Повернення
Ми повинні, повинні напружитися й усі разом відкрити цей портал! Адже разом мисила! Миколишні дівчиська на стежці війни! Дівчиська-переможниці! А отже, можемо все! упевнено налаштовувала нас Царівна.
Усі-усі! підтвердила «неуклюжа», котра теж зголосилася брати участь у моєму відправленні додому.
Річ у тім, що почесна грамота переможниці, яка дарує право на прохід у реальний світ без будь-яких дзеркал, ще не набрала достатньої сили, щоб легко відкривати портал між світами. Я ж дуже квапилася додому. Хвилювалася за Ангеліну й батьків. Переживала за свій клас і особливоза розбишакувату Крючкову. Загалом, як не просила Царівна залишитися на весілля, я все-таки вирішила повертатися. І ось тепер ті, хто був «дівчиськами на стежці війни», взялися допомагати мені підживлювати грамоту додатковою енергією.
Три-чотири! голосно скомандувала Ведмедик і стисла в кулаки всі три свої руки. Було видно, що вона страшенно силкується допомогти. Шерсть у неї на лобі вмить змокла.
Я зараз розірвуся на безліч дрібних жабенят, простогнала жаба, яка теж віддавала всі сили моєму порталові.
Переможниці конкурсу дружно, всі як одна, віддавали для мене свої останні сили. Але ж їм ще належало гуляти на весіллі й мати бадьорий вигляд! Які ж вони все-таки добрі й чудесні Які Крізь насунуту на очі завісу сліз я вже бачила арку порталу.
Любі мої, рідні, гарнізбиваючись, почала я, намагаючись і віддячити, й підбадьорити одночасно.
Досить! різко обірвала Ведмедик. Нема коли язиком ляпати. Все, дірка готова. Давай, поринай. Сама туди, а до нас Ангелінку жени, поки портал не завалився.
Я слухняно ступнула до порталу.
І це Ну, як його Коротше, спасибі тобі, ось! Ведмедик раптом оглушливо потягла носом, і я не витримала, кинулася до неї обійматися. Щось у ніздрю потрапило, виправдовувалася моя плюшева подруга. Вія, мабуть. Лоскоче там, ото ж ніс і сльозиться
Я теж ридала І ніхто, уявляєте, ніхто з присутніх не квапив мене й не скаржився на втому! З добрими, теплими посмішками всі колишні недоторканні капризулі дивилися на Ведмедика, яка плакала вперше в житті, й мовчки чекали, коли я наберуся сили, щоб розлучитися з нею.
Час! Ведмедик сама відліпила мене від своїх мяких грудей, ще мить потрусила всіма трьома ручиськами мою долоню, а по тому рвучко вштовхнула мене в портал.
Усе навколо мене закрутилося й пішло різнобарвними плямами.
Упс! перша, кого я зустріла, поспішаючи шкільним коридором, була Танька. Вигляд вона мала, скажемо прямо, найдивовижнішийодне око було яскраво нафарбоване, друге ховалося під спущеним чубчиком. Нігті на одній руці були довгі та яскраво червоні, на другійкоротко підстрижені й ненафарбовані. Сукню було пошито з двох половинокодна сіра, від якогось строгого вбрання, другастроката, вочевидь, від кричущого напіввечірнього.
А чого це ти зовсім не по-святковому? насупилася Танька. А як же виділятися й пропагувати асиметрію? Ти підводиш команду!
Е-е-е оце вже справді я не знала, що сказати. Пробач, жахливо поспішаю! Не хвилюйся, я ще асиметрируюсь. Ось побачиш!
Я рвонула далі коридором. Щосекунди моя паніка наростала. Я виразно відчувала, що сили в друзів, які тримають портал, дедалі меншає, і не могла пробачити собі, що досі не знайшла Ангеліну.
Ось ти де! хтось міцно схопив мене за руку. Будь ласка, поговори зі мною!
Крючкова мала просто чудовий вигляд! Ні, ну правда! Хто б міг подумати, що під звичайними її сорочками-разлітайками ховається цілком навіть пристойна талія! І обличчя начебто витяглося? Невже такі гарні макіяж і зачіска? І якось не помітно, щоб вона була особливо нафарбована Може, Тамарка просто схудла від хвилювання перед конкурсом?
Величезне пудове ручисько важко опустилося мені на плече. Я присіла від болю. Ні! Тамарка не схудла ні на грам!
Не йди, я страшенно хвилююся! Благаю, поговори зі мною! Про що завгодно! Про погоду, про книжки, про собак або навіть про Якушева з Гаврилом Якщо ти негайно не заговориш мені зуби, я залишуся без них! Розумієш, від хвилювання я вся тремчу, від цього сильно клацаю щелепою, і, по-моєму, вона зараз цього не витримає, трісне навпіл, і всі мої зуби розсиплються!
Я намагалася вирватись, але Тамарка стискала руку дедалі дужче. Часу на пояснення не було.
Ляп! Підніжка в стилі Бабусі Ягиі Крючкова летить в обійми Якушеваяк добре, що я вчасно помітила його наближення! Поки Якушев із Тамаркою зясовували, що сталось, я помчала далі.
Раз-два, три-чотири! нарешті я почула свій власний голос, що долинавну, звісно, куди ж іще її могло занести?! з жіночого туалету. Цікаво, кому це вона там рахує? І головне, що вони там під цей рахунок роблять?!
Я тихенько прочинила двері й зазирнула всередину. Оленка, Зіночка та моя Ангеліна стояли в невеличкому туалетному тамбурі перед дзеркалом, що висіло над умивальниками, та кумедно розмахували руками під команду мого янгола-охоронця.
Андрєєва Ангеліно! намагаючись зробити свій голос якнайнижчим, прогула я з-за дверей. Тобто, Віро! Негайно до мене!
Розумниця Ангеліна відразу все зрозуміла. Кинула нашим відмінницям щось на кшталт: «Потренуйтеся ще самі» та кулею вилетіла в коридор.
Що? Куди? Звідки ти? скоромовкою заторохтіла вона. Я тебе з дзеркала чекаюне відходжу ні на крок. Ось, навіть для дівчисьок це дурнувате тренування придумала. Нібито репетируємо рухи Тамарчиних уболівальниць. А тиось де Що трапилось?
Портал у підвалі! Дівчата тримають його з останніх сил! Швидше! Страхи перекрили всі дзеркальні канали, а моя-твоя почесна грамота поки що без підживлення не працює!
Двічі повторювати не довелося. Все-таки моя Ангеліна була дуже кмітлива.
Ах вони Та як вони!.. Добре, я побігла, а ти продовжуй репетицію, щоб Оленка з Зіночкою нічого не помітили. Тільки Зроби що-небудь із собою асиметричне. Я ж і справді створила чудову, строкату команду вболівальниць, котра виділиться серед якої завгодно юрби Ангеліна бігла задом вперед і говорила, не вмовкаючи:Так І дякую тобі! Я ж тепер довго не зможу входити з тобою в контакт. Але ти, це Ну, не забувай, що я завжди з тобою і, чим зможу, завжди допоможу Ну, втім, як завше
Ангеліна добряче врізалася спиною в стіну й відлетіла вбік.
Ну що ж це таке! У всіх янголи як янголи, а мені вічно свого рятувати доводиться! Це хто ще кому охоронець, якщо розібратися забурчала я, кидаючись до неї. Ангеліна спробувала схопитися за простягнену руку, схопила замість неї за манжет, рвучко скочила й відірвала при цьому рукава від моєї блузки. Неуважно покрутила його перед очима, посміхнулася, мовляв, «ну, з ким не буває»і остаточно зникла.
Із хвилину я мовчки дивилася їй услід. Потім тяжко зітхнула, загнала назад сльози, які знову навернулися на очіні, зовсім не блузки мені було шкода, а диво-пригоди, яка скінчилась, а потім рішуче взялася начісувати волосся з одного боку та прилизувати з іншого. Асиметрія вийшла цілком правдоподібна. Скажу, розмазала ненавмисно туш і змила косметику Ет, але ж стільки усього потрібно було ще розповісти Ангеліні! Від скількох халеп застерегти! Втім, люба моя Ведмедик, напевне, зробить це краще. Ет
Віро! Ми вже все відрепетирували! Чого стоїш? Хвилюєшся? Та нічого, ходімо, бо спізнимося й підведемо всю команду
Новий клопіт не дав мені розкиснути.
Конкурс
Що розповісти вам про конкурс? Він пройшов просто чудово. З перших же хвилин я зрозуміла, що назавжди тепер у невідплатному боргу перед Ангеліною. Ледь ведучийусміхнений високий дядечко в строгому костюміоголосив про вихід учасниць, як Оленка, Зіночка й Таня підхопилися зі своїх місць.
Запевняємо жюрінаша Тома наймиліш! хором заволали вони, розмахуючи різнобарвними мітелками, що казна-звідки взялися. Це було дуже ефектно й несподівано. Зал вибухнув сміхом.
Регочіть, як хочете, а Тому підтримайте! відразу випалили мої нестримні однокласниці. Я зрозуміла, що мовчанням виказую себе з головою, і теж почала стрибати.
За мить цілий зал уже стояв і бурхливими оплесками вітав учасниць.
Дякую вам, дякую за теплий прийом конкурсанток, трохи розгублено промовив ведучий. Це чудово, коли вболівальники такі активні, але давайте ж перейдемо до конкурсу. Отже!
Ведучий вимовляв імя і прізвище чергової дівчинки, після чого та виходила на авансцену, вклонялася залові та відходила на дальній край сцени, де на учасниць чекали елегантні, високі барні стільчики. Варто зауважити, що конкурентки в нас були всі як одна красуні з високими зачісками, сяючими очима й стрункими ногами, ледь прикритими спідничками, що показували достоїнства фігури.
І ось до залу виходить Тома у своїх джинсах кльош і кросівках сорок другого розміру.
О! захоплено вітаємо її ми.
Салют! голосно озивається вона, замість реверансу обдаровуючи зал задерикуватим кивком. І привітно махає обома руками.
Бабах! із-за лаштунків вилітають Якушев із Гаврилкіним у клоунських костюмах і бахкають хлопавками. Святкове конфеті сиплеться на голови всіх присутніх.
Це була не команда, бовдури! вдавано гнівно гарчить Крючкова. «Салют»це в мене таке вітання! Ох, даруйте, мої помічники занадто старанні,вибачається вона перед глядачами.
О! радісно кричить цього разу цілий зал, задоволений таким кумедним поворотом подій.
Крючкова гордовито йде, але не сідає, а чекає, поки її «помічники» витягнуть їй замість стільця величезну деревяну діжку.
Бо розвалиться ще, пояснює конкурсантка всідаючись.
І пішло-поїхало! З перших же хвилин нашу Тому запамятали всі. А тих, хто ще не запамятав, атакували своїми бадьорими вигуками віддані вболівальниці:
Що красуня більш, то прикольніш і модніш! щосили горлали ми.
Дивися, дивися! якоїсь миті Танька боляче штовхнула мене ліктем у бік. Вони тепер із нами!
Три одинадцятикласниці, ті самі «примадонни» й «модниці» після довгих роздумів раптом підхопилися та заходились повторювати наші рухи. Ха! Їм теж хотілося бути в центрі уваги! Та настільки, що вони не посоромилися зізнатись усім, що повторюють стиль і рухи, придумані якимись «забитими» девятиклашками! Якби мені раніше сказали, що таке може трапитися, нізащо не повірила б!
На привітанні наша конкурсантка проникливо прочитала свій віршик про горностая і відразу з сумною посмішкою повідомила, що цей зрадник виявився зовсім не птахом, але віршик же все одно гарний, тому вона його й читає.
Але, знаєте, це ж набагато краще, ніж якби я вирішила вам проспівати. Розумієте, коли в дитинстві я здавала іспити в музичну школу, викладачка, зачувши мій вокал, зажадала, щоб батьки й близько не підпускали мене до музики, аби поберегли слух усіх, хто їх оточує
На другий конкурс, де учасниці мали дефілювати в купальниках, Томка вийшла у водолазному костюмі й ластах.
Але я справді в цьому купаюся! обеззброїла вона зал своєю щирістю. Зал реготав, але по-доброму.
Зате на музичному конкурсі Томка, Якушев і Гаврилкін відстрибали такий запальний хіп-хоп, що навіть наша Тетяна Миколаївна пританцьовувала. Мда, поради моєї Ангеліни вочевидь знайшли тут благодатний ґрунт.
Четвертий конкурсінтервювання. За нього ми хвилювалися найбільше. «Зараз ведучий я-а-ак поставить якесь хитромудре запитання, наша Томка я-а-ак розгубиться та я-а-ак відповість щось дурнуватей різко всім перестане подобатися!»читалось на обличчях у моїх однокласниць. Поки що, однак, дурниці говорили наші конкурентки:
Скажіть, що таке закон всесвітнього тяжіння? вкрадливо цікавився ведучий у сліпуче усміхненої білявки з дивним імям Лола.
Це коли тіла одне до одного притягуються, конкурсантка потупила погляд.
Кгм ведучий чомусь густо почервонів. Ну А може, формулу згадаєте? Це зі шкільного курсу фізики! про всяк випадок підказав він.
Ну, ми ж не на олімпіаді! примхливо закопилила губки білявка. Я, між іншим, у міні-спідниці. Тут шпаргалки ховати нікуди!
Схоже, поведінка нашої Томки добродійно вплинула на інших конкурсанток, вони теж почали виявляти почуття гумору. Втім, ні! Здається, білявка говорила серйозно. У її величезних, як у Царівни, очах був щирий переляк. У залі зависла напружена тиша. Глядачі розривалися від бажання підказати бідолашній.
Можна їй нагадати? не витримала наша Оленка.
Ви ж, начебто, вболіваєте за іншу учасницю, щиро здивувався ведучий. Чому ж хочете допомогти Лолі?
Я не за учасниць, яза справедливість! Дівчинка, певне, дуже хвилюється, тому все й позабувала
Гаразд, ведучий тяжко зітхнув, давайте поговоримо з наступною конкурсанткою. Ви знаєте формулу всесвітнього тяжіння?
Зрозуміло, гордовито відповіла строга чорнявка в сукні, всипаній блискітками. Її винайшов Ньютон по тому, як його вдарило яблуком по голові.
Оленка задоволено сілахоча б хтось тут не мав потреби в підказках. Але відразу знітиласяа раптом наша Тома може мати кепський вигляд на такому тлі? Але Тамарка не підвела.
Закон Архімеда? зосереджено перепитала вона. Зараз пригадаю. І сама проходила, й дівчиська потім розповідали. А, ось! Оце залажу я в гарячу ванну! I на голову сусідам виливається стільки води, скільки маси в моєму тілі!
Чому в гарячу? тільки й зміг перепитати вбитий таким абстрактним формулюванням ведучий.
Та в холодну ж я не полізу! щиросердно повідомила Томка. Зал знову реготав і аплодував. Молодець Крючкова! Адже й на запитання, загалом, відповіла, й пожартувати примудрилася!
І ось настав урочистий момент нагородження. Від нього ми, звичайно, не чекали нічого, але настрій все одно був чудовий. Завдання, яке ставили перед собою, коли бралися до участі в конкурсі, виконанорідної школи не знеславили, а навіть навпакиприємно виділилися серед решти. Третьою міс стала симпатична чорнявка. Другоюдурненька білявка. Корона переможниці дісталася справді дуже гарній і, до того ж, скромній дівчинці, яка запамяталася мені тим, що дуже красиво співала в музичному конкурсі й чарівно червоніла, коли ведучий розсипався перед нею в компліментах. І раптом
Увага! Крім офіційного журі, в нас, як завжди, є ще однеглядацьке. Отже, на думку глядачів, королевою сьогоднішнього конкурсу стає Стаєведучий зумисне повільно розкривав конверт із результатами голосування, котре протягом усього конкурсу проходило серед глядачів. Тамара Крючкова! урочисто оголосив ведучий, і всі ми ошелешено замовкли. Тамара Крючкова!
Зал вибухнув бурхливими оваціями та захопленим галасом.
Епілог
А потім, як і водиться після таких конкурсів, був бал. Точніше, дискотека для середніх класів, проведена в нашій шкільній їдальні. І знаєте, я раптом зрозуміла, що за успіх на цій дискотеці всі дівчата переживають куди більше, ніж за перемогу в конкурсі.
Дівчатка, ви просто зірки, всі тут дивляться тільки на вас! на жаль, про це нам повідомив не який-небудь принц, а наша класна керівниця. Щоправда, я не впевнена, що це добре! відразу отямилась вона й зробила суворе обличчя. А потім знову розквітла, тому що якась чергова вчителька кинулася на нашого Танчика з голосними вітальними вигуками:
Подумати тільки! Твої були найкращими! Глядацькі симпатіїнайкраще визнання! Як здорово ти їх виховала! чулося нам.
Ми з Танькою, Оленою і Зіночкою весело перезирнулися, й далі виробляючи свої «па». Виявилося, що наші «рухи вболівальниць» чудово лягають на дискотечну музику. Добре, що Ангеліна, придумуючи, запозичила їх із моєї свідомостія сходу «вїхала» в танець.
Учотирьох ми синхронно розмахували руками, щасливо посміхалися й справді були в центрі загальної уваги. Поруч, сидячи на лаві, реготала Крючкова.
Клас! перекрикувала вона музику. Вас, дівчиська, хоч у кліп вставляй! А знаєте що? вона раптом підскочила й ледь не перекинула лаву разом із усіма вчителями, що сиділи на ній. А я теж хочу! Зацініть! Уперше на дискотеці танцюватиму!
М-да, уміла все-таки Крючкова здивувати! Випалила цю страшну погрозу, розвернулася й помчала до виходу з їдальні. Ми з дівчатами знову перезирнулися, не припиняючи веселитися.
«Цікаво, Ангелінці на весіллі в Царівни теж так здорово?»промайнуло в моїх думках. І відразу в тих-таки думках пролунала виразна відповідь:«Майже! Складно, знаєш, одночасно й мазурку на балі танцювати, й стежити, щоб ви там, на своїй дискотеці, ні в яку дурнувату історію не влізли. Особливо Ведмедикові тяжко. Відговорює зараз твою Тамарку від бійки»