Я глянув на дона Хуана з питанням в очах. Він з величезною цікавістю оглядав мене. Потім допоміг мені підвестися. Темна фігура залишилась на землі. Я хотів спитати дона Хуана, чи з цією темною фігурою все в порядку. І знову не зміг вимовити своє питання вголос. Потім я зробив дещо чудернацьке. Я сприйняв усе це по-справжньому. До цієї самої миті щось у моїй голові зберігало раціональність, вважаючи те, що відбувалося, сном сном, породженим махінаціями дона Хуана.
Я підійшов до фігури на землі й спробував підняти її. Я не зміг обхопити її руками, адже вона не мала маси. Я розгубився. Той самий голос, який не належав дону Хуану, наказав мені лягти поверх неорганічної істоти. Я зробив це, і ми вдвох єдиним рухом підвелися неорганічна істота, наче тінь, прилипла до мене. Вона мяко відділилася від мене й зникла, залишивши мені надзвичайно приємне відчуття завершеності.
Мені знадобилося понад добу, щоб відновити повний контроль над своїми здібностями. Більшу частину доби я проспав. Час від часу дон Хуан відвідував мене, питаючи одне й те саме:
Енергія неорганічної істоти була наче вогонь чи наче вода?
Моє горло немов обпекло. Я не міг сказати йому, що поштовхи енергії, які я відчував, були наче струм наелектризованої води. Ніколи в житті я не торкався струму наелектризованої води. Не впевнений, чи можливо створити або відчути таке, але цей образ прокручувався в моїй голові щоразу, як дон Хуан ставив мені своє ключове питання.
Мені знадобилося понад добу, щоб відновити повний контроль над своїми здібностями. Більшу частину доби я проспав. Час від часу дон Хуан відвідував мене, питаючи одне й те саме:
Енергія неорганічної істоти була наче вогонь чи наче вода?
Моє горло немов обпекло. Я не міг сказати йому, що поштовхи енергії, які я відчував, були наче струм наелектризованої води. Ніколи в житті я не торкався струму наелектризованої води. Не впевнений, чи можливо створити або відчути таке, але цей образ прокручувався в моїй голові щоразу, як дон Хуан ставив мені своє ключове питання.
Дон Хуан спав, коли я нарешті зрозумів, що повністю відновився. Знаючи, що його питання має величезну вагу, я розбудив його й розповів йому про свої відчуття.
Ти не знайдеш серед неорганічних істот друзів-помічників лише стосунки прикрої залежності, заявив він. Будь надзвичайно обережним. Водяні неорганічні істоти більш схильні до ексцесів. Прадавні маги вважали їх більш приязними, більш здібними до наслідування чи, може, навіть наділеними почуттями. На противагу вогняним, які вважаються більш серйозними, більш стриманими, ніж інші, але також більш гордовитими.
Що це все означає для мене, доне Хуане?
Значення надто обємне, щоб зараз обговорювати його. Моя тобі порада здолати страх у своїх снах і своєму житті, щоб убезпечити власну цілісність. Неорганічна істота, яку ти енергетично спустошив, а потім знову зарядив, втратила свою свічкоподібну форму. Вона прийде до тебе по нову дозу.
Чому ви не зупинили мене, доне Хуане?
Ти не дав мені часу. До того ж ти навіть не чув, як я кричав тобі залишити неорганічну істоту на землі.
Ви мали, як завжди, заздалегідь проінструктувати мене про всі ці можливості.
Я не знав усіх можливостей. У питаннях неорганічних істот я майже новачок. Від цієї частини магічного знання я відмовився на підставі того, що воно надто громіздке і мінливе. Не хочу залежати від ласки будь-якої істоти, органічної чи неорганічної.
Таким був кінець нашої розмови. Мене мала б занепокоїти його відверто негативна реакція, але ж ні. Чомусь я був упевнений: усе, що я зробив, було правильним.
Я продовжував займатися сновидіннями без будь-яких втручань з боку неорганічних істот.
Фіксація точки збирання
Оскільки ми домовились обговорювати сновидіння лише тоді, коли дон Хуан вважатиме це за потрібне, я рідко питав його про це й ніколи не наполягав на продовженні своїх розпитувань за певними межами. Отож я більш ніж охоче слухав його щоразу, як він вирішував поговорити на цю тему. Його коментарі чи обговорення сновидінь незмінно розбавлялись іншими темами з його уроків і завжди звучали раптово й несподівано.
Якось, коли я відвідував його вдома, ми вели розмову на якусь сторонню тему, аж тут без жодної передмови він сказав, що через контакти з неорганічними істотами вві сні прадавні маги ставали значно більш вправними в маніпуляціях точкою збирання обємна і зловісна тема.
Я миттєво вхопився за можливість і спитав дона Хуана, в який час, за його оцінкою, могли жити прадавні маги. Раніше за різних нагод я вже ставив йому те саме питання, але він ніколи не давав мені задовільної відповіді. Однак я був упевнений, що цієї миті можливо, тому, що він сам порушив цю тему він може погодитись піти мені назустріч.
Дуже важке питання, сказав він. Через тон, яким це було мовлено, мені здалося, що він відкидає моє питання. Я неабияк здивувався, коли він заговорив далі. Воно випробує твою раціональність не гірше за тему неорганічних істот. До речі, що ти тепер про них думаєш?
Я відклав свої думки подалі, сказав я. Не можу дозволити собі думати так чи інакше.
Моя відповідь привела його в захват. Він розсміявся і зробив зауваження щодо власних страхів і антипатій до неорганічних істот.
Вони завжди були мені не до душі, сказав він. Звісно, головною причиною цього був мій страх перед ними. Я не зумів переступити через нього, коли було треба, і потім він закріпився.
Ви й зараз їх боїтеся, доне Хуане?
Я відчуваю не так страх, як гидливість. Не хочу перебувати в їхньому товаристві.
Є якась конкретна причина для цієї гидливості?
Найкраща у світі причина: ми антиподи. Вони люблять рабство, а я люблю свободу. Вони люблять купувати, а я не продаю.
Найкраща у світі причина: ми антиподи. Вони люблять рабство, а я люблю свободу. Вони люблять купувати, а я не продаю.
Я незясовно розхвилювався й хутко випалив, що для мене ця тема настільки неприродна, що я не можу сприймати її серйозно.
Він з усмішкою подивився на мене й сказав:
Найкраще в поводженні з неорганічними істотами чинити так, як ти: заперечувати їхнє існування, проте регулярно відвідувати їх і наполягати, що спиш, а вві сні можливо все. Таким чином, ти себе нічим не зобовязуєш.
Я відчув дивну провину, хоча й не міг збагнути, чому. Відчув, що мушу спитати:
Що ви маєте на увазі, доне Хуане?
Твої зустрічі з неорганічними істотами, сухо відповів він.
Жартуєте? Які зустрічі?
Я не хотів цього обговорювати, але, гадаю, час повідомити тобі, що настирливий голос, який ти чув і який нагадував тобі зосередити увагу сновидіння на предметах з твоїх снів, був голосом неорганічної істоти.
Я подумав, що дон Хуан каже щось геть ірраціональне. Мене це настільки роздратувало, що я навіть нагримав на нього. Він розсміявся з мене й попросив розповісти про мої нерегулярні сеанси сновидінь. Прохання здивувало мене. Я ніколи нікому не згадував, що раз у раз мене викидає зі сну потягом до того чи іншого предмета, але замість зміни сну, як мало би бути, змінюється загальний настрій сновидіння, і я опиняюся в невідомому мені вимірі. Влітаю до нього, керований якимось невидимим провідником, який розкручує мене, мов дзигу. Я завжди пробуджувався від такого сну, не припиняючи обертів, і ще довго по тому борсався й крутився перш ніж прокинутись остаточно.
Це все твої добровільні зустрічі з твоїми неорганічними друзями, сказав дон Хуан.
Я не хотів сперечатися з ним, але не хотів і погоджуватись. Я промовчав. Я вже й забув своє питання про прадавніх магів, але дон Хуан знов заговорив на цю тему.
Як я розумію, прадавні маги існували, мабуть, десять тисяч років тому, сказав він, усміхаючись і спостерігаючи за моєю реакцією.
Ґрунтуючись у своїй відповіді на сучасних археологічних даних з міграції азійських кочових племен до двох Америк, я сказав, що вважаю це твердження хибним. Десять тисяч років тому це забагато.
У тебе свої знання, а в мене свої, сказав він. Мої знання полягають у тому, що прадавні маги панували протягом чотирьох тисяч років від семи до трьох тисяч років тому. Три тисячі років тому вони зникли в нікуди. І відтоді маги групуються заново, відновлюючи те, що лишилося від колишніх.
Як ви можете бути так упевнені у ваших датах? спитав я.
Як ти можеш бути таким упевненим у своїх? парирував він.
Я розповів йому, що археологи мають надійні методи встановлення часів минулих культур. І знову він заперечив, що в магів свої надійні методи.
Я не намагаюся відкидати чи спростовувати твої слова, продовжував він, але вже скоро тобі, можливо, вдасться спитати того, хто знає напевне.
Ніхто не може знати цього напевне, доне Хуане.
Це ще одна з речей, в які неможливо повірити, але є дехто, хто може все це підтвердити. Колись ти зустрінеш таку особу.
Ну ж бо, доне Хуане, ви, певно, жартуєте. Хто може підтвердити, що сталося сім тисяч років тому?
Дуже просто один з прадавніх магів, про яких ми розмовляли. Той, якого я зустрів. Це він повідомив мені про магів минулого. Сподіваюся, ти памятаєш, що я збираюся розповісти тобі про цього конкретного чоловіка. Він ключ до багатьох наших прагнень, а також він той, з ким тобі належить зустрітися.
Я сказав дону Хуану, що ловлю кожне його слово, хоча й не розумію, про що він каже. Він дорікнув, що я кепкую з нього й не вірю жодному слову про магів минулого. Я визнав, що в стані повсякденної свідомості я, звісно, не повірив у ці незбагненні історії.
Але не вірив я в них і в другій увазі, хоч там мав би реагувати інакше.
Лише коли ти міркуєш над тим, що я сказав, це стає незбагненною історією, зауважив він. Якщо не залучати сюди твій здоровий глузд, це зостанеться суто питанням енергії.
Чому ви сказали, доне Хуане, що я зустріну одного з прадавніх магів?
Бо так і буде. Надзвичайно важливо, аби ви вдвох колись зустрілись. А зараз просто дозволь розповісти тобі ще одну незбагненну історію про одного нагваля моєї школи, нагваля Себастіана.
Дон Хуан розповів мені, що нагваль Себастіан був паламарем у церкві в північній Мексиці десь на початку вісімнадцятого століття. Його прикладом дон Хуан підкреслював, як маги в минулому й теперішньому шукали й знаходили притулок у громадських інституціях, таких, як церква. На його думку, завдяки своїй перевазі щодо дисципліни маги стають надійними працівниками, і їх жадібно шукають установи, яким завжди конче потрібні такі люди. Дон Хуан твердив, що доки ніхто не відає про вчинки магів, їхній брак ідеологічних симпатій робить з них зразкових працівників.