Сер, телефонували з поліції, просили переказати, щоб ви до них заїхали.
Це було доволі звичною справою. Я не раз навідувався до поліції по дані моїх клієнтів, а зараз узагалі мав паралельно декілька справ. Те, що я не вів їх особисто, не означало, що мене не могли попросити про візит як одного з власників компанії. Чому ж тоді секретарка така стривожена?
Це з приводу справ? спокійно запитав.
Ні, вони сказали, що це щодо вашої особистої справи.
Дякую, Луїзо.
Цей день вочевидь був не таким сірим, як погода за вікном. Інтрига за інтригою
10 %
Кімната Сашка своїми розмірами вражала Андрія, який мусив ділити свою зовсім невеличку кімнатку з молодшим братом. Перше, що так уподобав хлопчина й пообіцяв собі, що матиме в дорослому житті, це велике вікно з широким підвіконням, на якому друзі полюбляли сидіти, обмірковуючи «глобальні» шкільні проблеми. Іншим місцем, яке подобалося Андрію, було широке ліжко, застелене червоним покривалом із намальованими на ньому різнокольоровими машинками. Про таке ліжко він міг тільки мріяти, адже самому йому доводилося спати на розкладному кріслі, відчуваючи постійний страх, що будь-якої миті його ніжки підігнуться й воно завалиться. У цього спального місця було безліч мінусів. Основнийце тверда поверхня: наповнювач крісла був збитий від тривалого використання. Його молодший брат спав на дивані, хоч і вузькому, проте значно кращому за крісло. Андрій свідомо вибрав для сну крісло, віддавши диван своєму молодшому братикові.
Один куток Сашкової кімнати було відведено для незліченної кількості іграшок. Вони стояли на підлозі, шикувалися на поличках Вибір машинок дивуваввони мали різні кольори, розміри, механіку. Тут були й механічні роботи та цілі полки солдатиків, фігурки динозаврів і різноманітні за розмірами мякі іграшки. А ще конструктори, з яких можна було складати не лише фантастичні фігурки, а й цілі замки, техніку, зброю. Та що там Андрій за все своє життя не мав і половини таких іграшок.
Висока шафа не була схожа на жоден зі стандартних радянських комплектів меблів. Матова, зі світлого дерева, із різьбленими вставками, вона ряхтіла плакатами з зображеннями футболістів.
Найскромнішим місцем у кімнаті був стіл, за яким Сашко навчався. До стіни над ним кріпилася поличка з книгами для навчання. На столі завжди панував порядок, усе канцелярське приладдя лежало в шухлядах столу, залишаючи стояти самотою лише червоного кольору лампу.
Саме через оцю розкіш Андрій любив бувати в Сашка. Хлопчаки тільки іноді навідувалися до Андрія, здебільшого щоби погратися в піску. Та й те тривало недовго, якраз доти, доки Сашків батько не привіз величезну купу піску. Хоча той пісок призначався для будівництварозширення будинку, хлопці гралися в ньому.
У домі Сашка було все й навіть більше. Андрію подобалося приходити до друга й дивуватися. Попри те, що хлопчина ніколи не мав того, що було в його товариша, дитяче серце не знало образи на батьків. Андрієві навіть на гадку не спадало вимагати від них чогось більшого. Йому пояснили, що в житті, щоби мати все, потрібні гроші.
Мати СашкаМаріябула домогосподаркою, хоча друг і казав, що, можливо, вона незабаром вийде на роботу. Марія колись працювала в ательє. У її робочому кабінеті ще й досі стояло все необхідне для шиття приладдя. Час від часу жінка щось шила для свого сина, але Андрій помічав, що його мама має кращий смак. Вона теж шила для свого сина одяг, але лише через брак грошей на купівлю нового.
Сашків батькоМиколапрацював юристом. Обіймав якусь дуже високу посаду, про яку Сашко не розповідав, тільки час від часу згадуючи, що його батько займається великими справами. Це вражало Андрія, він дивувався, як можна стільки заробляти і мати все, що заманеться.
Одного дня, коли хлопці гралися на подвірї у війну, Сашків батько повернувся додому раніше. Усміхаючись, він спостерігав за грою хлопців, а потім покликав їх до себе. Йому потрібна була допомога.
Щось сталося з машиною, і чоловік, знаючи, що хлопцям таке буде цікаво, вирішив показати їм, який вигляд мають справжні запчастини.
Як там ваше навчання, хлопята? Микола Олегович відкинув кришку капота і почав перевіряти шланги, що стирчали з деталей двигуна.
Андрій цього року йде на похвальну грамоту, гордо відповів Сашко і зацікавлено подивився на двигун.
Справді? Подайте мені он ту ганчірку, чоловік показав на брудний шмат тканини, що лежав на столі поряд із інструментами.
Так, Андрій трішки зніяковів, продовжуючи уважно стежити за тим, що робить Сашків батько.
По ганчірку побіг сам Сашко. Він акуратно підхопив її, не боячись забруднитися, та підніс батькові.
Дякую, синку. Слухайте, хлопці, коли матимете машини, постійно стежте за рівнем усіх рідин у системі. Ніколи не ігноруйте чищення, заміну й усяке таке. Економити на машині не варто, потім вона може забрати ваше життя.
Ці слова Андрій запамятав назавжди. Ще й досі, перевіряючи свій автомобіль на справність, він ніби знову чує настанови Миколи Олеговича.
Не забувайте, що потрібно перевіряти кількість охолоджувальної рідини в радіаторі. Він розміщений позаду решітки, просто перед двигуном, Микола Олегович прибрав решітку, показуючи на радіатор, який складався з трубок, у які він залив рожеву рідину. Поряд з трубками виднівся вентилятор, на який показував чоловік. Він призначений для подачі охолоджувального повітря. Рідина в трубках буде охолоджуватися і не даватиме двигуну перегріватися. В іншому разі вам буде непереливки. Можна заливати й просту воду. Якщо під рукою немає спеціального засобу чи й грошей на нього, вода згодиться.
Микола Олегович відкрутив кришку бачка, що розміщувався між шлангами, та почав заливати іншу, вже жовтого кольору, рідину.
Це гальмівна рідина, вона виконує дуже важливу функціюпередає силу від головного гальмівного циліндра до колісних, батько Сашка взяв до рук невеликий щуп, опустив у бачок, дістав, протер і знову занурив у бачок, повторюючи процедуру двічі. Це перевірка мастила, за допомогою якої ми дізнаємося фактичний рівень мастила у двигуні. Потрібно перевіряти його під час кожної заправки, так ви будете впевнені, що з машиною все гаразд. Якщо помітили, що мастила мало, не забудьте його поповнити. Універсальна формулараз на 10 000 кілометрів, або раз на рік. Усе залежить від вашої машини. Сину, заведи авто
Після цих слів Сашкові очі просто спалахнули. Він не раз хвалився другові, що вміє водити машину, а тепер міг це ще й показати. Хлопець відчув до батька вдячність за таку честь, швидко сів за кермо, і вже за мить машина рівномірно загула.
Іди сюди, Сашку, гукнув Микола Олегович і, коли син наблизився, дістав зовсім інший щуп, коротший, але в такому самому мастилі, що й попередній. А тепер перевіримо трансмісійне мастило, воно призначене для роботи коробки передач. Його рівень треба перевіряти, коли машину ввімкнено. Краще це робити щомісяця. Колір, як ви зараз бачите, червоний, і це правильно, бо якби був коричневий, довелося б звернутися до СТО. І також понюхайте Відчуваєте запах паленого? Ось так воно правильно має пахнути.
Чоловік сховав назад щуп і вказав на чорну кришку із незрозумілими для хлопців написами: «Power Steering Fluid» і стрілка ліворуч, «Open» і праворуч«Close». На напівпрозорому циліндрі стояли позначки «Cold», «Hot» та виднілася рідина, що сягала останньої позначки.
Це рідина для підсилення керма, дає змогу легко та плавно керувати ним. Коли рівень цієї рідини падає, можна почути «хрускіт» чи інші дивні звуки в самому кермі. Сашку, можеш вимкнути автомобіль.
Хлопець послухався батька. Він заглушив двигун і поквапився повернутися назад, щоб нічого не пропустити.
Ще одна важлива річ. Рідина для зчеплення. Необхідно знайти бачок головного циліндра зчеплення. Ось, такий напівпрозорий, поряд із головним гальмівним циліндром. Зараз рідини достатньо, якщо її мало, то потрібно долити. Знаєте, для чого зчеплення? Ні? Отакої, як це ви, хлопці, збираєтеся водити автомобіль, не знаючи, що таке зчеплення? Ай-яй-яй
Микола Олегович тепло всміхнувся. Його очі іскрилися добротою та ніжністю. А голос був плавним, рівномірним. Це завжди захоплювало Андрія.
Тоді слухайте. Механізм зчеплення зєднує моторну частину автомобіля з ходовою. В автомобілі двигун постійно перебуває в робочому стані та передає обертовий момент до коліс автомобіля. Колесам же іноді потрібно бути в нерухомому стані. Для того, щоби під час кожної зупинки чи відсутності руху автомобіля не доводилося глушити двигун, використовують механізм зчеплення, який зєднує ці системи. Ще одна важлива функція, яку виконує зчеплення, це можливість плавно рушати автомобілем з місця Рідина необхідна для правильного відведення дисків від двигуна.
Микола Олегович протер руки й дістав іще одну рідину холодного, синього кольору.
А ось це засіб для миття вікон, він почав заливати її у відповідний отвір. Щоб ми могли легко помити вікно в дорозі. Можна й воду заливати, це не так важливо. Але один мій друг привіз її, тож треба використати.
Хлопці слухали захоплено, не промовивши за час імпровізованого уроку жодного слова. Воно й зрозуміло, цей урок був цікавішим за всі уроки разом узяті.
11 %
Дербі нервово міряв кроками кабінет. Усе підтвердилося, справу знову відкрили. І тепер Девід хвилювався та тривожився. Перед ним постало дуже складне завданняторкнутися до рани, що, можливо, тільки почала гоїтися. Він спробував поставити себе на місце Коваленка, але відразу прогнав такі думки: полісмен ладен був задушити виродка, що наважився б заподіяти шкоду його сімї.
Плин думок урвався, щойно Дербі повідомили про прихід Коваленка. Полісмен залишився стояти, очікуючи, доки візитер не ввійде до кабінету. Ендрю завжди викликав у Девіда шквал емоцій. Під час їхньої першої зустрічі він не міг відвести погляду від цього чоловіка з аурою впевненості, сили, вихованості та вишуканої елегантності. Це заворожувало. Гострий розум полонив, а у поєднанні з проникливим тембром і чудовою вимовою взагалі вражав. Не слухати Ендрю було важко. Поряд з ним Дербі хотілося рости й самому. Востаннє чоловіки зустрічалися в день упізнання тіла. Полісмен дивувався витримці Коваленка: на його обличчі не здригнувся жоден мяз, і лише стальні нотки в голосі виказували невимовний біль, який той відчував.
І ось нова, зовсім інша зустріч. Здавалося, Ендрю не старіє. Такий самий, що і кілька років тому. Хіба більше змужнів. Після пронизливого вуличного вітру бліда шкіра розпашіла в теплому приміщенні. Блакитні очі, в яких побільшало сірої барви, сяяли, як і колись, яскраво, а чорне, мов найтемніша ніч, волосся вкривали дрібні краплини, що утворилися від розталих сніжинок. Коваленко, як і раніше, залишався уособленням величності та сили. Утім було ще щось, і цього Дербі зрозуміти не міг. Відчував лише: перед ним не зовсім той Ендрю, якого він бачив минулого разу.
Містере Коваленко! Чоловіки потисли один одному руки. Я чекав на вас цілий ранок.
Вибачте, що змусив вас очікувати, трохи відсторонено промовив Ендрю (його насторожило те, яким нетерплячим виявився Дербі та як поквапився зачинити за ним двері). Тільки-но знайшов вільну хвилинку, відразу попрямував до вас.
Я дуже вдячний, що ви приїхали, усмішка зникла з обличчя Девіда, він став напрочуд серйозним. Мушу сказати, що у мене є для вас новина Учора ввечері я отримав певні докази того, що що ваша сімя загинула не просто в автокатастрофі. Це було заплановане вбивство.
Девід замовк, даючи змогу Коваленкові осмислити його слова. За цей час жодна емоція не зявилася на обличчі Ендрю. Та попри те, що професійна майстерність допомагала чоловікові зберігати спокій і тримати емоції під контролем, в очах мимоволі спалахнуло здивування.
Ваша дружина зверталася перед автокатастрофою до сервісної служби для планової перевірки машини. З анонімного джерела ми отримали чеки на оплату послуг і вже перевірили сервісний центр. У їхній базі вдалося знайти записи на підтвердження надісланих анонімом даних (нам пощастило: колись у них стався прикрий інцидент, і відтоді власники не видаляють інформацію про клієнтів). Це досить нераціонально, але Девід затнувся, розуміючи, що цей його відступ зовсім не стосується справи. У базі вказано, що ніяких пошкоджень чи дефектів машина не мала, однак Ми маємо й інші доказивідео з камер спостереження. Присядьте, будь ласка.
Дербі швидко підсунув Ендрю крісло, повернув до нього монітор і клацнув по клавіатурі. На екрані проступила чорно-біла картинка. Коваленко не втрачав самовладання, і це допомагало йому зосередитися. Він упізнав автомобіль дружини, потім роздивився працівника, який копирсався у машині, щось розглядаючи в гальмівних колодках, натискаючи та поправляючи. Девід тим часом спостерігав за Ендрю і дивувався. Звісно, він не раз бачив такий відчужений вираз на обличчі Коваленка, коли той вивчав справи клієнтів його компанії. Тоді полісмен сприймав його за вияв високого рівня професіоналізму, однак зараз, коли йшлося про особисте, Дербі не розумів, як можна поводитися так, наче нічого не відчуваєш.
Ендрю сидів у кріслі рівно, склавши руки в замок, тоді як його крижані сіро-голубі очі стежили за кожним рухом на екрані. Після того як запис добіг кінця, у кімнаті повисла тиша. Її порушив полісмен.
Мушу визнати, що пошкодження, яке призвело до витоку гідравлічної речовини, зробили філігранно. Справді, після катастрофи важко було розібратися, чи пошкодження зробили до неї, чи воно стало наслідком
Що найбільше хвилювало Дербі, то це дуже хороша якість знімання. Така хороша, що вдавалося зовсім легко побачити, як роблять пошкодження. Один перегин, і все Цього достатньо, щоби під час поїздки відбувся витік гідравлічної речовини.
Ви хочете сказати, що за цим усім стоїть конкретна людина? голос Коваленка звучав, як завжди, рівно, глибоко, а вимова залишалася ідеально правильною.
Відео й чекисправжні (наші експерти це підтвердили). Зараз ми зясовуємо особу працівника сервісного центру, Девід кивнув на екран монітора, де застигла чоловіча постать. Але це не схоже на помилку, радше на щось навмисно підлаштоване. Усе вказує на те, що за цим стоїть не просто працівник автомобільного сервісу. Ви, містере Коваленко, вели справи з людьми, набагато впливовішими за таких, як він. Тому не варто розглядати когось на кшталт нього.
Ваші експерти, у голосі Ендрю забриніли металеві нотки презирства й недовіри, уже раз стверджували, що йдеться про нещасний випадок. Чому я маю вірити, що вони й цього разу не помиляються?
Коваленко відвів погляд від екрана та спрямував його на Дербі. Чоловіки дивилися один одному у вічі, і першим, хто не витримав цього напруження, виявився полісмен. Він опустив погляд і втупився в монітор.
Ми стикнулися з чимось більш небезпечним, аніж вважали спочатку. Ніхто не заперечує, що ми припустилися помилки. Однак тоді у наших руках не було нічого, зараз ми маємо докази. І повірте мені, містере Коваленко, ми знайдемо причетного до смерті вашої дружини та дітей.
На цих словах Девід наважився подивитися на Ендрю. Той саме почав повільно підводитися з крісла. На мить Дербі здалося, що вся постать Коваленка вилита зі сталі. Тільки зараз полісмен усвідомив, чому люди його побоюються.
Зазвичай я не даю комусь другого шансу, відкарбував Ендрю. Але мушу сказати, що ми з вами знайомі не один рік. Під вашим керівництвом ця справа мусить набути успішного завершення.
Коваленко різко подав руку. Дербі мав не дуже приємне відчуття після таких слів, однак усе-таки потиснув її. Вони продовжували стояти один напроти одного, так само тримаючись за руки та зовсім не збираючись послаблювати хватку.
Ми з вами обоє працюємо в органах правосуддя. Ми помічники Феміди, яка стоїть із заплющеними очима й намагається вирішити, правильно вчинила людина чи ні. Яголос, який скеровує її, а вируки, які ведуть до правди. Не завжди ми рухаємося в одному напрямку. Думаю, що цього разу тільки спільними зусиллями ми зможемо знайти правильний шлях.
Я також сподіваюся на співпрацю з вами в цій справі. Як тільки зявиться якась додаткова інформація, ми повідомимо вас, кивнув на знак згоди Девід.
Минула якась сота секунди, і вони водночас опустили руки. Ендрю кивнув полісменові на прощання і підійшов до дверей.