Слово Боже живе і діяльне. Проповіді та промови 20112013. Т. 1 - Блаженніший Святослав Шевчук 13 стр.

Говорячи про цей день, пророк Ісая описував те, що ми бачили і чули, такими словами: «Як агнця непорочного ведено Його, як те ягня, яке мовкне перед руками стрижія. Смиренний суд над Ним відбувся. Візьметься від землі життя Його, рід же Його хто оповість?» (53, 78). Євангелист Іван, говорячи про події пятниці, розповідає, що в той момент, коли Христос помер на хресті, у єрусалимському храмі закололи пасхальне ягня. Пророк Ісая показує, що смерть нашого Спасителя є здійсненням образу пасхального ягняти.

Святкування Пасхи у Старому Завіті було повязане з подією визволення Божого люду з єгипетської неволі. Пасхальне ягня у цьому визволенні відігравало основну роль. Господь сказав заколоти непорочне, без жодної плями ягня і його кровю помазати одвірки; велів не ламати йому костей, а спожити його. Ангел смерті оминув тільки той дім, який був ознаменований кровю пасхального ягняти («пасха» означає «перехід»,  перехід ангела смерті). Хто не був захоронений кровю пасхального ягняти, був приречений на смерть.

Святий Іван Золотоустий пояснює, що цей старозавітний пасхальний агнець був лише прообразом всього того, що ми сьогодні бачили і чули, що переживаємо. Христос є нашим пасхальним Агнцем. Своєю кровю Він не помазав одвірки, а освятив усіх нас. Подібно до того, як кров пасхального ягняти в Старому Завіті захоронила первістків Ізраїлю від смерті, так кров нашого Спасителя, пролита на хресті, сьогодні захороняє усіх нас  мене і вас  від вічної погибелі. У Ньому сьогодні весь людський рід знайшов спасіння. Він є наша Пасха, наш мир, який, проливаючи свою кров за грішників, бере на себе кару за наш гріх і відкриває нам дорогу у вічне життя. Тому наша Пасха  це перехід від смерті до життя разом із нашим Спасителем.

Один з єпископів четвертого століття, який у Великодню пятницю промовляв до людей, як я сьогодні говорю до вас, сказав так: «Наше справжнє життя почалося зі смерті Христової, бо Його ранами ми зцілилися, а Його смертю отримали життя». Наше свідоме життя починається тоді, коли ми збагнемо, що Він помер за мене особисто.

Сьогодні той день, коли всі ми отримали у Ньому життя вічне. «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає»  наша Пасха, Христос, якого ми нині поклали до гробу. Цілуймо Його, покладеного в гробі, зображеного на цій плащаниці, помазуймо Його кровю своє серце і Він зробить нас вільними від гріха та смерті.

Нехай Христос, наша Пасха, буде цими днями нашою дорогою і надією. Бо Його смертю смерть зруйнована. Смерть людини вже більше не кінець життя, а Пасха, перехід від життя у цьому світі до життя з Богом.

Воскресіння Христове

Преосвященні владики!

Високопреподобні, всесвітліші та всечесні отці!

Преподобні брати і сестри в монашестві!

Дорогі в Христі!

Христос воскрес! Із цим радісним урочистим привітанням хочу передусім сьогодні звернутися до всіх вас, тих, які сьогодні є в храмі тут, у серці України, і разом із нами переживають момент Воскресіння Христового, усіх тих, хто поєднаний із нами через радіо, телебачення, Інтернет, у різних країнах, на різних континентах. Усіх вас вітаю з найбільшим християнським святом  святом Пасхи Господньої.

Як розповідають нам святі Євангелії, у цю ніч жінки-мироносиці пустилися в дорогу до гробу. Ця їхня дорога, як каже наше наша Літургія, була сумна. Миро, яке вони несли, було змішане зі сльозами. Ідучи, вони плакали і думали, як їм послужити Тому, хто лежить у запечатаному гробі. Жінки були розгублені, бо не знали, що їх там чекає. Але прийшовши, вони побачили, що камінь був відвалений, а гріб  порожній, і почули від ангела звістку про Воскресіння Того, до кого вони прийшли. І сталося щось дивне: на звістку ангела їхні сльози і плач перемінилися на радість.

Можемо сказати, що свято Воскресіння  це день всесвітньої, космічної переміни. Коли Христос воскрес із мертвих, Його мертве, згорьоване тіло перемінилося на тіло живоносне і животворне. Тіло, яке було зневажене, перетворилося на тіло прославлене, яким Христос вийшов із запечатаного гробу, а пізніше ввійшов крізь замкнені двері до своїх учнів і у своєму тілі показав силу та славу Воскресіння і життя вічного. Воскресіння  це знак великої переміни, яка чекає все людство. Один із древніх вчителів Церкви, Сардійський єпископ Мелітон (друге століття) у день Пасхи сказав такі слова: «Христос увібрав у себе всі страждання всього людства, від першої до останньої людини, яка жила, живе і буде жити на землі. Його було вбито ще в праведному Авелі. Він подорожував із Яковом і Авраамом. Його було звязано і принесено в жертву разом з Ісааком. Його було продано в рабство разом із Йосипом. Його було вигнано разом із Давидом і зневажено разом із пророками. Його, якого Ісая називає чоловіком болів, було розіпято і покладено до гробу. Але Він воскрес із мертвих і возсів по правиці Бога Отця у вічній славі».

Можемо сказати, що свято Воскресіння  це день всесвітньої, космічної переміни. Коли Христос воскрес із мертвих, Його мертве, згорьоване тіло перемінилося на тіло живоносне і животворне. Тіло, яке було зневажене, перетворилося на тіло прославлене, яким Христос вийшов із запечатаного гробу, а пізніше ввійшов крізь замкнені двері до своїх учнів і у своєму тілі показав силу та славу Воскресіння і життя вічного. Воскресіння  це знак великої переміни, яка чекає все людство. Один із древніх вчителів Церкви, Сардійський єпископ Мелітон (друге століття) у день Пасхи сказав такі слова: «Христос увібрав у себе всі страждання всього людства, від першої до останньої людини, яка жила, живе і буде жити на землі. Його було вбито ще в праведному Авелі. Він подорожував із Яковом і Авраамом. Його було звязано і принесено в жертву разом з Ісааком. Його було продано в рабство разом із Йосипом. Його було вигнано разом із Давидом і зневажено разом із пророками. Його, якого Ісая називає чоловіком болів, було розіпято і покладено до гробу. Але Він воскрес із мертвих і возсів по правиці Бога Отця у вічній славі».

Ми можемо сказати, що Христос, який сьогодні переможно виходить із гробу, є з кожною сучасною людиною, яка плаче і страждає, із кожним засудженим, із кожним несправедливо кинутим за ґрати, із кожним, хто розгублений і позбавлений надії. Він є з усіма нами, щоб наш плач, наші страждання перемінити на радість. І сьогодні ми тішимося у воскреслому Христі, знаходимо вихід із безвихідних ситуацій, силу серед безсилля, новий початок серед, здавалося б, остаточного кінця. Мабуть, найбільшої переміни разом із Христом зазнають усі праведники, які від віку чекали на Нього в аді. Він сьогодні бере за руку старого Адама, прабатька, початок усіх тих, які згрішили, і виводить від смерті до життя. Вязниця смерті порожніє, бо Христос розбиває її двері. Тому сьогодні тішиться небо, земля і глибини підземні, як співає у своїх піснеспівах свята Церква.

Думаю, багато з вас памятають подію, коли серед тюрми народів, якою був Радянський Союз, залунав голос співака: «Ми ждьом пєрємєн». Його голос розбудив серця численних людей і був провісником падіння вязниці народів. Сьогодні ми також можемо сказати: ми чекаємо змін у різних сферах особистого, сімейного, суспільного, державного життя. Але воскреслий Христос каже, що ми повинні чекати не склавши руки, бо ми, християни, носимо в собі Воскресіння нашого Спасителя і здатні перемінити Його силою плач на радість, сльози на сміх, відчай на надію, яка випливає з порожнього гробу. Тому вітаймо одне одного великоднім привітом, розповсюдьмо ту переміну по всіх наших домівках, по всьому нашому суспільстві, занесімо туди, де її немає, де на неї чекають. Нехай світло сили Воскресіння пронизує всіх нас і поведе нас до життя вічного.

На Тайній вечері Христос сказав своїм учням: світ тішитиметься і веселитиметься, а ви будете плакати, але ваш плач на радість обернеться. Нехай цей момент врешті настане і сила Воскреслого відкриє нам нові двері для наступного кроку в наше світле й вічне християнське майбутнє.

Світлий понеділокХрамове свято Патріаршого собору Воскресіння Христового

Преосвященні владики!

Всечесні отці!

Дорогі в Христі брати й сестри!

«Воскресіння Твоє, Христе-Спасе, ангели оспівують на небесах» Цими словами Пасхального гімну ми розпочали проголошувати світові пасхальну радість. Властиво, святкування Пасхи для нас, християн, полягає у святкуванні Христового Воскресіння.

Воскресіння Христове  це не лише глибока раціональна ідея, не тільки містичний досвід Божого люду. Це історичний факт, подія, яка трапилася пасхальної ночі, коли відбувся перехід від темряви до світла, від смерті до життя, і яка назавжди стала центром людської історії.

Саме в Христовому Воскресінні втілився зміст старозавітної Пасхи: Христос став пасхальним Агнцем і своєю кровю врятував новозавітний Божий люд від гріха й смерті. Червоне море, перехід через його води були лише прообразом Таїнства Хрещення, переходу через хрещальні води, що означають вхід у Христову смерть, а водночас  у Христове Воскресіння.

Подібно, як розрізнені ізраїльські племена під час виходу з Єгипту пізнали визвольну дію Бога й перетворилися на єдиний народ, так само й ми  перейшовши через хрещальні води Володимирового Хрещення  тут, на цьому місці, вийшли на берег Дніпра єдиним народом.