Раптом мені здалося, що з голови, яка, до речі, за розміром була приблизно така, як в носорога, полетіли якійсь друзки, а мене обдало водою. Дракон упав. Не знаю, чи то подіяли кулі, чи то картечні рани виявилися смертельними, але він, нарешті, сконав.
Я не памятаю, про що тоді думав, але головне стало зрозумілим одразу клятий інь таки метав блискавки. Пригадую лише, що зопалу назвав його «електричний птеродактиль».
Я роззирнувся. Мушкет мені подав китаєць Ден.
Потроху оговтуючись, я побачив, що вся палуба була мокрою і порожньою. На батарейній палубі вибухнуло дві гармати і один фальконет, і саме з нього на палубу лилася цівка води. Решта не вибухнула, бо гармати стояли на деревяних блоках. Мабуть, усі загинули за секунду А ми з Деном лишилися живими, бо стояли на юті, а він був сухим.
Несподівано ми відчули сильний поштовх корпус корабля зі скреготом пройшов по піску і зупинився, а друга щогла, не витримавши сильні пориви вітру, зламалася з жахливим тріском.
Є хто живий? викрикнув я нижньонімецькою. Ден вторував мені китайською. Ані звуку.
«От тобі й на: електрична палуба замість електричного стільця!» Корма потроху розгоралася. Димом тягло й знизу, з батарейної палуби.
Ден! Знайди кулі до цієї рушниці або ж кулелійку.
Але ж можна
Він почав та осікся. Так, мушкет можна зарядити, замість однієї великої кулі, кількома меншими, і навіть розтопленим свинцем, гвіздками, камінням. Проте це діятиме лише проти людей, для дракона ж як слону голка.
І ще порохівницю! Знайди собі зброю, якою вмієш користуватися, а мені візьми спис та халат з шапочкою. Зустрінемося на березі! останню фразу я повторив двома мовами, а сам побіг вниз.
Мій гамак був привязаний на гарматній палубі, і саме там, у ньому, лишилися мої речі: рушниця, клунок та шабля, які привіз вихователь.
Клаус вчив мене не лише бою на шпагах але й володінню шаблею. Дай йому волю, вчив би лише шпазі, але в «програмі» було чітко сказано упор на шаблю, до речі, саме ця зброя в Західній Європі була більш поширеною, аніж я собі уявляв після перегляду історичних фільмів.
Я вибіг на верхню палубу, перестрибуючи через палаючі місця корабель горів все сильніше. Після стрімкого стрибку за борт і мякого падіння на пісок, я швидко підвівся і пробіг зо сотню кроків. Під ногами вже була земля, і я знесилено впав.
Розплющивши очі, я побачив, як у повітрі, ретельно шукаючи ціль, кружляв другий інь. На щастя, дракон не шукав людей і просто метнув блискавку у корму каравели, довівши, що він або нерозумна істота, або просто дурень.
Спочатку вибухнули гармати всередині юта й на палубі, а оскільки корма була щедро полита водою, то крюйт-камера вибухнула секундою пізніше. Спалах був настільки яскравим, що я заплющив очі, втрачаючи шанс простежити, куди подівся дракон. Якби він кудись полетів, то це все-таки було би видно, тому мені з Деном лишалося сподіватися, що дракон таки загинув.
Ми піднялися на невелику сопку, і зупинилися. Нести стільки зброї було важко, а кинути шкода.
Ех, коня б! вирвалося.
Мені б також. несподівано вставив Ден ламаною німецькою.
Тобто він знає не лише морські команди.
Я вмію!
Було видно, що Денові бракувало слів, тому він перейшов на китайську:
Я був він сказав кілька слів, яких я не зрозумів. Втямивши це, він просто промовив: «Я вмію їздити верхи». Ну, вмієш так вмієш
До речі, як тебе повністю звати?
Можна Ден Другий, можна так можна
Дай мені китайський одяг Може, хоч здалеку приймуть за китайця Ден, куди нам іти?
Трохи помовчавши, він заговорив:
Біда в тім, що я сам сумніваюся. Порт, до якого ви йшли Там заборонено торгувати іноземцям. Заборонено повсюди, окрім Макао та Гуанчжоу.
Ми воюємо з португальцями. Тому до Макао не можна. Одна справа, коли приходить бойовий корабель, та ще й з грошима, а зовсім інша коли двоє чужинців, яких можна безкарно вбити і ніхто про це не дізнається. До Гуанчжоу йти далеко. Але все-таки нам треба саме туди.
Він уміхнувся.
Всі знають, що Цзигао любив лунів, але хіба справжніх? Ден неначе розмовляв сам із собою, проте підтекст був очевидним.
І де це ти бачив мене без одягу?
На моєму правому плечі було витатуйовано герб, за яким моя німецька рідня має розпізнати мене. Це був геральдичний щит з малюнком дракона. Ясна річ, на гербі було зображено не луня і не іня, а європейського дракона Ще вчора я б сказав «дракона з європейських міфів», проте А раптом вони таки існують у Європі? У цій реальності?
Я не бачив. Бачили інші. Вони кажуть, цей звір схожий на чжаофен. Чжаофен перемагає різну нечисть. Цзигао був ученим і збирав зображення лунів, інів та чжаофенів. Але коли до нього завітав справжній, то дуже злякався!
Науковий редактор. Терміном «дракон» при перекладі на європейські мови замінюють чи не десяток китайських термінів. Не зайвим буде додати, що ієрогліф, яким у китайській мові позначають «лун», тобто доброго та мудрого дракона явна піктограма, а історія писемності не знає випадків, коли б піктограмами позначали б вигадану тварину. Зауважимо, що 12-річний китайський календар виглядає так: рік миші, бика, барса, зайця, дракона, змії, коня, барана, мавпи, курки, собаки і свині. Тобто, усі тварини реальні крім дракона(?). Марко Поло звернув увагу, що на стінах та воротах імператорського палацу намальовані лише реальні тварини але серед них був і дракон. Зокрема, великий китайський лікар Лі Шічжень (15151593 роках) у своєму творі «Книга про коріння і трави» оприлюднив малюнки костей і муміфікованої лапи дракона. Якщо кістки можуть бути скамянілостями, то муміфікація, навіть природна, свідчить про те, що вік цієї лапи не більше кількох тисяч років.
Ми взяли багато зброї, нести важко буде, продовжив китаєць.
А кидати шкода.
Ми мали дві рушниці й дві шаблі на двох, зокрема в мене була також шпага як запасна зброя, сокирка-пістолет та спис. Я не хотів його кидати, бо памятав Клаусові слова, що у випадку нападу великого хижака виручити може лише спис. Ще був клунок, в якому була праща та кілька метальних куль для неї.
Я вам раджу шаблю останнє слово він вимовив німецькою помістити за спину, а цянь так він назвав шпагу до поясу.
Що ж, у цьому був сенс по справжньому довгий клинок з-за спини важко витягти. Мушкет Дена на відміну від мого, не мав ременя (більшість рушниць були такими) тому хлопець поклав її собі на плечі як коромисло. Я колись спостерігав, що китайці носять на коромислі важкі вантажі і ми було рушили, аж раптом китаєць штовхнув мене й притиснув до землі «піратська» джонка підходила до берега.
Так, цікаво І гармати на ній все-таки були, хоча й старі, невеликого калібру, але ними можна було дати непогану відсіч. Ніхто з джонки не зійшов на берег, проте складалося враження, ніби хтось звідти уважно роздивлявся уламки каравели.
Аж раптом Ден знову зметикував швидше, тож ще раз притиснув мене до землі. До берега, ніби привид, спокійно рухався ще один корабель. Європейський. Детальніше вночі не можна було розгледіти. Несподівано цей корабель розвернувся й відкрив вогонь, щойно котрась із гармат опинялася на одній лінії з джонкою, лунав постріл. Мабуть, у них також канонірів[8] було менше, аніж стволів, бо моряки постійно перебігали від однієї гармати до іншої.
Що не так? Чому відкрили вогонь?
Відстань була великуватою, метрів зо двісті, але я побачив два вибухи на палубі джонки. Корабель стріляв гранатами. Проти деревяних кораблів розривні снаряди гранати страшна річ, бо порох дуже легко підпалює дерево, однак в морському бою їх використовують дуже рідко, бо єдиним висаджувачем є ґніт. Тобто фугасного детонатору немає, лише дистанційний. Проте пробити товстий борт корабля не ядром, а гранатою нереально маси не вистачає, та й більшість гранат просто відскакують, не завдаючи жодної шкоди, тому, відповідно, їх використовують нечасто, хоча й возять із собою на випадок бою з береговими батареями. Оскільки корабель-нападник був вищим, тож гранати кидали просто на палубу джонки. Було видно, як хтось намагався боротися з вогнем
Але чому вони почали стріляти?
Коли корабель пішов на великий розворот, Ден спробував щось пояснити мені на вухо, проте я не так щось розчув, як здогадався. У китайців були вогнемети, а оскільки на «європейцеві» щось спалахнуло, а потім відбувся вибух, стало ясно, що джонка підпалила корабель із вогнемету. Мабуть тому джонка й атакувала з дальніх дистанцій там боялися вогнеметів.
Розвернувшись, «європеєць» привітав джонку вогнем з гармат лівого борту, але цього разу підійшов значно ближче, скоріш за все помилково, і джонка вибухнула. Мабуть, одна з бомб влучила в порох. Проте, або пороху було багато, або там дійсно були вогнемети з великим запасом нафти, бо вибух був фантастичний, а в європейський корабель влучило всього кілька палаючих уламків, до того ж, він був просмолений. І це був іспанський корабель.