Хто-небудь, допоможіть моїм дітям! Вони не прокидаються! Вони ніяк не прокидаються!
Тіффані Джонс, значно старша, але оповита подібним чином, прибула невдовзі по тому, і на третю дня відділення термінової допомоги було вже повне. А вони все прибували: батьки і матері привозили дочок, дівчата привозили менших сестер, дядьки привозили племінниць, чоловіки привозили дружин. Не було ні Судді Джуді, ні Доктора Філа, ніяких ігрових шоу не було на екрані телевізора в почекальні того дня. Тільки новини, і темою їх були повідомлення про таємничу сонну хворобу, яка вражає тільки тих, у кого набір хромосом ХХ.
Точної хвилини, чвертьхвилини чи секунди, коли сплячі люди жіночої статі перестали прокидатися і почали формувати на собі це покриття, так ніколи й не було визначено. Проте, засновуючись на зведених даних, науковці зрештою змогли звузити вікно до якогось моменту між 7:37 та 7:57 ранку за стандартним східним часом.
Ми можемо лише чекати, що вони прокинуться,сказав Джордж Елдерсон по «Ньюз Америка».Та принаймні поки що жодна з них цього не зробила. А зараз Мікейла Морган із новими подробицями.
2
На той час, коли Лайла Норкросс прибула до квадратної цегляної будівлі, де з одного боку містилася управа шерифа округу Дулінг, а з іншогоміська адміністрація, вся команда вже була на палубі. Помшерифа Рід Берровз чекав на тротуарі, готовий прийняти під свою опіку свіжу арештантку Лайли.
Поводься добре, Євко,сказала вона, відчиняючи двері.Я повернуся.
Поводься добре, Лайло,сказала Євка,Я буду тут. Вона засміялася. На щоках у неї, перетворюючись на потріскану поливу, підсихала кров із носа, а кров з рубаної рани на лобі застигла спереду в її волоссі, утворивши щось на зразок маленького павичевого хвоста.
Уже коли Лайла вилізла з машини, звільняючи місце для Ріда, Євка додала: «Трипл-дабл». І знову розсміялася.
Криміналісти вже в дорозі до того трейлера,сказав Рід.А також ЗОП і Патруль Шість.
Добре,відповіла Лайла і попленталася до дверей управи.
«Трипл-дабл»,думала вона. Ах, дійшло нарешті: щонайменше десять очок, десять передач і десять підбирань. Саме це й зробила та дівчинка у баскетбольній грі минулого вечора, та, на яку туди їздила подивитися Лайла.
Та дівчинка, вона подумала про неї. Її імяШейла. Це не вина тієї дівчинки. Не Шейла винна. Її імяце перший крок до До чого? Вона не знала. Вона просто не знала.
А Клінт. Що з Клінтом? Вона розуміла, що, зважаючи на всі обставини, їй не варто зараз цим перейматися, але байдужою лишатися не могла. Зринув знайомий образ її чоловіка: він сидить за кухонним столом, дивиться на вязи в кінці подвіря, погладжує великим пальцем кісточки стиснутого кулака, ледь помітно кривиться. Давно вже вона перестала питати, чи все з ним гаразд. «Просто думаю,завжди відповідав він,просто думаю». Але про що? І про кого? Це ж природні запитання, хіба не так?
Лайлі самій було важко повірити, якою втомленою вона почувається, якою слабенькою, немов за двадцять кроків між крузером і сходами вона краплями протекла з уніформи просто собі на туфлі. Раптом усе їй здалося непевним, і якщо Клінт не є Клінтом, то хто тоді вона сама? Хто тут усі?
Їй потрібно зосередитися. Двоє загиблих, а жінка, яка, ймовірно, їх убила, на задньому сидінні Лайлиного крузера ширяє в небесах, вгашена. Лайла може бути втомленою і слабкою, але не зараз.
У центральній залі стояли Оскар Сілвер і Баррі Голден.Джентльмени,привіталася вона.
Шерифе,відповіли вони майже в унісон.
Суддя Сілвер був старішим за самого Бога і кволим у ногах, але на нестачу в мозковому департаменті не страждав. Баррі Голден сяк-так заробляв на життя собі й жіночому племені осіб на своєму утриманні (дружина, чотири дочки) складаючи заповіти й контракти та узгоджуючи страхові виплати (переважно з отим одіозним демоном Дрю Т. Баррі з «Дрю Т. Баррі. Компанія Запорука». Голден був також одним з півдюжини юристів у Три-Окружжі, які на ротаційній основі виконували обовязки безплатного адвоката. Він був доброю людиною, і в Лайли не забрало багато часу пояснення, чого вона хоче. Він на все погодився, але потребував авансового гонорару. Сказав, що вистачить долара.
Лінні, в тебе є долар?спитала Лайла у своєї диспетчерки.Кумедно було б, якби я винаймала представника для жінки, котру сама ж заарештувала за підозрою у двох тяжких вбивствах.
Лінні вручила Баррі долар. Він поклав його до кишені, обернувся до судді Сілвера і проголосив найкращим з використовуваних ним у судових засіданнях голосів:
Бувши проавансованим Ліннетою Марс на користь арештантки, взятої щойно під варту пані шерифом Норкросс, я пропоную і прошу, щоби Лайло, як її звуть?
Євка. Прізвище поки невідоме. Звіть її Євкою Доу.
щоби Євку Доу було передано під опіку доктора Норкросса для психіатричного обстеження, з тим, щоб означене обстеження відбувалося в Дулінгському виправному закладі для жінок.
Ухвалено,хвацько мовив суддя.
Гм, а як щодо окружного прокурора?запитала Лінні з-за свого столу.Хіба Дженкер не має права на своє слово?
Дженкер заочно погоджується,відповів суддя Сілвер.Не один раз рятувавши його некомпетентну шкуру в своїй судовій залі, я це можу сказати з цілковитою певністю. Наказую транспортувати Євку Доу в Дулінгський заклад негайно і тримати її там Лайло, як щодо сорока восьми годин?
Нехай буде девяносто шість,сказав Баррі Голден, вочевидь загадавши, що він мусить щось зробити для своєї клієнтки.
Девяносто шість мені годиться, пане суддя,сказала Лайла.Я просто хочу, щоб її десь тримали, поки я не дістану якісь відповіді.
Заговорила Лінні. На думку Лайли, вона ставала дещо влізливою.
А Клінт і директорка Котс погодяться на таку гостьову мешканку?
Я це владнаю,сказала Лайла і знову подумала про свою нову арештантку. Євка Доутаємнича вбивця, яка знала імя Лайли і теревенила про трипл-дабли. Це явно випадковий збіг, але небажаний і не на часі.
Заведемо її сюди ненадовго, тільки щоб відкатати відбитки пальців. А ще нам з Лінні треба її відвести в якусь із камер тимчасового утримання і переодягти в казенні лахи. Та сорочка, що на ній зараз, мусить бути взята як доказ, а на ній більше нема нічого. Я жодним чином не можу передавати її до вязниці з голою сракою, хіба не так?
Ні, як її адвокат, я б такого зовсім не схвалив,сказав Баррі.
3
Отже, Джінет як наші справи?
Джінет розважила дебютний хід Клінта.
Гм, нумо подивимося. Рі сказала, що цієї ночі їй снилося, як вона їсть торт із Мішель Обамою.
Вони удвохтюремний психіатр і пацієнтка-утримуванаробили неспішні кола в прогулянковому дворі. Тут було порожньо о цій годині ранку, коли більшість увязнених зайняті на своїх різноманітних роботах (столярна майстерня, виробництво меблів, госпблок, прання, прибирання) або сиділи на уроках ЗОРу (у, як це називали в Дулінгському виправному закладі, Школі Тупих), або просто лежали в своїх камерах, байдикуючи.
До бежевої тюремної блузи Джінет було приколото пропуск у двір, підписаний самим Клінтом. Тож він відповідав за неї. З цим усе було гаразд. Вона належала до найулюбленіших його пацієнток-утримуваних («Одна з пещенок»,зазвичай казала директорка Дженіс Котс дратівливо) і завдавала найменше клопоту. На його погляд, місце Джінет було не туті не в іншому подібному закладі, а взагалі на волі. Це була не та думка, якою б він поділився з Джінет, бо що доброго це могло їй дати? Це ж Аппалачія. А в Аппалачії не випускають на волю за вбивство, і неважливо, якщо воно другого ступеня. Його впевненість у відсутності провини Джінет у смерті Дейміена Сорлі була вірою такого ґатунку, що висловити він її не міг нікому, крім своєї дружини, а може, навіть і їй. Останнім часом Лайла здавалася дещо відчуженою. Надто заклопотаною. Цього ранку, наприклад, хоча, можливо, це тому, що вона не виспалася. А ще оте, що сказала Ваннеса Лемплі про якийсь ваговоз із харчами для тварин, що перекинувся на Гостинно-Гірській дорозі минулого року. Яка існує ймовірність того, що протягом кількох місяців сталися дві ідентичні кумедні аварії?
Агов, докторе Н, ви слухаєте? Я сказала, що Рі
Наснилося, що вона їла з Мішель Обамою, так.
Так вона сказала спершу. Але вона це просто вигадала. Насправді їй снився вчитель, який запевняв її, що вона не в тій класній кімнаті. Абсолютно тривожний сон, як ви вважаєте?
Може бути.
Це була одна з приблизно дюжини фраз-заготовок, якими він відповідав на запитання своїх пацієнток.
Гей, доку, як гадаєте, Том Брейді може сюди приїхати?
Виступити з промовою, роздати автографи?
Може бути.
Знаєте, він міг би підписати кілька отих маленьких іграшкових мячів.
Звісно.
Джінет стала.
Що я оце щойно сказала?
Клінт задумався, потім розсміявся:
Попався.
Де це ви сьогодні витаєте, доку? Знову робите оте своє. Вибачте мені, що, типу, лізу у ваш особистий простір, але чи все гаразд у вас вдома?
З неприємним внутрішнім здриганням Клінт усвідомив, що він більше не певний, що це так, і це неочікуване запитання Джінетїї проникливістьбентежила. Лайла йому збрехала. Не було цієї ночі аварії на Гостинно-Гірській дорозі. Раптом він відчув щодо цього впевненість.
Усе гаразд вдома. Що таке я роблю своє?
Вона насупилася, підняла кулак і притиснутим великим пальцем провела по кісточках.
Коли ви отак робите, я знаю, що ви деінде, збираєте стокротки чи ще щось. Схоже на те, ніби ви згадуєте якусь свою давню бійку.
А,мовив Клінт. Це вже заходило на слизьке.Стара звичка. Краще поговоримо про вас, Джінет.
Моя улюблена тема.
Звучало добре, але Клінт знав, з ким має діло. Якщо він дозволить Джінет вести розмову, всю цю годину на сонечку вони проведуть у балачках про Рі Демпстер, Мішель Обаму, Тома Брейді і бозна-кого ще, куди лишень тільки її занесе потік свідомості. У жанрі вільних асоціацій Джінет була чемпіонкою.
Гаразд. Що вам снилося цієї ночі? Якщо ми говоримо про сновидіння, поговорімо про ваші, а не про сни Рі.
Я не памятаю. Рі в мене питалася, і я їй так само сказала. Гадаю, це все оті нові ліки, що ви мені приписали.
Отже, щось вам таки снилося.
Ну мабутьДжінет відвела очі, дивлячись на город, а не на нього.
Це міг бути й Дейміен? Він же вам інколи сниться?
Звісно, який він тоді був із себе. Геть посинілий. Але мені давно вже не снився той синій. Ой, а ви памятаєте отой фільм, «Омен»? Про сина диявола? Того хлопця теж звали Дейміен.
У вас є син
То й що?тепер вона вже дивилася на нього трохи набурмосена.
Ну, хтось міг би сказати, що ваш чоловік був дияволом у вашому житті, і таким чином Боббі
Син диявола! «Омен 2»!залилася вона сміхом, показуючи пальцем на нього.Ох, та це вже зовсім кумедно! Боббінайлагідніший хлопчик у світі, весь пішов характером у рідню, що з моєї матінки боку. Він кожного місяця приїздить сюди аж із Огайо з моєю сестрою, щоб зі мною побачитись. Ви ж самі знаєте.Вона ще посміялася: звук не частий для цього обгородженого парканом акра землі під суворим наглядом, але такий ніжний.Знаєте, що я думаю?
Ні. Я ж лише мозкоправ, а не якийсь там читач думок.
Я думаю, це може бути класичний випадок перенесення,вона поворушила в повітрі двома пальцями обох рук, беручи в лапки процитоване нею слово.У тім сенсі, що це вас турбує, що ваш хлопецьсин диявола.
Настала черга розсміятися Клінту. Сама думка про Джареда бодай якось повязаного з дияволом, Джареда, котрий змахує москітів собі з рук, замість того, щоб їх давити, була сюрреалістичною. Авжеж, син його турбує, але не тому, що той може колись опинитися за ґратами і колючим дротом, як Джінет, і Рі Демпстер, і Кітті Мак-Дейвід, і як та бомба, що в ній цокотить годинниковий механізм, знана як Ейнджел Фіцрой. Чорти забирай, у хлопця навіть не вистачає духу, щоб запросити Мері Пак піти разом з ним на весняний бал.
Джаред у порядку, і я певен, що Боббі також. Як ці ліки впливають на ваші як ви їх називаєте?
Помутніння. Це коли я просто не можу людей ясно бачити і ясно їх чути також не можу. Уже краще, відтоді як я почала ці нові пігулки.
Ви це кажете не просто, щоб щось сказати? Бо ви мусите бути зі мною чесною, Джінет. Памятаєте, як я завжди кажу?
ЧПД, чесність приносить дивіденди. І я щира з вами.
Мені краще. Хоча інколи мене підломлює, і тоді я починаю плисти, і помутніння повертаються.
Є якісь винятки? Хтось, хто пробивається гучно і ясно, навіть коли вас накриває? Й, можливо, навіть вишпортує вас із того стану?
Вишпортує! Мені це подобається. Ха, Боббі, може. Йому було пять, коли я сюди потрапила. Зараз дванадцять. Він грає на клавішних в одній групі, ви можете в таке повірити? І співає.
Ви можете пишатися.
Я й пишаюся. Ваш мусить бути десь такого ж віку, правильно?
Клінт, який розумів, коли котрась з його панянок намагається змінити тему розмови, видав нерозбірливий звук, замість сказати їй, що Джаред уже наближається до того віку, коли мають право голосувати, хай яким чудернацьким це не здається його батькові.
Вона штовхнула його в плече:
Не забувайте нагадувати йому про кондоми.
Від притіненого парасолем охоронного поста біля північної стіни прогримів підсилений гучномовцем голос:
АРЕШТАНТКО! ФІЗИЧНІ КОНТАКТИ ЗАБОРОНЕНО!
Клінт скинув руку, махнувши тому офіцерові (важко вгадати через гучномовець, але йому подумалося, що уніформа в садовому крісліце той гівнюк Дон Пітерз), щоб показати: тут усе тип-топ, а потім сказав Джінет:
Я тепер думатиму, як обговорити це з моїм психотерапевтом.
Вона розсміялася, задоволена.
Клінтові спало на думку, і то не вперше, що, якби обставини були цілком іншими, йому б хотілося бути з Джінет Сорлі друзями.
Слухайте, Джінет. Ви знаєте, хто такий Ворнер Вулф?Нумо, до відео! вмент відгукнулася вона показово зімітованою фразою.А чому ви питаєте?
Гарне питання. Дійсно, чому він це запитав? Хіба стосувався тут бодай чогось той старий спортивний оглядач? І яке значення могло мати те, що його поп-культурна компетенція (як і його зовнішність) були дещо неактуальними?
Інше, краще, запитання: чому Лайла йому збрехала?
Та хтось згадав про нього в розмові. Мені це здалося забавним.
Овва, мій батько його любив,сказала Джінет.
Ваш тато.
Уривок «Гей, Джуд» пролунав з його телефону. Поглянувши на екран, Клінт побачив фото своєї дружини Лайли, котра зараз мала б перебувати вглибині країни снів; Лайли, котра може памятати, а може й не памятати Ворнера Вулфа; Лайли, котра йому збрехала.
Мушу відповісти,сказав він Джінет,але я недовго. Можете поки пройтися туди, до городу, повисмикувати якісь буряни, а, можливо, заодно згадаєте, що вам снилося вночі.
Зрозуміло, приватність,сказала вона і вирушила до городу.
Клінт знову махнув у бік північної стіни, показуючи тому офіцерові, що пересування Джінет санкціоноване, а потім натиснув «ПРИЙНЯТИ».
Агов, Лайло, ну як наші справи?враз зрозумівши, щойно це вискочило в нього з рота, що саме такими словами розпочинає співбесіди зі своїми пацієнтками.
Ой, та як звичайно,сказала вона.Вибух метової лабораторії, подвійне вбивство, виконавиця під замком. Я її запопала, коли вона майже геть вгашена чимчикувала вгору Головатим Пагорбом.
Це ж жарт, авжеж?
Боюся, ні.
Свята срака. З тобою все гаразд?
Дію на чистому адреналіні, а так у порядку. Втім, потребую певної допомоги.
Вона пояснювала деталі. Клінт слухав, не перепитуючи. Джінет взялася до роботи вздовж рядка горошку, вириваючи траву і наспівуючи щось життєрадісне про те, як піде у передмістя до річки Гарлем, щоби в ній втопитися. У північному кінці тюремного двору до садового крісла підійшла Ваннеса Лемплі, щось сказала Донові Пітерзу і зайняла його місце, а Пітерз тим часом потюпав до адміністративного крила, похнюпивши голову, наче школяр, якого викликали в кабінет директора. Якщо хтось і заслуговував на такий виклик, то саме цей мішок тельбухів і рідин.
Клінте, ти мене ще слухаєш?
Я на місці. Просто думаю.