Одна валіза на людину. Ми купимо все, що вам потрібно, у Лондоні. Новий гардероб для кожної з вас.
Кат і Меґ радісно перезирнулися.
Вони дісталися до Петергеда надзвичайно погожої днини. «Галантний Джеймс» бадьоро відплив від берега. Гребці доправили їх до корабля. Навіть те, як їх піднімали на облавок у підвісному кріслі, не збентежило Кат, хоча Меґ була не в захваті.
На південь дісталися на диво швидко й легко, без морської хвороби. Вони навіть не зустріли жодного іншого судна, доки не опинилися в гирлі Темзи, звідки збиралися доплисти до Лондона. Там їх наздогнав іще один корабель, вочевидь піратський на вигляд. На його кормі стояв гарний юнак із дбайливо вистриженими вусами й бородою.
Патрик розсміявся.
Рейлі! вигукнув він. Рейлі! Ах ти ж пірат!
Красень на кормі кинув погляд через вузенький водяний простір, що Розділяв їхні кораблі.
Боже-світе! Хіба таке можливо? Ґленкірку! Це ти?
Так, бунтарю! Ходи сюди, випий зі мною келих вина.
За кілька хвилин англієць стояв на палубі «Галантного Джеймса», стискаючи Патрикові руку.
Ти вже був при дворі? поцікавився граф.
Ні. На це в мене немає грошей. Я трохи побешкетував. Французькі кораблітака легка здобич. Невдовзі попрямую до Ірландії. А згодом, може, у мене з явиться трохи золота в кишені та якісь гідні вчинки за плечима, що робитимуть мені честь, тоді я зможу постати перед королевою. Я простий парубок із Вест-Кантрі, Патрику. Поки що все, що маю для слави, це те, що я небіж у других старої гувернантки королеви Кейт Біллі, а також небіж у других леді Денні. Цього не досить для рекомендацій.
Патрик усміхнувся.
Та годі тобі, дияволе амбітний! Я хочу тебе познайомити з моїми дружиною та матірю. Він повів свого товариша до великої каюти на кормі корабля. Постукавши, вони увійшли в гарно обставлену кімнату з великими вікнами на море. Меґ ступила вперед.
Мамо, це майстер Волтер Рейлі.Його очі пустотливо блиснули. Небіж у других леді Денні.
Рейлі кинув на нього гнівний погляд, потім щиро всміхнувся до Меґ і губами торкнувся її руки.
Ваш покірний слуга, мадам.
А це, провадив Патрик, виводячи вперед Кат, моя дружина Катріона, графиня Ґленкірка.
Рейлі випустив руку Меґ і витріщився на неї.
Боже-світе, чоловіче! вигукнув він. Дружини ніколи не мають такого вигляду! Хіба що коханки, але тільки в королів, у того з них, кому дуже пощастило. Але дружининіколи!
Леслі засміялися, а Кат, навіть не порожевівши, відповіла:
На жаль, містере Рейлі, мушу розчарувати вас. Я справді графиня Ґленкірка, дружина, а до всього ще й мати.
Схилившись над її рукою, Рейлі зітхнув:
Я побачив справжню досконалість, але мені не досягти її, тож доведеться довіку парубкувати, мадам.
Рейлі, ви найчарівніший із шахраїв. Я боюся за честь усіх дівчат у вашому Вест-Кантрі.Вона обережно вивільнила руку.
І Кат, і Меґ жадібно дослухалися до всього, що говорив Рейлі. Хоча він іще не зявлявся при дворі, однак знав повнісінько пліток звідти, що їх переповідали йому його друзі. Він розповів їм також про найостанніші новинки моди, адже Рейлі був фат і любив похизуватися.
Вони чудово провели час, а потім капітан повідомив, що от-от почнеться відплив. Якщо вони зараз не увійдуть у річку, доведеться стати на якір на дванадцять годин. Рейлі відразу ж підвівся. Цілуючи руки жінкам, він з усіма попрощався. Граф провів його на палубу й сказав, що сподівається ще побачити його при дворі, перш ніж вони повернуться в Шотландію. І невдовзі завдяки погожому вітру «Галантний Джеймс» прослизнув у Темзу й поплив угору, проти течії.
Розділ 13
Люстро Елізабет Тюдор підтверджувало настання її сорок сьомого дня народження. Та хай там яквона була королева. І хоч вона й не приховувала, що зовсім не збирається заміж, охочі не переводились. Її весь час оточували джентльмени, з чиїх гострих язиків злітали вишукані компліменти.
Саме це й робило шотландського графа Гленкірка таким привабливим. Він був достоту вродливий. Більшість придворних були вусаті, бородаті й напахчені. Граф же мав чисто виголене, гладеньке, елегантне підборіддя, і від нього чувся чіткий чоловічий аромат добре вимитого тіла. Він був високий, на кілька дюймів вищий за більшість чоловіків, доброї статури, з гарною шкірою й темним хвилястим волоссям. Оті його золотаво-зелені очі просто захоплювали. А головневін був добре освічений. Королева ненавиділа невігласів. І він не підлещувався до неї, як це робили інші. Він ніколи б не став одним із її фаворитів, але його ввічлива холодність зачаровувала її. Вона так і не забула його, хоча минуло кілька років із того часу, коли він зявлявся при дворі.
Тоді він був усього лише лордом Патриком, а тепер повернувся вже справжнім графом. Він став на коліна і, не зводячи золотаво-зелених очей із веселими бісиками в глибині її обличчя, взяв руку, яку вона любязно йому простягнула.
Ваша величносте, пробурмотів він і звівся на ноги.
Елізабет раділа, що сидить на узвишші, але все одно їхні очі були майже на одному рівні. Королева почувалася вкрай незручно, бо звикла згори вниз дивитися на те, як її обожнюють придворні. Її бурштинові очі звузились, і вона заговорила:
Отож, шотландський шахраю, ви нарешті повернулися.
Так, ваша величносте.
І як же ви бешкетували, доки були далеко від нас? Елізабет лукаво посміхнулася.
Я одружився, мадам, і дав життя синові.
Дехто з молодих придворних засміявся, думаючи про те, що життя самого графа скінчилося.
І скільки ж ви вже одружені, мілорде?
Два роки, ваша величносте.
І скільки років вашому синові?
Два роки, ваша величносте.
Очі Елізабет розширилися, і куточки її рота сіпнулися.
Боже мій, Ґленкірку! Не кажіть тільки, що вас упіймав обурений батько
Ні, мадам. Я був заручений зі своєю дружиною від самісінького її дитинства.
«Тут є якась історія, подумала Елізабет, але не для вух мого язикатого двору. Нехай поламають голови». Вона підвелася.
Ходімо, Ґленкірку. Я хочу послухати про це віч-на-віч.
Покинувши зібраних придворних, королева попрямувала в невеликий вестибюль.
Не треба церемоній, чоловіче! Сідай! Вона сіла сама й налила два келихи вина. Ну що ж, Ґленкірку, мовила королева, простягаючи йому один із келихів, пояснюй.
Кат було чотири роки, а мені тринадцять, коли ми заручилися. І були ми заручені одинадцять років.
Кат? перепитала королева.
Патрик усміхнувся.
Катріоні, ваша величносте. Так звучить ім'я Кетрін гельською мовою.
Отож, нетерпляче провадила далі Елізабет, як же вийшло так, що й вашому синові, і вашому шлюбові два роки?
Сталося непорозуміння, і вона втекла за три дні до весілля.
Очі королеви знову розширилися, і в них спалахнули вогники.
То тобі дісталася вперта дівка, еге, мілорде?
Еге ж, мадам, дісталася. Мені знадобився трохи не рік, щоб приборкати її.
Ти, либонь, таки підкорив її трохи раніше, Ґленкірку, якщо вона виношувала твого малюка.
Патрик розсміявся.
Спершу вона ховалася в наших відданих слуг, що вже вийшли на заслужений відпочинок, потіму горах, у невеликому будинку, що належав колись її бабусі. Я знайшов її там, і все мало б уже бути добре, але
Королева перервала його:
Бюсь об заклад, що ти скоїв якусь страшенну дурницю.
Таки так, погодився він. І вона знову зникла. Катріона вшилася до Единбурга, звідки мій брат із дружиною збиралися вирушити до Франції. Кат умовила Фіону (себто братову) дозволити їй залишитися в їхньому будинку таємно від Адама. Фіона погодилася, будучи впевненою, що Кат усе обміркує й незабаром повернеться до мене. Коли на Новий рік братова зясувала, що Кат і досі ховається в Единбурзі й дитя має народитися менш ніж за два місяці, вона сповістила мене. Ми з моїм дядьком негайно вирушили до Единбурга. Обговоривши дещо, ми з Кат помирилися, і нас одружив мій дядько, абат монастиря Ґленкірка.
Либонь, дала вона тобі перцю, Ґленкірку, хихикнула королева.
Та дала, не заперечував він.
І коли ж народився ваш син?
Десь через годину після весільної церемонії.
Елізабет, потягуючи вино, зайшлася сміхом, аж сльози виступили. Намагаючись набрати повітря, вона похлинулася вином і закашлялася. Не замислюючись, Ґленкірк устав, нахилився й постукав її по спині.
Коли в королеви нарешті вирівнялося дихання, вона сказала:
Сподіваюся, мілорде, ваша шалена дівка приїхала з вами. Я хотіла б познайомитися з нею.
Так, ваша величносте, вона приїхала. І моя мати, леді Марґарет Стюарт Леслі, теж. Я сподіваюся, що ви приймете їх обох.
Прийму, Ґленкірку. Приходь із ними, коли тобі заманеться. Скажи-но мені, твоя дружина гарна?
Так, мадам, гарна.
Така ж гарна, як і я? кокетливо запитала королева.
Навряд чи можна порівнювати красу дитини з красою зрілої жінки, ваша величносте.
Елізабет усміхнулася.
Боже мій, Ґленкірку! Я починаю вірити, що ти не безнадійний. Це перший справжній комплімент, який я взагалі чула від тебе в моєму дворі.
Через два дні Патрик прийшов до двору зі своєю дружиною. Коли Кат наблизилася до королеви, молоді жінки подумали про те, яка проста в неї сукня, а більш досвідчені позаздрили її розуму. Королева Англії стояла в обтислій, оздобленій стрічками й самоцвітами, червоній оксамитовій сукні, що виблискувала й сяяла під величезним золотим мереживним коміром. На графині Ґленкірка була ополиста чорна оксамитова сукня. З розрізів широких рукавів із мереживною оторочкою проглядав білий шовк, по якому були розкидані вишиті золотом зірки. Глибоке декольте облямовував високий, добре накрохмалений плісований комірець. На шиї в неї висіли чотири довгі разки чарівних світло-рожевих перлин. На пальцях мався лиш один перстень із великим рубіном у формі сердечка. Її пряме волосся з проділлю посередині закривало вуха й було зібране у вузол на потилиці. Маленький витончений мереживний чепчик іззаду прикривав голову, а у вухах погойдувалися дві товсті рожеві перлини.
Фрейлінам графинине вбрання здалося надто простим, однак Лестер нахилився до своєї дружини Летіс Ноліс і прошепотів:
Яка краса!
На це Летіс пошепки відповіла:
Еге! Сподіваюся, вона тут не надовго.
Красива пара підійшла до королеви. Витонченим рухом знімаючи капелюха, Ґленкірк низько вклонився. Його графиня присіла в елегантному реверансі. Вони встали і з гордістю подивилися на королеву Англії. На якусь мить Елізабет Тюдор замислилася над тим, скільки втратила, не слухаючи свого серця.
Вітаю вас при дворі, графине.
Я дуже вдячна за прийом, ваша величносте, помірковано відповіла Кат.
Королева повернулася до Патрика.
Ваша дитина й справді найкрасивіша, Ґленкірку, зазначила вона сухо. Наступного разу запросіть із собою й свою матір. З нею я також буду рада побачитися. Вона повернулася до Кат. Я сподіваюся, ви чудово проведете тут час.
Вільна йти, Кат зробила чарівний реверанс. Подякувавши королеві, вона відступила. Пізніше Кат запитала свого чоловіка, що королева мала на увазі, назвавши її дитиною. Він пояснив, і Кат розсміялася. Через кілька днів вони пішли до двору разом із Меґ, і королева прийняла її ввічливо, хоча й докинула, стиснувши губи:
Навряд чи, Ґленкірку, ваші сестри могли вийти негарні.Однак тепло Меґ зачарувало Елізабет.
Елі Кіра винайняв для Леслі чудовий будинок на вулиці Стренд. Біля нього був великий сад із терасою з видом на річку та мався свій власний човняр для річкових прогулянок. Мали вони ще будинок за якихось п'ятнадцять миль від Лондона на випадок, якщо схочуть виїхати з міста.
Кат насолоджувалася цим життям. Вона вмовила Патрика повести їх із Меґ на одну з п'єс славнозвісного Шекспіра в театрі «Глобус».
По перегляді вона, визнаючи, що юнаки, які грали жіночі ролі, були досить гарненькі, ніяк, проте, не могла збагнути, чому не дозволено жінок грати самим жінкам. Ходили вони й на цькування ведмедя, бо Кат хотіла подивитися на це. Але вигляд недогодованого, поїденого міллю ведмедя, на якого нападає десяток чи й більше голодних, озвірілих собак, обурив її.
Вони без угаву розважались і в Лондоні, і в їхньому заміському будинку поблизу Волтем Еббі. Родина Леслі була дуже популярна. Королева відзначила Кат своїм схваленням під час їхньої третьої появи при дворі. Елізабет, яка зневажала вродливих і пустих, легковажних жінок, звернулася до молодої графині:
Як я розумію, ви здобули освіту?
Так, ваша величносте. Моя прабабуся вважала, що жінка має бути освічена. Усім її спадкоємицям дають можливість навчатися. Хтось нею користується, а хтосьні. Хоча, звісно, я не мала таких безмежних можливостей, які має ваша величність.
Ви знаєте математику?
Трохи, ваша величносте.
Музику?
Кат кивнула.
Мови?
Так, мадам.
Які мови?
Добре володію французькою, гельською та латиною. Трохи фламандською, італійською, німецькою, іспанською та грецькою.
Королева кивнула й раптом запитала щось фламандською, перейшовши посеред речення на латину. Кат почала відповідати французькою, провадила далі грецькою, а скінчила іспанською. Королева захоплено розсміялась і вщипнула Кат за щічку. Репутацію Ґленкірків було забезпечено.
Люба моя, ти зухвала кокетка, сказала Елізабет. Не знаю чому, але ти мені подобаєшся!
В Англії Кат заприязнилася з жінкою, яка стала їй близькою подругою, першою, що була не з її власної родини. Вродлива графиня Лестера Летіс Ноліс була старша за Кат. Два роки тому вона таємно вийшла заміж за дорогоцінного Робіна королеви. Через півроку їхню таємницю розкрили, і кузині Елізабет Летіс тільки тепер дозволено було повернутися до двору. Весь цей час вона була в глибокій опалі.
Вона досі залишалася вкрай обережною, і заміський будинок Леслі був одним із небагатьох місць, де Летіс та її чоловік могли зустрічатися, не ображаючи королеву. Кат щедро виділила їм кімнати, щоб усамітнитися. Королева, лютуючи з ревнощів, не дозволяла їм такого.
Патрикові справи вповільнувалися, бо поблизу порту неможливо було знайти склад для продажу. Зате Елі Кіра купив для них чудову ділянку землі біля річки. Розпочалися торги серед будівельників Лондона за будівництво двох складів і прилеглих портів для їхнього обслуговування. Патрик мусив залишатися в Лондоні наглядати за втіленням його намірів.
Меґ же, досхочу надивившись на Лондон, вирішила повернутися додому, у Ґленкірк.
Патрик спорядив половину своїх озброєних людей на чолі з вірним Коналлом супроводити його матір додому. Кат зажадала, щоб ті привезли в Лондон Джеммі, бо повернутися додому вони з Патриком зможуть не раніш як улітку. Граф не дозволив і сказав, що вона, якщо хоче, може повернутися додому з його матірю.
І залишити тебе, моя бджілко, серед усіх цих англійських троянд? Я так не думаю, мілорде!
Ревнуєш, люба? піддражнив він її.
Тебе? До твоїх шанувальниць? відповіла вона ніжно. Я не більше ревную вас до ваших шанувальниць, мілорде, ніж ви менедо моїх шанувальників. Її пречудові очі та вуста глузували з нього, і Патрик подумав, як йому пощастило, що вона в нього є. Він зловив її руками й міцно поцілував. Притискаючись до чоловіка, Кат відповіла на поцілунок із такою самою пристрастю, думаючи, що, якби вона коли-небудь побачила, як він любиться з іншою жінкою, то вбила б його. Якби граф прочитав її думки, то був би влещений. Він ненавидів тих придворних джентльменів, що ласо поглядали на дружину. Утім, за кілька місяців вони мали вирушити додому.
Та не так сталося, як гадалося. По Різдві в Кат стався викидень дитини, яка нещодавно зародилася в ній. Спустошена цим горем, вона геть підупала на силі. Катріона весь час плакала, майже нічого не їла й дуже погано спала. Вона ні з ким не бачилася. Навіть Летіс не приймала в себе. Нарешті Еллен звернулася до Патрика.
їй допоможе тільки одне. Ви маєте привезти до неї Джеммі.
Господи, жінко! розлютився граф. Нині середина січня, на півночі все засипано снігом. Коналл щойно повернувся!
От його й пошліть. Він сам дістанеться туди швидше й спокійно привезе Саллі з дитиною. Господи, друже мій! Саллі зростала поблизу кордону. Вона тримається в сідлі, як кавалерист, навіть із дитям. Відішліть гінця просто сьогодні, поперед Коналла. Гю зможе супроводити Саллі з дитиною на південь, аж до Единбурга.