Та по жижках держалном трісь! Та матюком мене, матюком
Зирк. А жінка вже й доїти мене йде. Хочу сказати: Палазю! Це я! Що ти робиш?
А вона вже сідає
Тільки хотіла за дійку вхопитися, я й прокинувсь.
Так, повірите, мокрий увесь І дрижу Перехрестивсь, та оце тільки вам і розказав.
Обмажу на зиму хлів, обкладу соломою, прироблю двері А то хай йому абищо. Трохи не здурів.
Ага?!
Охорона материнства й дитинства{54}
(до зїзду)
Ви, певна річ, зразу:
Іч, вигадали! Материнство й дитинство охороняєте, а батьківство так ні?!
Чудні ви люди, їй-бо.
Кулаки ж у вас є, чоботи ж у вас є? Навіщо ж вас охороняти? Хіба забули, що тисячу тисяч років аж до 11 жовтня 1924 року ми, батьки, прекрасним способом охороняли й охороняємо своє батьківство
Хіба забули, нащо в жінки довге волосся, а в роті тридцять шість зубів?..
Хіба забули знамениті, класичні фрази:
Погавкай! Уплутаюсь у патли гадюкою крутитимешся.
Або:
Як дам по зубах не знатимеш, де збиратимеш!
Або:
Наплодила й гляди! Та щоб не підлазило до мене, а то як швиргону, то кавкне!
Та чимало взагалі є способів самому охоронити своє батьківство
Охороняли ми його непогано
До того охороняли, що довелося завести цілу організацію «Охорони материнства й дитинства»
Організація ця, отже, є наслідки батьківської самоохорони
* * *У нас трохи не так зрозуміли цю прекрасну ідею «охороняти мати та дитину»
У нас здебільша охороняють матір від дитини.
Наслідки: нема ні дитини, ні матері
І люди ті переконані, що роблять велику і корисну справу.
Нема, кажуть, матері, нема дитини, й охороняти нікого не треба. І все гаразд І ніхто не ремствує, що от, мовляв, у вас діти та матері занедбані
Правильно
І видатків нікоторих.
Хіба веретено так дорого коштує?..
Дрібниця
Просто собі два десятки яєць у матері вкрала, карбованця назбирала і городами до баби Чортулихи
Пошепки:
Бабусю! Гріх скоївся
Лягай, голубочко! Гроші принесла?
Принесла.
Лягай! Оче нашу, же єси на небеси!
Ой!
Уже, голубочко У мене веретено, голубонько, гостре! Оце на попий, серденько, пороху та ріжків попоїж!
Через тиждень труна, піп, кутя, невеличкий хрест і пироги з капустою та з горохом
І все!
І ніяких консультацій, ніяких будинків для пригрудної дитини, ніяких ясел і всього такого іншого
І матір схоронили, і дитину схоронили.
Це на селі
У місті трохи складніше Тут не веретено, а вже шпилька від капелюха, а то й катетер А потім «чистка», а потім перитоніт[2], а потім уже похорон, а потім суд
Це все значно довше й марудніше.
Ах, скільки треба книг, книг, книг!
Тільки не на склепи у видавництвах, а на село, на село, на село
І в робітничі райони!
Земля Місяць Марс
Заснувалось товариство міжпланетного сполучення. Недалеко той час, коли можна буде побувати на Марсі, на Місяці і т. ін.
Ми практики
Ми, само собою розуміється, не від того, щоб побувати на Місяці, чи на Марсі, чи навіть на Сатурні й на Нептуні
На Місяць, приміром, це не тяжко Пять день усього летіти Це небагато
Зарядять вас в ракету (ракетами, кажуть, туди їздитимемо), вистрелять, приміром, у понеділок, а в пятницю вже ви з Місяця знайомих на Землі ручкою вітаєте:
Здрастуйте! Уже тут!..
А от на Марс уже тяжче. 256 днів на Марс треба летіти. 8 1/2 місяців Тяжкувато трохи Це ж іще як ніякої в путі тобі притичини не трапиться, не зачепишся там за якийся Волосожар чи за Чепігу А то й цілий рік доведеться їхати, поки до того Марса дочвалаєш
Довгенько-таки Хоч за час революції й доводилося з Харкова до Києва місяців чотири іноді їхати, так про те ми вже забули, це раз, а друге чотири місяці не вісім місяців
Та й то таки ж було у себе вдома. На станції можна було й яйце яке за кожуха виміняти, а то ж дорога невідома, харчі треба з собою брать А як підрахувати, скільки треба самого хліба на 256 днів брати, та солі, та цукру, то й вийде так, що доведеться в одній ракеті сідати самому, а за тобою десяток ракет з харчами свистітимуть
Та ще, хай Бог боронить, посміється котрийсь із механіків та «зарядить» харчі дужче, як вашу ракету, і вийде так, що ви ще тільки до Місяця долітаєте, а ракета з бубликами вже аж біля Венери І крикнути нема кому:
Перейміть, товариші!..
Та що й казати, попервах чимало буде всіляких незручностей
Потім воно, звичайно, налагодиться
Коли по дорозі на Місяці, на Венері та й на інших дрібніших планетах ларьок буде, тоді не так страшно
Долетів, розрядивсь із ракети, забіг, перекусив і заряджайсь далі
А зразу все з собою доведеться брати
Наші практичні пропозиції з цього приводу такі:
Перш ніж розпочинати рейси в міжпланетні простори й на різні планети, слід по путі:
1) Позаснувати ларки.
2) Їдальні церобкоопівські, з умовою тільки, що там швиденько подаватимуть їсти, бо ракета не кінь і не трамвай
3) Не завадило б на Місяці й «Нову Баварію»{55} причепити.
4) На Венері (до неї 112 день їхати) лікарню з родильним відділом, бо всяко може в дорозі бути
Першу партію висадити на Марс соціально небезпечного елемента Бо хоч воно й пишеться, що марсіани народ культурний, та хто їх знає, ніхто ж їх не бачив Це ж тільки гадки Прилетиш, може, вилізеш, а земляки з Марса підскочать, миттю тебе на шпичку та шашлик із тебе й засмажать
Доказуй тоді, що ти з добрими намірами.
Вишневі усмішки кримські{56}
Крим
Крим!
Легко сказати Крим, а от як його вам описати так, щоб ви зразу відчули, що воно за країна така отой Крим, що про його й легенди, й пісні, й перекази, що до його з усіх країв світу білого ідуть і їдуть, щоб хоч одним на його оком глянути, щоб хоч раз його повітрям дихнути, щоб підставити хоч на хвилину своє анемічне тіло під палюче й цілюще проміння його гарячого сонця
Як?!
Цілий, може, натовп учених, цілі, може, століття силу-силенну й тонких, і товстих книг про його понаписували, музеї по всіх кримських містах позасновували, а вам, я знаю! вам щоб усе зразу, як на долоні: щоб і історія, і географія, і етнографія Щоб і флора, й фауна
Добре!
Я все вам жужмом. А там уже хто більше чим цікавиться хай вибирає
Історія Криму дуже-дуже давня Ще як Каїн Авеля вхекав за жертву Господню, так і тоді вже Крим був. Взагалі, як переказують тут старі люди, Крим постав у той самий день, як Господь створив «твердь та видиме небо» Старенький, як бачите, є Крим.
Передісторична Кримова доля була така. (За точність не ручусь!)
Колись-колись-колись Крим, як відомо, звався Таврія. Це його найстарша назва. А постала вона від народу «таврів» (таври), найдавніших, що їх історія застукує на цім півострові, пожильців. Дехто дотримується тої думки, що до таврів у теперішнім Криму жили кіммерійці, що їх був оспівав Гомер в «Одіссеї» Жили ніби ці кіммерійці в Криму аж до VIII століття до Різдва Христового, а їх витіснили скити, що прийшли зі сходу.
Хто насправді був тоді, чи таври, чи кімерійці, чи обоє разом, сказати напевно не можу, доки, може, на дозвіллі не поколупаюсь у горах чи не знайдеться якого доказу. А так все дно ж не повірите.
Пережили вони, як і всяким порядним людям належиться, камяну добу, мідну добу й інші потрібні доби
Історична доба в Криму починається тоді, коли біля його берегів зявляються греки-колоністи. Це наприкінці VIII ст. до Р. X. Двоє племен грецьких населили Крим: йоняни й доряни. Вони позасновували були такі-о міста, як Пантікапей (Керч), Гераклея (Сіноп), Херсонес і т. ін.
Це так звана греко-римська доба в Криму.
Довго вона тяглась. Аж до Різдва Христового. І кінчилась
На її місце прийшла середньовічна доба. Готи її принесли в другій половині II століття (після Р[іздва] X[ристового]).
Біля 378 року осередок готів біля Дніпра розгромили гунни й удерлися частиною до Криму.
Готи посіли горішній Крим, а гунни степовий.
Налітали потім на Крим (степовий) і авари, і турки, і хозари.
В половині IX століття степова Таврида поволі звільняється від хозар і попадає під протекторат Візантії. Отоді якраз зявляються в Тавриді варяги, що грабували її береги
В цей-таки час починається звязок України з культурними центрами таврійськими: Херсонесом, Пантікапеєм. На Тамані тоді засновується Тмутараканське князівство, а в Тавриді князівство на місці Пантікапея в Корчеві (тепер Керч).
Бачите, коли ми, українці, до Криму потрапили. Значить, неправду пишуть ті історики, що перше знайомство з Кримом приписують чумакам, що по сіль у Крим їздили.
Пішли далі. Довга, як бачите, історія.