То краще пішли б та підїли, порадила Сексон, хоч добре знала, що його не так і легко позбутися.
Сексон майже не чула, що він казав. Вона раптом подумала, що дуже стомлена, дуже маленька і дуже квола поруч цього велетня. Невже він ніколи не дасть їй спокою? розпачливо спитала вона сама в себе І враз немовби все її майбутнє життя простелилося в неї перед очима: скрізь і завжди за нею назирцем постать і вид цього волохатого коваля.
Годі, кізонько, не пручайтеся-бо, провадив він далі. Зараз славна літня пора, саме для весілля.
Але ж я зовсім не збираюся йти за вас! обурилася Сексон. Я вже казала це вам тисячу разів.
Ет, забудьте! Викиньте ці дурощі з голови! Звісно, ви підете за мене. Це факт. А зараз я скажу вам ще один факт. У пятницю ввечері ми з вами чкурнемо до Фріско. Там ковалі влаштовують бучну вечірку.
Я й не збираюся, заперечила Сексон.
Ну, то зберетеся, відказав упевнено Чарлі. Повернемося з останнім пароплавом, і ви нагуляєтеся досхочу. Я приведу вам найкращих танцюристів. О, я не такий уже й зажерливий і добре знаю, що ви любите танцювати.
Кажу ж бо вам, що я не можу, знову промовила Сексон.
Він підозріливо глянув на неї з-під кущистих брів, що на переніссі зрослися в суцільну чорну смугу.
Чому не можете?
Я вже обіцяла, відказала вона.
Кому?
Це вас не обходить, Чарлі Лонгу. Я не вільна, і край.
Дуже обходить! Памятаєте того нікчемного блазнюка бухгалтера? Ну, то не забувайте, як йому перепало.
Будь ласка, дайте мені спокій! з серця вирвалося в неї. Невже ви й разу не можете бути порядніший?
Коваль глузливо засміявся.
Якщо якийсь блазнюк надумав стати поміж нами, то я йому покажу, де раки зимують Отже, в пятницю ввечері? Еге ж? А де?
Не скажу.
Де? спитав він удруге.
Її губи були щільно стиснуті, а на щоках виступили червоні плями гніву.
Чи ти ба! Ніби я й сам не вгадаю! Звичайно, в «Джерманії»! Гаразд, я буду там і проведу вас додому. Втямили? І краще скажіть вашому блазнюкові, нехай забирається до дідька, коли не хоче доброї прочуханки.
Сексон обурило це так, як тільки може обурити жіночу гордість негречне поводження її кавалера, і вона ледве стрималася, щоб не крикнути Чарлі в лице славне ймення свого нового оборонця. Але враз і злякалась: Біллі проти кремезного Чарлі видається хлопям. Принаймні таким їй видається. Вона згадала перше враження від його рук і глянула крадькома на руки цього чоловіка. Вони наче вдвоє більші за Біллині, а ще ж і вкриті волоссям, вони свідчать про величезну силу. Ні, Біллі не здолає подужати таку здорову звірину! І не треба, щоб вони мірялися силами. А потім у Сексон промайнула несмілива надія, що, може, таємнича, неймовірна спритність, притаманна боксерам, якось допоможе Біллі провчити цього забіяку і визволить її від нього. Вона зиркнула на Чарлі ще раз, і знову сумнів узяв її. Які ж то широкі в нього плечі, не даремно ж розпирають піджак дужі мязи, а біцепси горбом стоять під рукавами!
Якщо ви тільки здіймете руку на кого-небудь, із ким я почала вона.
Йому, звісно, добре перепаде, ошкірився Лонг. Котюзі по заслузі. Кожному блазнюкові, що стає між хлопцем та його дівчиною, треба дати прочуханки.
Але я не ваша дівчина і, що б ви там не казали, ніколи нею не буду.
Лютуйте, голубонько, кивнув він схвально. І це мені в вас до вподоби. У-у, яка гаряча! Люблю жінок з перцем! А то ж нащо чоловікові якась гладка корова? Еге ж, колода мертвецька! А ви в мене жива, та ще й така запекла!
Сексон зупинилась біля свого будинку й поклала руку на хвіртку.
Прощавайте, сказала вона. Мені час додому.
Виходьте пізніше, погуляємо в Айдор-парку, запропонував він.
Ні, я щось нездужаю. Повечеряю і одразу до ліжка.
Ага, глузливо прокоментував він. Набираєтеся сили, щоб завтра ввечері гасати, еге ж?
Вона нетерпляче стукнула хвірткою і ввійшла на подвіря.
Я вас попередив, додав він, Якщо ви підете завтра не зі мною, хтось буде битий.
Сподіваюся, що ви, дала вона йому відкоша.
Він закинув голову назад, зареготався і, випнувши могутні груди, підважив свої ручиська. Цей рух нагадав їй бридку здоровезну мавпу, яку вона бачила колись у цирку.
Що ж, бувайте! сказав він. Побачимося завтра ввечері в «Джерманії».
Я не казала вам, що буду саме в тій залі.
Але й не казали, що не будете. Дарма, я однаково прийду і проведу вас додому, так і знайте. Та не забудьте залишити для мене якнайбільше вальсів. Оце так. А лютуватись лютуйте собі на здоровя, це вам личить!
Я не казала вам, що буду саме в тій залі.
Але й не казали, що не будете. Дарма, я однаково прийду і проведу вас додому, так і знайте. Та не забудьте залишити для мене якнайбільше вальсів. Оце так. А лютуватись лютуйте собі на здоровя, це вам личить!
Розділ VIII
Коли музика змовкла, Сексон, спираючись на руку Біллі, зупинилася з ним коло широких дверей до танцювальної зали. Вони шукали вільного місця сісти. Аж раптом де не взявся Чарлі Лонг; очевидячки, оце тільки прийшовши сюди, він заступив їм дорогу.
То це ти перечепа, га? сердито вигукнув він, і його брови погрозливо стиснулись.
Хто? Я? спокійно спитав Біллі. Помиляєшся, молодче. Я ні до кого не чіпляюсь.
Я тобі голову провалю, як зараз же відси не заберешся!
Мені зовсім не хочеться з головою розлучатися, протяжно відказав Біллі. Ходімо, Сексон. Це сусідство аж ніяк нам не пасує.
Він хотів був пройти, але Лонг ізнов заступив їм дорогу.
Ти ще занадто свіжий, хлопче! гаркнув він. Тра тебе підсолити. Второпав?
Біллі почухав потилицю і, вдаючи здивованого, промовив:
Ні, не второпав. Про що це ти?
Але здоровезний коваль презирливо відвернувся від нього й звернувся до Сексон.
Ходіть-но сюди. Покажіть вашу картку.
Ви хочете з ним танцювати? спитав Біллі.
Вона похитала головою.
Вельми шкодую, молодче, нічого не вдієш, сказав Біллі, пробуючи знову пройти.
Та коваль утретє заступив їм дорогу.
Слухай, манджай на своїх дво, спокійно сказав Біллі. Доки вони ще цілі.
Лонг мало не кинувся на нього; руки йому стиснулись у кулаки, одну руку подав він назад, готуючись завдати удару, а плечі й груди випнув. Але тут мимоволі спинився, глянувши на Біллі, що не зрушив із місця: холодні, мов затьмарені, очі Біллі дивились байдуже перед себе, жоден мяз його не здригнувся. Здавалося навіть, що він не помічає погрозливих замірів. Це було щось зовсім нове в Лонговій практиці.
Може, ти не знаєш, хто я такий? задерикувато вигукнув він.
Ні, знаю, незворушно відказав Біллі. Ти чемпіон усіх бійок та скандалів. (На Лонговому обличчі промайнуло вдоволення.) «Поліційна газета» мала б дати тобі діамантову відзнаку за напади на дитячі колясочки. Я певен, що якби ти зміг, то потрощив би їх до ноги.
Облиш, Чарлі, порадив один з хлопців, що обступили їх. Це ж Біл Робертс, боксер. Чув про нього? Здоровий Біл.
Та хай собі буде хоч і Джім Джефріз! Але чого він стає мені на перечепі?
Чарлі не зморгнув, проте навіть Сексон завважила, що він трохи збавив тону. Імя Біллі неначе втихомирювало й найзапекліших галабурдників.
Ви його знаєте? спитав Біллі в неї.
Вона відповіла тільки поглядом, хоч їй хотілося крикнути так, щоб усі почули, як уївся їй у печінки цей навязливий залицяльник.
Біллі обернувся до коваля.
Слухай, молодче, краще не лізь до мене. Бачив я таких, ти мені не первина. Та й на який грець ми будемо битися? Може ж, у неї спитаємо, яка її думка?
Ні, це її не обходить. Це моя справа і твоя.
Біллі повільно похитав головою.
Ні, ти помиляєшся. Її слово тут вирішальне.
Ну, то кажіть, гарикнув Лонг, підступаючи ближче до Сексон. З ким ви хочете йти? Зі мною чи з ним? Зясуймо це зразу ж.
Замість відповіді Сексон поклала й другу руку на руку Біллі.
Вже й сказала, кинув Біллі.
Лонг злісно зиркнув на Сексон, а тоді на її оборонця.
Я ще з тобою поквитаюся! буркнув він крізь зуби.
Сексон гордо піднесла голову, коли вони відійшли вдвох із Біллі. Її не спіткала доля Лілі Сендерсон, і цей незвичайний юнак, неквапливий та спокійно-розважливий, укоськав-таки велетня коваля, не завдавши йому жодного удару.
Він напосідається на мене! прошепотіла вона до Біллі. Просвітку не дає і бє кожного, хто до мене підійде. Я більше не хочу його бачити!
Біллі раптом зупинився. Лонг, що нехотя повернувсь був іти, теж зупинився.
Вона каже, що не хоче з тобою водитися, озвався Біллі до нього. А як вона каже, то так воно й буде. Хай-но я ще раз почую, що ти чіпляєшся до неї, я не так коло тебе заходжуся. Зрозумів?
Лонг люто спалахнув, але не озвався.
Ти зрозумів? спитав Біллі ще рішучіше.
Коваль рикнув щось у відповідь, що мало означати згоду.
Ну, то гаразд. Памятай. А тепер геть із дороги, доки цілий!
Лонг ушився, погрожуючи нишком, а Сексон рушила далі, мов у сні. Чарлі Лонг сплохував. Він злякався цього хлопчика з ніжною шкірою й блакитними очима. Вона покінчила з Лонгом, Біл зробив те, на що не зважувався дотепер ніхто з інших чоловіків. І він поставився до неї багато краще, ніж до Лілі Сендерсон.