Патрикові це не подобалося, але він учинив так, як пропонувала Еллен. Коли Коналл вирушив у дорогу, граф розповів своїй дружині про цю задумку. Кат одразу ж полегшало. Вона почала їсти. Коли її син приїхав за три з половиною тижні, вона була майже такою, як і раніше. Катріона вкривала здивованого хлопчика поцілунками, поки він не почав пручатися, протестуючи:
Мамо, досить!
Потім погода погіршилася, сніги мели й мели. Робота на складах і доках зупинилася до весняної розталі. А на початку літа в Лондон прийшла чума, і Леслі разом зі слугами втекли за місто. Коли стало досить безпечно, щоб повернутися, знову настала осінь, і їм довелося провести ще одну зиму в Англії.
Навесні 1582 року Кат зрозуміла, що вагітна. Вони залишалися в Англії до народження дитини 7 вересня. Елізабет Леслі, названа на честь королеви, народилася на сорок девятий день народження її величності. Коли через чотири дні дівчинку хрестили, королева наполягла на тому, щоб стати хрещеною матірю. Зляканий католицький священик не наважився відмовити королеві. Дитина дістала від хрещеної десяток срібних келихів, інкрустованих аквамаринами, на яких були вигравіювані щити з гербами Леслі.
Маленька Бесс народилася в заміському будинку. Через місяць, навіть не побачивши Лондона, вона вирушила додому в Шотландію зі своїми батьками та майже пятирічним братом, який їхав на північ на своєму поні.
За місяць вони перетнули кордон. Був початок листопада, але погода того дня була гарна. Кат і Патрик, що їхали попереду всього причету, зупинилися на верхівї пагорба. Берези здавалися золотішими, а соснизеленішими, ніж будь-де на землі. Унизу в тьмяному пурпуровому вечірньому мареві мерехтіла долина. На заході був Ермітажоселя графів Босвеллів. Попереду лежав Джедбург, де вони мали провести цю ніч.
Боже мій! мовив Патрик. Це мені здається чи тут навіть повітря пахне солодше?
Кат кивнула та всміхнулася йому. їй сподобалася поїздка, але обличчя її випромінювало радість від повернення додому, до Шотландії.
Майже вдома, люба моя, промовив граф. Якщо погода протримається, ми доберемося до Ґленкірка за десять днів. Він простягнув руку. Вона знов усміхнулась і взялася за неї. «Боже мій, подумав він, як вона змінилася! Я взяв до Англії дівчинку, а назад привіз жінкусправжню красуню!»
Ти шкодуватимеш, що будеш далеко від Лондона й від двору? запитав він.
Ні, Патрику. Я занадто рада тому, що я вдома.
У Ґленкірку вже буде не так весело після Лондона.
Але ж, Патрику! Є ще Единбург, а королю наступного року вийде сімнадцять, і він, звичайно ж, найближчим часом прийде до влади. Коли він одружиться, у нас буде свій власний двір.
Мадам! заволав він. Я ж казав тобі, що ми не будемо звязуватися зі Стюартами! їм не можна довіряти, вони в боргах, мов у репяхах! Нам це все не потрібно, навіть не проси мене про це.
Куточки її прегарного ротика піднялися в невимовно пустотливій усмішці.
Коли король посяде трон, Патрику, я поїду до двору! Поїдеш ти зі мною чи нітобі вирішувати. Нагадаю вам, найдорожчий мілорде, що будинок Ґленкірків належить мені. Я вмеблювала його своїм особистим коштом не для того, щоб жити там місяць на рік чи й на два роки, так, як хочеш ти. І не для того, щоб у тебе було місце для побачень, доки я сидітиму вдома, у Ґленкірку. Адам пообіцяв Фіоні, що вона ввійде до двору Джеймі, і ти не можеш позбавити мене цього!
Сказавши це, вона підострожила Бану й помчала вниз, у пурпурову долину.
Граф Ґленкірка стиснув острогами й свого коня і чвалом поскакав за своєю вродливою норовливою дружиною.
Частина IIКороль
Розділ 14
Шостий король Шотландії Джеймс Стюарт споглядав танець придворних, напівлежачи на своєму троні. Він особливо уважно спостерігав за однією ледіграфинею Ґленкірка Катріоною Леслі. Її партнером був далекий родич короля Патрик Леслі, граф Ґленкірка. Катріона Леслі була найвродливіша жінка при Джеймсовому дворі. Вона також мала славу найдоброчеснішої. Це була прикрість, бо король жадав її. А Джеймс Стюарт так чи інак завжди мав те, чого хотів.
Джеймс Стюарт не знав своєї матері, яка кинула його, коли втекла до Англії. Його виховувала зграйка аристократів-протестантів, які ворогували між собою та для яких він був лише іграшка, щоб задовольняти власні амбіції. Вони були впевнені, що завдяки їм він зненавидів свою матір. Одначе тут їх перехитрила його старенька няня.
Няня обожнювала Марі Стюарт, і коли Джеймсів гувернер говорив уїдливо про нещасну увязнену королеву, няня заперечувала його слова, розповідаючи свою власну версію того, що сталося. Дитині вдавалося жити цілком спокійно, адже її розповіді більше скидалися на правду, ніж історії гувернера. Хлопчик розпитував стареньку про справи своєї матері й у відповідь чув лише, що жінки бувають слабкими, коли йдеться про чоловіків. Він не розумів цього, доки йому не зрівнялося чотирнадцять.
Юний король давно вже подолав вік, коли йому потрібна була няня, проте вона залишилася з ним і дбала про його спокій. Джеймсові опікуни розуміли, що тримати стару няню дешевше, ніж наймати зграйки покоївок.
Няня помічала, що цікавість юнака з приїздом із Франції Есме Стюарта, сера Д'Обіні, почала схилятися в небезпечному напрямку. На щастя, Есме Стюарт виявився просто амбітним, а няня забезпечила своєму хлопчикові хороший початок сексуального життя, познайомивши його з гарненькою вмілою та здоровою молодою повією.
Повію звали Бетті, і вона мала честь відкрити своєму молодому королеві мистецтво кохання. Він виявився чудовим учнем.
Належачи до старої церкви, Бетті тішилася, коли спостерігала за тими побожними лицемірами суворої та холодної нової церкви. У неділю вранці ці чоловіки читали проповіді про гріхи плоті, а надвечір приходили в масках до її дверей.
Джеймсові теж подобалося перехитровувати своїх опікунів. Король був Стюартом за лініями обох своїх покійних батьків, а Стюарти були вельми чуттєві. Він відкрив для себе світ насолод і зрозумів нянині слова про слабкість жінок до чоловіків. Йому подобалися жінки.
Джеймсові Стюарту було двадцять три роки, і він був король. Завтра Стюарт мав за дорученням заочно побратися з данською принцесою, вродливою блакитноокою білявкою на імя Анна. Однак залишалося чекати ще кілька тижнів, доки він зустрінеться зі своєю шістнадцятирічною нареченою й розпочнеться їхнє подружнє життя. «Якщо вже довелося заочно одружитися, міркував Джеймс, то добре було б так само провести й першу шлюбну ніч».
Ця думка йому подобалася, але жодна повія не змогла б замінити його цнотливу королеву-наречену. Це було б не те. Негоже було б і заходити в зносини з ніжною юнкою. Його погляд знову впав на Катріону Леслі, що сміялася до свого чоловіка. Так! Найдоброчесніша жінка при дворі могла б стати доречною підміною.
Проте все було не так просто. Він уже двічі підходив до Катріони. Уперше вона подумала, що він жартує, і, піддражнюючи, нагадала йому, що вона старша за нього. Удруге, зрозумівши, що в Джеймса серйозні наміри, графиня мяко натякнула на свої шлюбні обіцянки. Вона рішуче намірялася дотримувати їх. Адже кохає свого чоловіка й не хоче осоромити його імя.
Інший вклонився б і шляхетно відійшов. Але Джеймс Стюарт був не з таких чоловіків. Звичайно, він розумів, що може піти до Патрика Леслі й сказати йому, що хоче його дружину. На його кузена, голову найменшої, проте найбагатшої гілки Леслі, можна було покластися: він зробив би все як слід, заплющив би очі на те, як король розважався б із його дружиною. Однак Джеймсові подобався його старший кузен, і він не бачив потреби засмучувати його. Граф Ґленкірк був страшенно гордий чоловік. Якщо король хотів його дружину, йому довелося б поступитися, але він ніколи вже не був би насправді щасливий із Кат.
А якщо прибрати з дороги Патрика Леслі, доведеться поступитися Катріоні. Усе може відбутися таємно, щоб не завдати шкоди ані репутації жінки, ані самолюбству її чоловіка. Але це має відбутися. Джеймс хотів відчути той смак, що непохитно вабив Патрика Леслі от уже девять років. І він мав його відчути.
Танець скінчився, і придворні, розпашілі від зусиль, жадібно пили охолоджене вино з келихів, що принесли слуги. Джеймс легко походжав серед них, розмовляючи та сміючись. Урешті-решт він наблизився до Леслі.
Кузени! Він поцілував Кат в обидві щоки.
Отож, Джеймі, завтра ти одружишся, сказав граф Ґленкірка.
Так, Патрику. Хоча краще б вона була тут, а не в Данії.
Потерпи, парубче. Вона буде тутне встигнеш і оком змигнути, а потім настане час, коли ти мріятимеш, щоб вона знов опинилася в Данії!
Вони всі засміялися, і Джеймс запитав:
Ви з Кат будете моїми гостями, залишитеся тут на свята? Я знаю, що у вас є будинок у місті, але я хотів би, щоб моя сімя була зі мною. Навіть Босвелл повернув собі мою прихильність.
Що ж, дякую тобі, Джеймі,усміхнувся Патрик. Для нас це буде справжня честь, еге, люба?
Так, сер, докинула Кат. Ми щиро вдячні за вашу доброту.
Джеймс рушив далі із затаєною радістю. Тепер вона з ним під одним дахом!
Наступного дня дуже урочисто відсвяткували весілля короля з принцесою Данії Анною. Того вечора граф Ґленкірк поїхав до абатства Мелроуз у пильній справі. Його графиня після чудового вечора з бенкетом і танцями пішла до своєї кімнати.
Еллен допомогла їй роздягнутися, графиня ступила в невелику ванну, і служниця, розтираючи господинине тіло губкою, допомогла їй помитися теплою ароматною водою. Обсушена й напудрена, вона підняла руки, щоб Еллен натягла на неї шовкову сорочку кольору морської хвилі. Піднімаючись у ліжко, Кат веліла Еллен підгребти жарини до вогню й побажала їй доброї ночі.
Графиня відкинулася на пухкі подушки. Її велике ліжко без Ґленкірка здавалося ще більшим. За всі девять років їхнього шлюбу вони рідко розлучались, і їй не подобалося залишатися без нього. Раптом, уже дрімаючи, вона почула скрип. Графиня сіла саме вчасно, щоб побачити, як розчинилися приховані двері біля каміна. У них увійшов Джеймс Стюарт.
Що ви тут робите? зашипіла вона на нього.
Як на мене, люба моя, відповідь на це запитання цілком очевидна.
Я так верещатиму, що збіжиться весь замок!
Ні, люба, не варто. Скандал не зачепить мене. Я король. З тобою ж усе інакше. Твоя сімя страшенно пожалкує, якщо ти прилюдно відмовиш мені.
Я казала вам, Джеймі, що вашою коханкою не буду. Кат намагалася приховати свій страх. Вона не сподівалася від нього такої наполегливості.
Я не приймаю вашого рішення, мадам. Та й не тобі вирішувати. Сьогодні вдень я заочно одружився. І сьогодні вночі маю намір так само заочно розпочати шлюбне життя й на місце своєї нареченої обрав тебе.
Нізащо! Я нізащо вам не підкорюся!
У тебе немає вибору, люба моя, сказав він, торжествуючи, і почав роздягатися. Встань і підійди до мене! наказав він їй.
Ні! А якщо силуватимете мене, я розповім Ґленкіркові!
Її очі блискотіли від непролитих сліз, вродливі губи зневажливо випнулися. Вона була найпрекрасніша з істот, яких йому доводилося бачити, а її гнів збуджував його більше, ніж збуджувала будь-яка з жінок.
Розповіси Ґленкіркові? Йому це здалося кумедним. Якщо хочеш, Кат, я розповім йому сам. Але затям собі одне, моя люба. Патрик пробачить мені. Я його король. Але він не пробачить тобі. А тепер ходи до мене!
Правдивість його слів жахнула її. Якщо її гордий лорд дізнається, що вона переспала з іншим чоловіком, він кине її. Король майстерно загнав її в пастку, мов кролика.
Виродок! лайнулася вона на нього.
Сміючись, Джеймс відповів:
Ні, люба, ці чутки було спростовано ще до мого народження. Він простягнув руку. Не маючи вибору, вона підійшла до нього. У її листяно-зелених очах палахкотіла лють. Джеймс знову стиха засміявся. О, та вона збирається боротися з ним, уперта, як завжди. Хоча її тіло зрештою поступиться. Було вдосталь часу, і він намірявся здобути її сьогодні.
Знімай сорочку, тихо проказав він і зрадів, що графиня беззаперечно скорилася.
Відступивши, король милувався, розглядаючи її. Вона мала широкі, добре окреслені груди, найкрасивіші округлості, які йому тільки доводилося бачити, кольору слонової кістки з великими темно-рожевими сосками. Талія в неї була тонка й висока, налиті стегна красиво округлені, ноги довгі й стрункі. Її золотаве волосся діставало до стегон. Джеймс відчував, як по тілу розливається бажання.
Боже-світе, кузино! Яка ж ти красуня!
На його подив, вона зашарілася, і Джеймс страшенно зрадів. Отже, це правда. Вона справді не знала іншого чоловіка, крім Патрика. Вона дійсно була найдоброчесніша жінка при дворі. Він подбає про те, щоб вона одержала свою винагороду, зробить її фрейліною своєї дружини. Вона стане справді впливовою.
Знов узявши Кат за руку, він повів її через кімнату до ліжка. Піднявши на руки, поклав у постіль. Між її ногами рожевів манливий трикутник, вищипаний, як і личить справжній леді, а над щілинкою причаїлася маленька чорна цяточка.
Венерин знак, пробурмотів він, торкаючись до неї. Потому нахилився й поцілував родимку.
Вона нестримно затрепетала, і Джеймс усміхнувся. Він збирався взяти її швидко, адже щойно діло буде зроблено, дурний опір графині припиниться. Ніжно, але твердо він розсунув її тремтячі стегна. Її очі розширилися, і вона захлинулася від подиву, коли він мяко проштовхнувся в неї. Як і в більшості чоловіків родини Стюартів, у Джеймса був величезний чоловічий орган. Через раптовість його дій Кат не змогла опиратися, тож вона вирішила спокійно лежати, доки він задовольнить свою хіть.
Однак надто вже досвідчений коханець був Джеймс, щоб дозволити партнерці лишатися незворушною. Спокусливо, збудливо рухався він у ній, старанно посилюючи Катріонину пристрасть так, що майже неможливо було опиратися йому. Тільки неймовірними зусиллями Кат вдавалося спокійно лежати під ним. Обидві її руки стискалися в кулаки. Зосередившись на тому, як нігті впивалися в долоні, вона змогла настільки відвернути увагу від того, що він робив із нею, щоб не відповідати йому.
Помітивши це, король мовив:
О ні, люба моя, і зі сміхом підняв її руки над головою. Він тримав їх там однією своєю рукою. Тепер його чуттєвий рот торкнувся її принадних, але жорстких губ. Його наполегливий язик розсунув спершу ці губи, а потім і зуби, майстерно рухаючись усередину. Вона схлипнула й знову затремтіла. Кат була близька до того, щоб піддатися йому, адже він порушив її захист. Її прегарне тіло, звикле до постійних любощів, просто не навчене було опиратися задоволенню. Король пришвидшив свої рухи.
Піддайся мені, кохана! прошепотів він наполегливо.
Нізащо, але голос її тремтів.
Що зробленоте зроблено, люба моя. Скорися й дістань від мене задоволення, як я дістаю його від тебе.
Вона не відповідала йому, але Джеймс відчував, як Кат стримується, щоб не рухати стегнами. І тут він збагнув, що має зробити. Відпускаючи її руки, він сказав:
Обійми мене, люба моя, і заглянув у її листяно-зелені очі. Вони блищали від сліз. Кат, якби Патрик увійшов зараз у цю кімнату й побачив, як я входжу в тебе, він не зупинився б, щоб поцікавитися, опираєшся ти мені чи насолоджуєшся мною. Не намагайся більше відбиватися від мене, люба моя. Твоє чудовне тіло жадає мене! Ніщо не може змінити того, що я вже володію тобою! Скорися!
Вона й далі нічого не казала йому, але її очі заплющились, і гарячі сльози тихо котилися по обличчю. Потім її руки стиснулися навколо нього, і її стегна вигнулися назустріч його поштовхам. Переможець Джеймс Стюарт розчинився в її неперевершеній поразці.
Після того, спираючись на лікоть, король дивився на неї зверху вниз, але Кат заплющилася, уникаючи його погляду.
Такою я тебе завжди й уявляв, промовив він до неї тихим голосом. Припухлі від утоми повіки, мокрі вії, опущені на щоки, ослабле від любощів тіло, а на губах синці від моїх поцілунків. Він нахилився й стиснув губами соски на її персах.
Очі Кат рвучко розплющилися.
Я не прощу тобі цього, Джеймі Стюарт!
Він чарівно всміхнувся їй.
Та годі тобі, авжеж, простиш, моя солодка, любове моя. Авжеж, простиш! І, поклавши її на згин своєї руки, почав пестити мякі груди. Вона силкувалася випручатися.
Будь ласка, сер! Ти вже насолодився мною, вертайся тепер до свого ліжка!
Кат, солоденька моя. У його голосі пролунало щире здивування. Не могла ж ти подумати, що я хотів лише раз спробувати тебе? Ні, люба моя! У нас іще вся ніч попереду.