Відьмак. Кров Ельфів - Анджей Сапковский 8 стр.

 Ти ще питаєш? Ти ще смієш про це питати?  крикнула чародійка.  Яке це має значення? Та таке, що дівчина не подібна до вас, вона має свої власні дні! І винятково погано це переносить! А ви хочете, щоб вона вихаркувала легені на Катівні й на якихось проклятих вітряках!

Хоча й розлючена, Трісс відчула розкішне задоволення, бачачи дурнуваті вирази облич молодих відьмаків і раптом відвислу щелепу Весеміра.

 Ви навіть не знали,  кивнула вона зі спокійним уже, заклопотаним, лагідним докором.  Семеро няньок. Їй соромно сказати вам про те, бо навчено її, що про такі речі чоловікам не говорять. І вона соромиться слабкості, болю і того, що вона менш управна. Чи хтось із вас про те подумав? Зацікавився тим? Чи намагався здогадатися, що її турбує? А може, вона вперше в житті кривавила тут у вас, у Каер Морені? І плакала ночами, ні в кого не знаходячи співчуття, втіхи, навіть розуміння? Чи хтось із вас взагалі про те подумав?

 Припини, Трісс,  тихо простогнав Ґеральт.  Досить. Ти добилася, чого хотіла. А може, й більшого, ніж хотіла.

 Зараза б це взяла,  вилаявся Коен.  Добрячих дурнів із нас зроблено, нема слів. Ех, Весеміре, що ти

 Замовч!  гарикнув старий відьмак.  Нічого не кажи.

Найнеочікуваніше вчинив Ескель, котрий устав, підійшов до чародійки, низько нахилившись, узяв її долоню і шанобливо поцілував. Вона швидко висмикнула руку. Не для того, щоб продемонструвати злість і роздратування, але щоб перервати приємну наскрізну вібрацію, яку викликав дотик відьмака. Ескель еманував сильно. Сильніше за Ґеральта.

 Трісс,  сказав він, заклопотано потираючи паскудний шрам на щоці.Допоможи нам. Просимо тебе про це. Допоможи нам, Трісс.

Чародійка глянула йому в очі, стиснула губи.

 У чому? У чому я маю вам допомогти, Ескелю?

Ескель знову потер шрам, глянув на Ґеральта. Біловолосий відьмак нахилив голову, заслонив очі долонею. Весемір голосно кахикнув.

У цю мить скрипнули двері, до зали увійшла Цірі. Кахикання Весеміра перетворилося на щось, схоже на задушливий, голосний вдих. Ламберт відкрив рота. Трісс стримала хихотіння.

Цірі, підстрижена й розчесана, йшла до них дрібненькими крочками, обережно підтримуючи темно-блакитну сукню, вкорочену й підігнану, але все ще зі слідами перевезення у вюках. На шиї дівчинки блищав другий презент від чародійкичорна змійка з лакованої шкіри, з рубіновим очком і золотою застібкою.

Цірі зупинилася перед Весеміром. Не дуже розуміючи, що робити з руками, сунула великі пальці за поясок.

 Я не можу сьогодні тренуватися,  промовила повільно й вагомо, у суцільній тиші,бо я Я

Глянула на чародійку. Трісс підморгнула їй, кривлячись, наче задоволений з пустощів шибеник, ворухнула устами, підказуючи вивчене формулювання.

 Немічна!  закінчила Цірі голосно й гордовито, задираючи ніс майже до стелі.

Весемір знову закахикав. Але Ескель, любий Ескель не втратив голови, ще раз повів себе належно.

 Вочевидь,  сказав він вільно, посміхаючись.  Це, вочевидь, зрозуміло, й ми призупинимо тренування до того часу, коли неміч мине. Теоретичні уроки ми також скоротимо, а якщо ти почуватимешся зле, то ми й те відкладемо. Якщо ти потребуєш медикаментів чи

 Я за це візьмуся,  втрутилася Трісс, також вільно.

 Ага  Цірі тільки тепер легенько зарумянилася, глянула на старого відьмака.  Дядю Весеміре, я попросила Трісс То значить, пані Мерігольд, щоби Чи Ну, щоби вона тут з нами залишилася. Надовго. Довго. Але Трісс сказала, що ти мусиш на це дати згоду чи Дядю Весеміре! Погодься!

 Я погоджуюся  вичавив Весемір.  Вочевидь, я погоджуюся

 Ми дуже раді.Ґеральт тільки тепер відвів руку від чола.  Ми дуже раді, Трісс.

Чародійка легенько кивнула в його бік і невинно закліпала віями, накручуючи на палець каштановий локон. Ґеральт мав камяне обличчя.

 Ти дуже вірно і ввічливо вчинила, Цірі,сказав він,  запропонувавши пані Мерігольд довше погостювати в Каер Морені. Я тобою пишаюся.

Цірі почервоніла, широко посміхаючись. Чародійка подала їй іще один умовний знак.

 А тепер,  сказала дівчинка, ще вище задираючи носа,  залишу вас одних, бо, напевне, ви хочете обговорити із Трісс різні важливі справи. Пані Мерігольд, дядько Весеміре, панове Прощаюся. Поки що.

Присіла, дякуючи, після чого вийшла із зали, повільно й гідно ступаючи східцями.

 Холера,  перервав тишу Ламберт.  Подумати тільки, а я не вірив, що вона й насправді княжна.

 Зрозуміли, бовдури?  Весемір озирнувся навколо.  Якщо зранку вона надягне сукню То щоб мені жодних тренувань Розумієте?

Ескель і Коен кинули на старого погляди, цілковито позбавлені пошани. Ламберт відверто пирхнув. Ґеральт дивився на чародійку, а чародійка посміхалася.

 Дякую тобі,сказав він.  Дякую тобі, Трісс.

* * *

 Умови?  явно занепокоївся Ескель.  Трісс, адже ми вже пообіцяли, що зменшимо тренування Цірі. Які ще умови ти хочеш висунути?

 Ну, може, «умови» й недоречне слово. Тож назвемо це порадами. Дам я вам три поради, а ви до тих порад прислухаєтеся. Якщо, звісно, вам важливо, щоб я тут залишилася і допомогла у вихованні малої.

 Слухаємо,  сказав Ґеральт.  Кажи, Трісс.

 Перед усім,  почала вона, злостиво усміхаючись,  потрібно урізноманітнити раціон Цірі. А особливо обмежити в ньому секретні грибки й таємні трави.

Ґеральт і Коен чудово володіли виразами своїх облич. Ламберт і Ескельтрохи гірше. Весемір не володів зовсім. «Що ж,  подумала вона, дивлячись на його смішно заклопотану міну,  за його часів світ був кращим. Лицемірство було вадою, якої належало соромитися. Щирість сорому не приносила».

 Менше відварів із таємничих зіль,  продовжувала вона, намагаючись не захихотіти,  а більше молока. Ви маєте тут кіз. Доїнняніяке не мистецтво, от побачиш, Ламберте, миттєво навчишся.

 Трісс,  почав Ґеральт,  послухай

 Ні, це ти послухай. Ви не піддавали Цірі різкій мутації, не чіпали гормони, не пробували еліксири і Трави. І за те я вам вдячна. Це було розсудливо, відповідально, по-людськи. Ви не скривдили її отрутами, і тим більше не можна вам тепер її скалічити.

 Про що ти говориш?

 Грибочки, чиї секрети ви так стережете,  пояснила вона,  і справді тримають дівчину в чудовій формі й посилюють її мязи. Зілля забезпечують ідеальний обмін речовин і прискорюють розвиток. Утім, усе разом, за підтримки вбивчих тренувань, призводить до певних змін у будові тіла. У жировій тканині. Вона жінка. Якщо не калічите її гормонально, не калічте й фізично. Вона колись може на вас образитися, що ви так нерозсудливо позбавили її жіночих атрибутів. Ви розумієте, про що я говорю?

 Авжеж,  буркнув Ламберт, нахабно роздивляючись бюст Трісс, що випинався під сукнею.

Ескель кахикнув і спопелив молодого відьмака поглядом.

 На цю мить,  повільно запитав Ґеральт, також ковзаючи поглядом по тому-іншому,  ти ж не помітила в ній нічого незворотного, сподіваюся?

 Ні,посміхнулася вона.  На щастяні. Розвивається вона здоровою і нормальною, збудована, наче молода дріада, приємно бачити. Але дотримуйтеся міри в застосуванні прискорювачів, прошу вас.

 Ми дотримуємося,  відповів Весемір.  Дякуємо за пересторогу, дитинко. Що ще? Ти казала про три поради.

 Вірно. Ось друга: не можна допустити, щоб Цірі тут здичавіла. Вона повинна контактувати зі світом. Із ровесниками. Повинна отримати відповідну освіту й підготовку до нормального життя. Нехай поки що махає мечем. Відьмачку без мутації ви з неї все одно не зробите, але відьмацьке тренування їй не зашкодить. Часиважкі й небезпечні, вмітиме захиститися, якщо доведеться. Як ельфійка. Але ви не можете поховати її тут живцем, у цьому відлюдді. Вона повинна повернутися до нормального життя.

 Її нормальне життя згоріло разом із Цінтрою,  буркнув Ґеральт.  Але що ж, Трісс, ти, як завжди, маєш рацію. Ми вже про те подумали. Коли прийде весна, я відвезу її у храмову школу. До Неннеке, в Елландер.

 Це дуже добра ідея і мудре рішення. Неннекевиняткова жінка, а храм богині Мелітелевиняткове місце. Безпечне, добре, таке, що гарантує для дівчини освіту. Цірі вже знає?

 Знає. Кілька днів скандалила, але врешті узяла то до відома. Зараз навіть нетерпляче виглядає весну, її збуджує перспектива подорожі до Темерії. Світ її цікавить.

 Як і мене в її віці,посміхнулася Трісс.  І це порівняння небезпечно наближує нас до третьої поради. Найважливішої. І ви знаєте, якої саме. Не робіть дурнуватих облич. Я чародійка, ви забули? Не знаю, скільки часу знадобилося вам, аби розпізнати магічні здібності Цірі. Мені вистачило для цього менше ніж півгодини. Після того я знала вже, кимвірніше, чимє ця дівчина.

 А чим вона є?

 Джерелом.

 Неможливо!

 Можливо. Навіть напевне. Цірі є Джерелом, має медіумні здібності. Більш того, ці здібності дуже, дуже непокоять мене. І ви, любі відьмаки, чудово про те знаєте. Ви ці здібності зауважили, вас вони також занепокоїли. Тільки тому й виключно тому ви запросили мене до Каер Морену, вірно? Я права? Тільки тому й виключно тому?

 Так,  підтвердив по хвильці мовчання Весемір.

Трісс непомітно зітхнулаз полегшенням. Мить вона боялася, що тим, хто це скаже, буде Ґеральт.

* * *

Назавтра випав перший сніг, спочатку дрібний, але скоро перейшов у хуртовину. Падав усю ніч, а ранком мури Каер Морену потонули в заметах. Про біг Катівнею не могло бути й мови, тим більше що Цірі досі почувалася не найкраще. Трісс підозрювала, що відьмацькі «прискорювачі» могли бути причиною проблем із менструацією. Утім, впевненості вона не мала, про їхню специфіку вона не знала практично нічого, а Цірі була, поза сумнівом, єдиною дівчинкою в світі, якій таке давали. Відьмакам Трісс про свої підозри не сказала. Не хотіла, аби вони переймалися та нервували, воліла застосовувати власні методи. Напоїла Цірі еліксирами, завязала їй на талії під сукнею низку активних ясписів і заборонила перевантажуватися, а особливодико вимахувати мечем у гонитві за щурами.

Цірі нудилася, сонно швендяла замком, нарешті, через брак інших забавок, приєдналася до Коена, який прибирав у стайні, доглядав за кіньми й ремонтував упряж.

Ґеральт, на злість чародійки, десь пропадав і зявився тільки під вечір, несучи підстреленого козлика. Трісс допомогла йому розпатрати здобич. Хоча вона жахливо гидувала запахом мяса й крові, хотіла бути ближче до відьмака. Близько. Якомога ближче. Росла в ній холодна, завзята рішучість. Не мала вона бажання й надалі спати сама.

 Трісс!  крикнула раптом Цірі, із тупотом збігаючи по сходах.  Чи я можу сьогодні спати з тобою? Трісс, я прошу, погодься! Прошу тебе, Трісс!

Сніг падав і падав. Розяснилося, тільки коли настав Мідінваерне, День Зимового Сонцестояння.

Розділ 3

 Ваші побоювання були необґрунтованими, майже безпідставними,  скривилася Трісс, спираючи лікті на стіл.  Минули часи, коли чародії полювали на Джерела й магічно обдарованих дітей, коли насильно чи підступом забирали їх у батьків чи опікунів. Ви і справді вважали, що я могла б захотіти відібрати у вас Цірі?

Ламберт пирхнув та відвернувся. Ескель і Весемір подивилися на Ґеральта, але Ґеральт мовчав. Дивився убік, безперервно граючись срібним відьмацьким медальйоном у вигляді голови вовка з вищіреними іклами. Трісс знала, що медальйон реагує на магію. У таку ніч, як Мідінваерне, коли від магії аж вібрувало повітря, медальйони відьмаків мали тремтіти невпинно, дратувати й непокоїти.

 Ні, дитинко,  сказав нарешті Весемір.  Ми знаємо, що ти такого не зробила б. Але ж ми знаємо й те, що ти повинна доповісти про неї Капітулу. Давно знаємо, на кожного чародія покладено такий обовязок. Ви вже не забираєте обдарованих дітей у батьків і опікунів. Ви спостерігаєте за такими дітьми, щоб пізніше, у слушний момент, захопити їх магією, схилити

 Не бійтеся,  сказала вона холодно.  Я не скажу про Цірі нікому. Навіть Капітулу. Чому ви так на мене дивитеся?

 Дивує нас легкість, із якою обіцяєш нам зберігати секрет,  спокійно сказав Ескель.  Вибач, Трісс, я не хотів тебе образити, але що сталося з вашою легендарною лояльністю до Ради й Капітулу?

 Багато що сталося. Війна багато змінила. А битва за Содденіще більше. Не хочу втомлювати вас політикою, до того ж певні проблеми і справи огорнуті, вибачте, таємницею, яку мені не можна розкривати. Але щодо лояльності Я лояльна. Але можете повірити, у цій справі я можу бути лояльною як до Капітулу, так і до вас.

 Така подвійна лояльність,  Ґеральт уперше цього вечора глянув їй в очі,це диявольськи важка справа. Рідко кому вона вдається, Трісс.

Чародійка глянула на Цірі. Дівчинка сиділа поряд із Коеном на ведмежій шкірі у віддаленому кінці зали, обоє зайняті були грою у «цапки». Гра ставала монотонною, бо обидва були неймовірно швидкіжоден аж ніяк не міг хлопнути іншого. Схоже, то їм не перешкоджало й не псувало розваги.

 Ґеральте,  сказала Трісс.  Коли ти знайшов Цірі там, над Яругою, ти забрав її із собою. Привіз до Каер Морену, сховав від світу, не хочеш, щоб навіть близькі для цієї дитини люди знали, що вона жива. Ти зробив це, бо щось, про що я не знаю, переконало тебе, що призначення існує, що воно нами керує, що веде нас у всьому, що ми робимо. Я теж так вважаю, завжди так вважала. Якщо призначення захоче, щоб Цірі стала чародійкою, то вона нею стане. Капітул чи Рада не мають про неї знати, не мають спостерігати за нею чи її умовляти. Зберігаючи ваш секрет, я аж ніяк не зраджую Капітул. Але, як ви й самі знаєте, є тут певна проблема.

Примечания

1

У нашій історії військовими силами, які виставлялися для оборони міст, були не тільки професійні військові (дружина сеньйора або формального володаря чи воєводи міста), а й ополчення яке найчастіше складалося із загонів, що виставлялися цехами. Загони ці дуже довго були пішими (що зрозуміло, оскільки таке військо не належало до рицарських), а відповідноозброєні були держаковою зброєю та луками й арбалетами.

2

Капаризонбойова захисна попона на коня, зроблена з товстої повсті або схожого матеріалу; часто розмальовувалася у гербові кольори.

3

Крижітут: задня частина тулуба тварини.

4

Майстер Магічних Арканівпоняття «Аркан» тут використовується у значенні «містична таємниця», «секретне знання» (що залишилося і в сучасній мовіу сполученнях типу «аркани Таро»).

5

Коместут: командувач військами, розташованими в провінції.

6

 Дуб Блеоберісдуб у нашій реальності вважався одним із пяти священних дерев у кельтській традиції (наприклад, у староірландській літературі згадується священний дуб Ео Мугна, перша квітка наступного врожаю якого розквітала, коли з віття падав останній жолудь). Саме найменування дуба«Блеоберіс»трапляється в артуровському епосі, як імя одного з рицарів, кузена Ланселота Озерного, якого переміг Трістан. (Крім того, близьке за звучанням словоbileозначало в кельтів «прадавнє, шановане дерево».)

7

Комбатантособа, яка входить до складу збройних сил країни, що воює, й може безпосередньо брати участь у воєнних діях.