушила до виходу.
Не бійся їх! Вони просто хочуть, щоб ти докладно описала всіх нас! тільки й встигла кинути жабі, безтямній від жаху. Нічого поганого в цьому поки що нема!
Якщо відверто, до клітки я повернулася в ще пригніченішому стані, аніж була до виходу з неї.
Не дуже чужі успіхи
Ледь я підсіла до Ведмедика, як відчула, що косметичка в моїй сумці зробилася гарячою і завзято запульсувала. Ну звісно! Ангеліна не знайшла іншого часу для сеансу звязку! Але ж прихвостень, який мене привів, поки ще й не думав забиратися геть!
Я не надто розпатлана? голосно поцікавилась я, звертаючись відразу до всіх, і потяглася до люстерка. У мене очі не червоні?
Ти ревла там, чи що? Невже все так занедбано? Хочеш, дам тобі своє дзеркало? У ньому відображення завжди гарніше за оригінал. Я його для заспокоєння нервів іноді використовую почала підлизуватися Баба Яга, котра, очевидячки, задумала першою почути новини від мене.
Ведмедик здогадалась про справжню причину потреби в люстерку, тому заходилась наполовину пошепки, наполовину жестами пояснювати Язі недоречність її пропозиції.
Не треба, я займалася тим самим, але відкрито. Боюся, в мене зараз настільки жахливий вигляд, що доведеться розглядати своє справжнє обличчя. Інакше як же я дам йому раду?
Надмірні нервові потрясіння завжди кепсько позначаються на зовнішності,маленький парубійко-страх, який казна-звідки тут узявся, співчутливо притулився лобом до пруття нашої клітки. Частенько наслідки цього бувають непоправні
Я відійшла від нього якомога далі та з зосередженим виглядом розчинила косметичку.
Привіт, ну що там у тебе? дружним шепотом запитали ми з Ангеліною, коли нарешті вгледіли одна одну в дзеркалі.Як життя?
Та хіба ж це життя! знову хором відповіли ми.
Кгм! І чого це ми так собою милуємося? А-а-а, боїмося постаріти? Недарма, ой, недарма! Ось, дивлюся, й зморщечки на чолі вже зявилися страх кричав мені це через всю клітку. Я розгублено потерла лоба. Страх задоволено захихотів і подався геть.
Ху-ух! видихнула Ангеліна в дзеркалі.Ніби нічого не запідозрив. Добре, бо міг і перекрити канал звязку. Як здорово, що ми говоримо в один голос!
Я її майже не чула, пильно й засмучено розглядаючи свій, тобто Ангелінин, лоб. Які-такі зморщечки? Що це ще за новини?
Не звертай уваги! порадила Ангеліна. Страхи на те й страхи, щоб лякати всілякими дурницями. Не вір ім. Їх навмисно на вас напустили, щоб вивести учасниць конкурсу з рівноваги. Напевне, це витівки Драконових прихвоснів. Тільки вони могли додуматися запросити страхів. Та відчепися ти від мого лоба! обурилась вона, помітивши, що я не слухаю. Страхи найчастіше брешуть. Вонипусті. Страх зістарітисяодин з найдурніших. Оце він до тебе зараз і підходив. Не слухай його! Менше роби гримас і не морщ лоба, тоді ще сто років на ньому не буде жодної зморщечки. Ну чого ти застигла з таким обличчям, наче на тебе воскову маску натягли?!
То кажеш «не роби гримас», то лаєшся за спокійне обличчя образилась я.
Гаразд, це все справи не стосується. Насамперед хочу показати тобі, що в мене тут усе в нормі!
Ангеліна гордо посміхнулася й у верхньому куті дзеркала зявився вже знайомий мені напис «рlау».
Та-ак! Повернись-но в профіль Ой, ні, рясні спідниці тобі якось зовсім не пасують. Робитимемо класичний варіантстрога завужена спідниця, блузка, піджак і високі підбори
Я не вірила власним очам! Перед здивованою Танькою крутилася Крючкова, приміряючи костюм Таньчиної старшої сестри! Навіть мені Танька завжди дуже неохоче давала приміряти свої речі (хоча всі мої обновки завжди брала поносити з величезним задоволенням!), що вже й казати про сестрин гардероб! Та Танька зроду нікому не дозволяла до нього доторкнутися!
Я так не зможу! боязко пропихкала Тамарка. Я на підборах упаду обовязково Я якщо не на рівній підошві, то тільки на ковзанах ходити вмію
І що ви думаєте? Ні! Танька навіть і не збиралася висміювати недотепу. Навпаки, обличчя нашого «модельєра» раптом засяяло радісно й урочисто:
Чудова ідея! вигукнула Танька, хоча Крючкова ніякої ідеї не подавала.
Ні! перелякано благала Тамарка. На ковзанах я в конкурсі виходити не буду!
Звичайно, не будеш, запевнила Танька. Ідея в іншому! Будемо експлуатувати зручний тобі образ. Уяви: всі такі строгі або причепурені, а типриродна й вільна. Клас? Як Андрійко казала? «Головневиділитися, запамятатися й не втратити гідності!»
«Ах, значить, Андрійко!»насупилась я. Це дурнувате прізвисько дали мені хлопчаки ще в першому класі. От уже не знала, що найкраща подруга поза очі так мене іменує!
А Андрійко, вона що? провадила зрадниця в дзеркалі.Вірно! Всьому голова! Вона просто так чогось не казатиме. Як уже що скаже, виходить, так і треба. Ясно?
Уся моя образа миттю випарувалась.
Отже, штани, сорочка, кросівки. Все чисте, дороге, пошите по статурі Ой! Де ж таке брати? засмутилася раптом Танька.
У мене мама кравчиня! радісно повідомила Крючкова. Вона знаєш, скільки всього мені нашила! Тільки я не ношупрасувати ліньки!
І тут Таньчина вїдливість не витримала й вилізла назовні:
Скажіть, будь ласка! Мама нашила, шмотки є, а я, виходить, мушу тут щось зі стелі брати! Весело, нічого не скажеш!..
Обурена Танька зникла з дзеркала, а моя власна фізіономія, що зявилася замість неї, хитро поцікавилася:
Ну то як?
Що ти з нею зробила? я була просто ошелешена. 3 Танькою? Це не вона, а її охоронець, так?
Ні, що ти! Танька в нас панянка практична, ні в що не вірить. Янгола її серед моїх знайомих нема. Я попрацювала з нашою подружкою за зовсім іншою методикою!
Напис у верхній частині екрана знову сповістив, що дзеркало транслює запис.
Гавриле, ти зголосився допомагати, чи як? грізно суплячись, Ангеліна нависла над яскраво-червоним Гаврилкіним. Це єдиний шанс! Ти маєш це зробити!
Точно! дзявкав звідкілясь із задньої парти Якушев. А чо? І весело, й прикольно, і, може, подіє. Ти, Гавриле, просто зобовязаний тут Якушев не витримав і дико заіржав.
Спокійно! різко скомандувала Ангеліна. Все! Вона вже йде! Давай, Гавриле, не підкачай!
Тут у кадрі змалювався коридор. Ангеліна з незалежним виглядом насвистувала щось собі під ніс і йшла назустріч Таньці.
Не може бути! Я спізнилася? чи то вибачаючись, чи глузуючи поцікавилась, Танька. Ніколи не повірю, що збори ви почали вчасно!
Ой, відмахнулась Ангеліна. Що там починати? Прийшли тільки Гаврилов та цей Якушев, який тільки викаблучуватися й уміє. Дівчиська не можуть, а Тамарка поїхала на дачу до бабусі. Загалом, я теж вирішила у своїх справах змотатися. Нехай ці дурні самі щось придумають хоча б раз. Піди, допоможи їм, чи що
Кгм, замислено протягла Танька й рішуче подалася до дверей. Але, звичайно ж, усередину не зайшла. Добре, що ми з Ангеліною знали про цю її дурнувату звичку розвідувати обстановку, перш ніж заходити
Ну що тут казати, понуро бубонів Гаврило цієї миті.3 костюмами в Крюгера точно буде повна лажа
А без них, можна подумати, у Крюгера лажа неповна! зареготав Якушев.
Дивлячись що називати лажею, приєднався до друга Гаврилкін.
Але Якушев раптово затнувся й посерйознішав.
Це я так, по приколу. Ти на Тамарку не гони. Людина на таке зважилася! Я особисто відразу її втроє заповажав! Ти, це, про костюми давай пояснюй. У чому лажа? Начебто ж Танька твоя в нас модельєр. Вона ж, начебто, на шматті знається
Ото ж бо й воно! зітхнув Гаврилкін. Ти ж знаєш, як Танька до мене ставиться! Знає, що ми з Тамаркою з дитинства дружимо, ревнує страшенно. Нюхом чую, зумисне з неї своїми костюмами опудало зробить. Ревнощіштука отруйна
Що? Що?! Що-о-о?! задихаючись від обурення, зашепотіла червона, як сто тисяч раків, Танька. О! вона відскочила від дверей і аж зубами заскреготіла. Як тільки можна про мене таку нісенітницю вигадати? Яревную? Я навмисне костюми попсую?!?! Ух, та я не я, якщо в довіреної мені моделі не буде найкращих костюмів на всьому конкурсі!
Ну як? знову Ангеліна з дзеркала звернулася до мене.
Вражає! тільки й змогла видихнути я. Ет, от би мені тут придумати щось таке
Чогось довгенько ви свого лобика розглядаєте Наврочити можете Прищами потім піде. Ось, уже й почервоніння зявляється уже знайомий мені страх знову подав голос.
А в нас нині модно так, із почервонінням! я примудрилася змусити себе не брати його «порад» до серця й навіть засміялася у відповідь.
І все-таки мені таке довге ваше зазирання в дзеркало здається підозрілим!
Настав час завязувати, серйозно промовила Ангеліна. Знайди будь-яке інше дзеркало для звязку. Це вони, певне, зараз візьмуть під контроль. Я хвилююся й хочу знати, як твої справи й чи не час нам назад мінятися світами. Бувай! Намагатимуся бути поблизу дзеркал, щоб ти могла із мною звязатися.
Коли страх обійшов клітку й наблизився до мене, косметичка вже стала млявою і холодною. На жаль, страх все одно про щось здогадався
Знаєте що? глузливо звернувся він до решти. Я ж не дурень якийсь! Начебто й карати вас нема за що, та не безневинні ви, бачу! Попереджаю відразу: ми вживемо заходів! Виключимо можливість звязку з реальним світом через дзеркала. На час проведення конкурсуце в нашій владі. Дивіться, скільки хочете, а ось звязок за допомогою дзеркал буде неможливий. А раптом ви там збираєтеся радитися про конкурс із кимось забороненим? Хо-хо, не вийде! Чао!
Оце так! Ледь я навчилась спілкуватися з реальними світом, як відразу й примудрилася залишитися без звязку. Лихо, та й годі!
Лихо саме не ходить
Докучливий страх вирішив, що зробив достатньо, й забрався геть. Його старанність, імовірно, потребувала застосування десь в іншому місці.
Такий не пропаде! пробурчала йому вслід Ведмедик. Йому від нас завжди підживлення знайдеться Виховуй себе, не виховуй, все одно з приводу зовнішності переймаєшся. Часом глянеш у дзеркалоначебто нічого, а іншим разом так налякаєшся, що відразу десяток обідів і вечерь для такого мерзотника, як цей страх, створиш!
А коли «начебто нічого»? з очевидним глузуванням поцікавилася Баба Яга. Треба думати, це коли дзеркало як передавач використовуєш, чи не так? Розповідайте, з ким звязок тримали? Всім тут, між іншим, цікаво
Ведмедик від такого нахабства на мить мови позбулася. І дуже добре, інакше я ніколи не змогла б почати настільки важливої для нас усіх розмови:
Нам потрібно втікати, серйозно сказала я, на мить витягаючи ключа від клітки з кишені та показуючи його всім присутнім. Причому терміново. Ще до конкурсу
Який жах! Царівна сполотніла. Але ж Але ж тоді конкурс не відбудеться? А як же моє весілля? А як же данина традиціям і Принц? Я не можу його так підвести
Та вам утікати не обовязково, не розгубилась я. Вас-бо поїдати ніхто не збирається. Вам так навіть спокійніше буде. Залишитеся єдиною учасницею конкурсу, однозначно здобудете перемогу.
Цілком виключено! навперебій заторохтіли тітоньки. Без розмаїття учасниць конкурс не відбудеться! Крім того, Дракон, коли виявить, що всі втекли, може розгніватися Зжере ще нашу красуню-Царівночку від злості
Драконне зжере. По-перше, він вегетаріанець, по-другевін сам дав мені ключі від клітки, і я взялася докладно розповідати про розмову з Його Багатоголовістю.
На жаль, ситуації це нітрохи не покращило.
Царівні втікати нема сенсу. А ми без неї з місця не зрушимо, згорьовано, але твердо заявили тітоньки. Мало там яка небезпека може загрожувати нашому дитяткові!
Правильно! басом загули няні.Якщо втікати, то всім разом! Трапиться що з Царівноюми собі потім не пробачимо.
Ну й що ж це виходить?! я настільки роздратувалася, що раптом виявила в собі дар мислити тверезо й логічно. Царівна в нашій втечі участі брати не може, бо їй це невигідно. Адже якщо всі ми втечемо, не буде ж кому брати участь у конкурсі! При цьому ви, вельмишановні тітоньки й няні, без Царівни йти із замку не збираєтеся. А чи розумієте ви, що іншого шансу залишитися без контролю глядачів і почесної варти у нас не буде, аж поки нас не здадуть Драконовому Морському Чудовиську?
Чотири пари очей дивилися на мене пильно й тривожно. Тітоньки й няні досі сумнівалися. Вони ніяк не зважувались на втечу, але й відмовляючись від неї, почувалися незатишно.
Ква-який ква-шма-ар! пролунало цієї миті в кінці коридору, й усі ми поквапливо надали обличчям знудьгованого виразу. Разом із жабою в нашу кімнату ввійшли купа страхів і двоє прихвоснів.
Вони ква-бояться, що я втечу. Вони ква-бояться, що я пропхаюся між ква-пруттям клітки. Досі ква-не пропхалася, а тепер, значиться, пропхаюсь? Ну й ква-фантазія!
Прихвосні й притягнуті ними страхи підійшли до клітки, кілька секунд спостерігали за невдалими спробами жаби протиснутися між пруттям, а по тому відчинили клітку, впустили бранку всередину й поквапливо вийшли. Ще б пак! Усім їм належало вирушати з Драконом до Морського Чудовиська! Прихвосні побоювалися помилок з боку Драконаа раптом не ту якусь послугу замовить Чудовиську, витратить купу дорогоцінного каміння ні на що? Дракон боявся обману з боку Чудовиськавоно завжди примудрялося зажадати собі більше коштовностей, аніж заслуговувало. Чудовисько побоювалося справедливості. Воно вже на прохання різних мешканців світу фантазій пожерло стільки душі безневинних, і винних, і зовсім заблуканихщо тепер постійно боялося відплати з боку Обставин Загалом, і прихвосням, і страхам було чим займатися зараз і крім нас.
Ква-жах, а не при-ква-сні! заходилася скаржитись жаба, щойно ми залишилися самі.Ви-ква-магали від мене, щоб по-квазала прийоми ква-дзюдо, ай-ква-до та якихось іще незрозумілих ква-речей На-кви-нулися, мов божевільні! По-кважи, що вмієш, по-кважи, чого від тебе чекати! Ква-тастрафічна не-ква-вихованість!
Часу було не так уже й багато, тому довелося перервати кумедний потік жабячих скарг і зажадати звіту про співбесіду з Драконом.
Ну, ква! доповіла жаба і миттю посмутнішала. Нас із Квірою Квандреєвою обіцяно віддати на поживу в першу чергу. Тобто після ква-потвори, звісно. Її дракон ква-віддасть Чудовиську, щойно матиме ква-можливість. Ква-в першу чергу. Ква-як тільки Чудовисько сюди прибуде, ква-так потворі й не жити
Ви б розчаклували себе, чи що? чемно запропонувала я. Ризиковано залишатися в масці, кгм
Не розчаклую, вперто випнула підборіддя Баба Яга. Маска незабаром сама зникне. А розчакловуватисязайві витрати. Я енергію для конкурсу збираю. Все-таки Принца причаровуватиму Подивилась я на ваші перелякані обличчя після спілкування із Драконом і вирішилакраще вже заміж.
Ах, так?! Царівна раптом зробилася дуже рішучою. Ну-ну! Енергію для конкурсу? Збирайте-збирайте, бабусю. Щоправда, конкурсу не буде. Його скасування я вам тепер гарантую
Чому це? насторожилася Яга.
А тому, що ви будете єдиною учасницею. Я особистойду звідси. Втікатиму з замку разом з усіма. Конкурс закриють! Не знадобиться вам Принца причаровувати!!!
Ще кілька хвилин промайнули в бурхливих суперечках. Тітоньки просили свою вихованку не полишати конкурс. Мовляв, стільки готувалися, уже й весільне вбрання пошито, й столи від наїдків угинаються, а тут наречена відмовляється від передшлюбного ритуалу Але скривджена Царівна залишалася непохитною:
Ніж вічно хвилюватися, що хтось обманом Принцеве серце завоює, краще взагалі ніякої участі в цьому конкурсі не брати. Ми з Принцем і без усіляких там «міс» одружимося!
Що ж, виходить, усі згодні на втечу. Ось і чудово! я жорстко припинила всі ці балачки. Втікатитак уже втікати!