Вона почула, як тихо зачинилися двері. Перекинувшись на спину, роззирнулася по кімнаті. Його не було. Катріона відчула, як сльозигарячі й солоніструмують по її обличчю. Хоч бияк спокійно вона поводилась, їй було страшно. Дитя, яке вона виношувала, було дитям родини Ґленкірка, і Кат хотіла, щоб воно народилося під обома своїми іменами, але вона нізащо не поступиться Патрикові, доки він не згодиться на її умови. Дитина в її утробі штовхалася, і Кат мимоволі поклала руки на живіт, неначе прагнула захистити її.
Не турбуйся, Джеммі. Твій батько зовсім скоро погодиться з нами, прошепотіла вона, розуміючи, що це «скоро» має настати якнайшвидше, адже її син міг зявитися на світ будь-якої миті. Вона запитувала себе, чи так само неспокійно Патрикові, як і їй, чи лежить він зараз без сну у своєму ліжку так само, як вона лежить без сну у своєму.
Розділ 10
Сніг сипав усю ніч, і Единбург прокинувся в сріблястому сяйві. Кат піднялася, спорожнилася в горщик і повернулася в тепле ліжко. Кілька хвилин по тому зайшла Саллі, щоб розпалити новий вогонь. Вона принесла гаряче молоко зі збитим яйцем і спеціями й тарілку теплих булочок, з яких стікали масло й полуничний джем.
Доброго ранку! сказала Кат, трішки підіймаючись, щоб Саллі збила її подушки. Яка ж я голодна із самого ранку! У нас є бекон?
Може, і є, міледі,усміхнулася Саллі.Починайте з того, що є, а я скажу місіс Керр.
Кат жадібно ковтала булочки, запиваючи молоком.
Ти схожа на якусь десятирічку, а не на жінку при надії,розсміявся Патрик, входячи до кімнати. У тебе все личко в джемі. Ваш бекон, мадам. Він елегантно підсунув тарілку їй під носа.
Дякую, мілорде. Вона схопила шматок бекону й задоволено вгризлася в нього.
Можна мені. Кат, поснідати з тобою?
Якщо хочеш.
Саллі! Подавай!
Кат дочекалася, коли Саллі піде, а потім заговорила:
А ти впевнений у собі, еге, Патрику?
Хай тобі грець, Кат! Це весь час тепер так буде? Усе вишкірятимешся на мене?
Доки ти не повернеш мені те, що по праву належить мені, не буде взагалі ніяк! Вона відірвала зубами ще шмат булки, і по її маленькому підборіддю потекло масло.
Ти що, хочеш сказати, що я блефую, Кат? У його голосі мало не забринів сміх.
Таааак, підтвердила вона, дивлячись просто йому в очі.І я готова побитися об заклад, що переможу.
І які ж ставки, мадам?
А-Куїл проти будинку в Единбурзі. Але вибирати його мені.
Якщо виграєш, кохана.
Виграю, сказала вона, проковтнувши останній шматочок бекону.
Він засміявся, насолоджуючись цією зухвалою упевненістю. Це був новий її вияв, якого він досі не бачив, і йому він подобався.
Сьогодні виїдеш зі мною кудись, запитав він, якщо я найму екіпаж?
Так! Мої розміри заважають мені, і я просиділа вдома вже кілька тижнів.
У Бенджаміна Кіра були сани, привезені з Норвегії. Червоні з чорно-золотим малюнком, їх тягло двійко чорних коней. Граф зручно вмостив Кат, загорнувши її в кілька накидок, узяв віжки, і вони поїхали до міста.
Катріона Хей була вродлива жінка, тож на сани захоплено дивилося чимало чоловіків. Патрика це дратувало, і він глипав з-під лоба сердитим оком на всіх охочих повитріщатися.
Кат куталася в коричневий оксамитовий плащ. Каптур, оторочений широкою смугою мякого темного соболевого хутра, красиво облямовував її світле серцеподібне личко. Кілька пасом медового волосся виглядало з-під каптура, їхнє багате темно-золотаве сяйво чудесно підкреслювалося вишуканим темним хутром. Патрик подумки лаявся. Доведеться поступитися її вимогам! Річ була не лише в прізвищі його сина. Він кохав це вперте дівчисько, а якщо він дозволить Кат знову втекти від нього, ніколи вже її не поверне.
Я голодна, Ґленкірку, повідомила вона, увірвавшись у його думки.
Кохана, на околиці міста є чудова таверна. Я думав туди заїхати.
Він хвацько спрямував сани у двір «Короля Шотландії» і, зіскочивши, віддав віжки юнакові. Кат відкинула із себе хутра, дозволяючи Патрикові підняти її. Через сніг він заніс її аж у готель і лише там поставив на ноги.
Окрему кімнату, сер? запитав господар.
Ні, друже, нас удовольнить і загальна кімната, якщо там не надто тісно.
Вони сіли за столик біля вікна, поряд із великим каміном. Патрик узяв її плащ. Під ним виявилась оманливо скромна вільна сукня з коричневого оксамиту з кремовими мереживними коміром та манжетами. Важкий золотий ланцюжок, оздоблений топазами, трішки розбавляв загальну стриманість сукні. Волосся в Кат було розпущене.
Господар підніс їм по келиху гарячого пряного вина, не чекаючи їхнього замовлення.
Ми хочемо поїсти, сказав граф. Принесіть нам найкраще, що у вас є.
Вони випили два келихи вина, доки не зявився, хитаючись під вагою таці, офіціант. На перше була обємна чаша дрібних і великих креветок та устриць, зварених у вишуканому травяному соусі. До того малися свіжий хліб із маслом, блюдо артишоків в оцті й рослинній олії та салат із капусти. Потім зявилися смажена качка, хрустка, коричнева, з кисло-солодким лимонним соусом, три напівсирі яловичі ребра, тонкі рожеві скибочки ягнятини в неглибокій тарілці з червоним вином і розмарином, ціла запечена форель і маленькі листовані пиріжки, начинені фаршем з оленини, кролятини й фруктів. На третє була велика миска тушкованих груш і яблук у збитих вершках, оздоблених кольоровим цукром. А на додачужеле, зацукровані горіхи й великий шмат сиру. І, нарешті, останніми зявилися вафлі та маленькі скляночки цілющого напою з вина з прянощами. Кат, яка ніколи не соромилася за столом, їла з особливим смаком, і це тішило графа. Нарешті вона сказала:
Я хочу спати, Ґленкірку! Відвези мене додому.
Він сплатив за рахунком і похвалив господаря за чудові їжу та обслуговування. Залишивши кожному щедрі чайові, посадив Кат назад у сани й поїхав додому. Коли він віддав сани Бенджамінові Кіра й повернувся, Саллі повідомила йому, що її господиня пішла до своєї кімнати. Він піднявся сходами й постукав. Вона запросила його увійти. Кат змінила коричневу оксамитову сукню на світло-блакитний шовковий домашній халат. Вона лежала на ліжку.
Я почуваюся дуже гладкою й товстою, сказала вона йому. І хочу проспати цілий день. Вона простягла до нього руку, прихиляючи його до ліжка. Спасибі тобі, Патрику. Мені так сподобалася наша прогулянка!
І мені так само, люба, відповів він і, нахилившись, ніжно поцілував її.
Вона взяла його руку й поклала її на свій величезний живіт. На його обличчі майнули подив і захоплення, коли він відчув, як штовхається дитинка в животі коханої. Вона засміялася.
Так, голубе! Мій Джеммісильний, здоровий хлопець!
Вона сказала «мій», а не «наш». Це зачепило Патрика, але він намагався приховати це й натомість мовив спокійно:
Наш Джеммі, Кат. Він і мій син також.
Ні, мілорде Ґленкірку. Я вчора говорила вам. Це дитямій син. І ваш байстрюк.
Патрик устав.
Не заважатиму тобі спати, тихо сказав він і вийшов із кімнати.
Він був близький до того, щоб поступитися, Кат розуміла це й вдавалася до всіх хитрощів, аби ослабити його. Вона знала, що теж потрібна йому, і не лише через дитину. Кат була не проти того, що він жадав її тіла, адже вона теж жадала його. Але доки він не поверне їй її законне майно й не зрозуміє своїх помилок, вона не зможе жити з ним. Вона заснула, розмірковуючи про те, скільки йому ще знадобиться часу, щоб визнати свою поразку.
Доки вона спала, Патрик дізнавався про дещо дуже цікаве від свого дядька. Абат провів ранок у бібліотеці, чекаючи на повернення своїх небоги та небожа. Він був цілком задоволений собою. Йому здавалося, що його бесіди з Катріоною починали давати свої плоди. Коли Патрик увійшов до бібліотеки, він запитав:
Ну, небоже! Коли я маю провести весілля?
Треба почекати, дядьку. Вона ще не готова прийняти мене.
Боже-світе! Що вона хоче? Ти розумієш її? Бо я навряд чи щось тямлю.
Патрик розсміявся.
Здається, я починаю чудово її розуміти. Вона не хоче почуватись якимось майном.
Нісенітниця! обурився абат. Відома річ, жінкице майно. Навіть єретики-протестанти згодні з цим.
А проте, говорив далі Патрик, вона хоче почуватися рівною мені й каже, що ані А-Куїл, ані інвестиції, які залишила їй бабуся, не мали входити до її посагу. Вона хоче, щоб я їх офіційно повернув їй. Каже, що не вийде за мене заміж, поки не одержить їх.
Абат хвилинку подумав, потім заговорив:
Мем уважала, що жінкам потрібно хоч трохи чогось свого, і вона слідкувала за тим, щоб усі її онучки та правнучки, які народилися за її життя, одержали хоча б невеличку нерухомість і якісь фінансові інвестиції. Божевільна думка! Жоден суддя не підтримає таку дурницю. Якщо Ґрейгевен додав А-Куїл та інвестиції до посагу Кат, звичайно ж, вони твої.
Слухаючи дядькові міркування, Патрик раптом усвідомив несправедливість усього цього. Нараз він зрозумів Катріонин гнів.
Я обіцяв повернути їй А-Куїл, сказав він. А вона коли-небудь робила щось зі своїми інвестиціями, крім того, що одержувала прибутки?
Ґрейгевен згадував колись щось таке, але я не впевнений, що саме він казав. Варто тобі запитати Кіра.
От саме це я й збираюся зробити, відповів Патрикале, дядьку, якщо ви хочете, щоб мій син народився узаконеним, нічого не кажіть Кат про цю розмову. Я зустрінуся з Бенджаміном Кіра. Якщо вона запитає про мене, коли прокинеться, скажіть, що я вийшов погуляти.
Але коли Кат Хей прокинулася, вона думала не про Патрика. їй дошкуляв біль. Вона щосили намагалася звестися, та щойно їй це вдалосяпотік води линувся їй на ноги. Вона закричала. За кілька секунд місіс Керр разом із Саллі увірвалися в кімнату. В одну мить місіс Керр утямила, що відбувається. Вона заспокійливо обійняла Кат.
Не хвилюйтеся, міледі. Це просто хлопчина вирішив, що час уже йому народитися. Саллі, дівчинко! Принеси рушники. Вам боляче, міледі?
Трішки. Біль мене то проймає, то відпускає.
Саме так і має бути, мовила місіс Керр. Саллі! Іди скажи абатові, що нам знадобиться його допомога зі столом. А зараз, міледі, поверніться в постіль. Вона допомогла Кат видертися назад на велике ліжко.
Саллі поспішила сходами вниз, до бібліотеки, де Чарльз Леслі мирно дрімав перед вогнем. Вона обережно поторсала його за плече:
Сер! Сер! Чарльз сонно розплющив очі.Сер, у господині почалися перейми. Нам із місіс Керр потрібна ваша допомога: треба перенести родильний стіл.
Сон з абата мов вітром змело.
Граф уже повернувся?
Ні, сер.
Прокляття! лаявся абат. Я маю бігти привести його.
Саллі поклала руку йому на плече.
Мілорде, на кухні мій молодший брат. Він сходить покличе графа. Є ще вдосталь часу. Первістки завжди довго виходять.
Даси тому хлопцеві ось це, сказав Чарльз, простягаючи Саллі мідну монетку. Коли повернеться, отримає срібну.
Спасибі вам, мілорде. Якщо почекаєте тут, я виряджу хлопчака просто зараз.
Вона побігла на кухню, де її десятирічний брат сидів, наминаючи тушковану баранину.
Роббі, біжи до дому банкіра Кіра, що в Ювелірному провулку. Запитай графа Ґленкірка й не говори ні з ким, окрім нього. Скажи йому, що його син от-от народиться. Якщо вони відмовлятимуться турбувати графа, скажи, що це питання життя та смерті.Вона віддала йому мідну монетку. Коли повернешся, отримаєш срібну!
Стискаючи монету, хлопчик схопив свій плащ і побіг.
Граф Ґленкірк сидів у будинку Бенджаміна Кіра і, попиваючи турецьку каву, слухав розповіді нинішнього голови единбурзької родини Кіра про фінансові здібності Катріони Хей, і здивування його дедалі зростало.
Вона майже потроїла свої статки за останні два роки, говорив Бенджамін Кіра.
Ви, звичайно, підказуєте їй, що робити? припустив Патрик.
Уже два роки як не підказую, мілорде. Коли їй було дванадцять, вона написала мені, попрохала пояснити їй фінансові премудрості. Я почав із простого, бо не був упевнений, що дівчина серйозно цього хоче та що в неї стане розуму. Що більше я навчав її, то більше вона хотіла знати. Катріона вбирала в себе все, що я розповідав їй, і все розуміла. Два роки тому вона почала сама керувати своїми справами. Десь із півроку радилася зі мною перед кожним кроком, а потім узяла на себе всю відповідальність. Вона розумна, мілорде, страшенно розумна. Можу ще розповісти вам по секрету, що сам повторював багато чого за нею й зробив чималенькі гроші!
Патрик Леслі вражено ковтнув.
Бенджаміне, ви кажете, що, коли леді Катріона доручала вам щось зробити з її інвестиціями, ви дослухалися до її порад і робили те саме зі своїми власними?
Так, мілорде.
Вам відомо, що господар Ґрейгевена віддав мені інвестиції леді Катріони торік, коли було встановлено дату весілля?
Я цього не знав, мілорде. Тут, в Единбурзі, нам не повідомляли про це. Леді Хей і далі керувала своїми власними коштами, особливо коли опинилася тут, у місті.
І вона й далі, Бенджаміне, робитиме це. Ваш брат Абнерюрист, еге?
Так, мілорде.
Якщо він тут, я хочу відразу ж скласти документ, за яким майно леді Хей офіційно повернулося б до неї. І, Бенджаміне, вона не має знати, що я запитував у вас, як вона порається з коштами. Буду з вами відвертий, друже мій. Леді Хей ось-ось народить мою дитину, і вона відмовляється вийти за мене, як було вирішено багато років тому, якщо я не поверну її власність. Звісно, я не дозволив би новому Ґленкіркові народитися покидьком, але вона вперта дівка, і ні мій дядько-абат, ані я не можемо її переконати.
Я негайно викличу мого брата з помічником, мілорде. Довіртеся моїй розсудливості. Жінки в найкращому разі непередбачувані. Жінки ж, які от-от народять, просто небезпечні. Краще просто граційно підкоритися їм.
Доки вони чекали на юриста, до кімнати привели юного Роббі.
Цей хлопчик, сказав слуга, стверджує, що йому потрібно побачити графа, бо це питання життя та смерті.
Ну, хлопче, люб'язно мовив граф.
Я Роббі Керр, брат Саллі. Її світлість оце зараз народжує дитину.
Ахай йому! вилаявся Патрик. Вона ще не народилася?
Ні, сер, спокійно відповів хлопчик. Перейми щойно почалися.
Ти надзвичайно багато про це знаєш як для хлопчини девяти чи десяти років? здивувався граф.
Десяти, сер. І я не можу не знати: у мене шестеро молодших братів і сестер.
Твоя мати гідна захоплення, юний Роббі,сказав Бенджамін Кіра.
Ні, сер. Моя мама померла, народжуючи мене. Це в моєї мачухи народилося ще шестеро.
Граф зблід. Помітивши це, Бенджамін Кіра промовив до нього:
Я скажу, щоб моя дружина пішла з хлопчиком. У неї троє дітей. Вона зясує, чи скоро ваша леді народить. Не турбуйтеся, мілорде. Ці перші пологи завжди тривають довго. У вас іще вдосталь часу.
Коли Абнер Кіра з помічником увійшли до кімнати, Бенджамін із хлопчиком подалися шукати Бенджамінову дружину. Господар порадився з нею незнайомою Роббі мовою. Вона була трохи схожа на гельську, яку йому іноді доводилося чути. Господиня Кіра звела свої прегарні карі очі на Роббі.
Що ж, хлопче. Ходімо, відведеш мене в будинок його світлості,сказала вона.
Саллі впустила їх, адже Роббі привів місіс Кіру до передніх дверей.
Я дружина Бенджаміна Кіра. Його світлість послав мене подивитися, як справи в його леді.
Саллі зробила реверанс.
Коли ваша ласка, сідайте, мадам, я піду покличу мою тітку. Вона зараз із її світлістю.
Спустившись сходами, місіс Керр заметушилася.
Ох, Саллі залишила вас у коридорі. Ходімо в кімнату, випєте скляночку для серця.
Дякую, місіс Керр, усміхнулась Анна Кіра, але я маю поспішати назад. Його світлість просто божеволіє, як і більшість батьків, у яких народжуються первістки. Як почувається його леді?
Йому не варто турбуватися. Усе йде як слід. Вона ще не народить у найближчі кілька годин.
Я думаю, він повернеться додому задовго до того, мяко сказала місіс Кіра.
Дві жінки подивились одна на одну: на їхніх обличчях відбилося розуміння того, як зазвичай поводяться чоловіки. Вони засміялися. Швидко повернувшись до себе додому, Анна Кіра запевнила графа, що з Кат усе чудово.
До цього часу Абнер Кіра склав документ, за яким Катріона Майpi Хей Леслі, графиня Ґленкірка, ставала єдиним повноправним власником А-Куїл та інвестицій, що залишила їй Джанет Леслі. Документ, укладений у двох примірниках, підписав Патрик Леслі, граф Ґленкірка, і засвідчили Бенджамін та Абнер Кіра. Один примірник лишився на довічне зберігання в архівах Кіра, другий граф забрав із собою.