Чим у них все закінчилося, доне Хуане? Вони померли?
Історії магів стверджують, що, оскільки їм вдалося розтягнути свої форми, їм також вдалося розтягнути тривалість своєї свідомості. Тож вони живі й свідомі дотепер. Існують легенди про їхні періодичні появи на землі.
Що ви самі про все це думаєте, доне Хуане?
Для мене це надто химерно. Я хочу свободи. Свободи зберегти власну свідомість, і все ж зникнути у безмежності. На мою особисту думку, ті прадавні маги були ексцентричними, одержимими, примхливими людьми. Вони, можна сказати, самі себе спіймали на вудочку. Але не дай моїм особистим почуттям спантеличити тебе. Досягнення прадавніх магів не знає собі рівних. Принаймні вони довели, що людський потенціал не якась там дурниця.
Іншою темою пояснень дона Хуана була незамінність для сприйняття енергетичної однорідності й цілісності. З його точки зору, людство сприймає відомий нам світ звичним для нас чином лише тому, що нас обєднують енергетичні однорідність і цілісність. Він казав, що в процесі зростання ми автоматично досягаємо цих двох складників енергетичного стану і настільки сприймаємо їх як належне, що не усвідомлюємо їхньої життєвої необхідності, доки не постає можливість сприймати інші світи, окрім відомого нам. У такі моменти стає очевидним, що нам потрібні нові відповідні енергетичні однорідність і цілісність, аби сприймати світ цілком і повністю.
Я спитав його, що таке однорідність і цілісність, і він пояснив, що енергетичній формі людини властива однорідність у тому сенсі, що кожна людська істота на землі має форму кулі чи яйця. А те, що людська енергія тримається купи, як куля чи яйце, доводить, що їй властива цілісність. Він сказав, що зразком нових однорідності й цілісності була енергетична форма прадавніх магів: коли вона зробилась лінійною, усі вони однорідно перетворились на лінії та цілісно ними лишались. Однорідність і цілісність на рівні лінії дозволяли тим прадавнім магам сприймати новий однорідний світ.
Як здобуваються однорідність і цілісність? спитав я.
Ключем до них є положення точки збирання чи радше фіксація точки збирання, сказав він.
Того разу він не хотів вдаватися в деталі, тож я спитав його, чи ті прадавні маги могли повернутися до яйцеподібної форми. Він відповів, що на певному етапі могли, але вони цього не зробили. А потім лінійна цілісність закріпилася, позбавивши їх можливості повернутися. Те, що насправді кристалізувало лінійну цілісність і внеможливило зворотний шлях, він вважав питанням вибору й жадоби. Обсяг того, що здатні були сприймати й робити маги у формі енергетичних ліній, астрономічно перебільшував те, що може робити й сприймати пересічна людина або пересічний маг.
Він пояснив, що людська сфера, коли хтось має форму енергетичної кулі, це будь-яка енергія, що проходить крізь простір у межах цієї кулі. Зазвичай ми сприймаємо не всю людську сферу цілком, а, мабуть, одну тисячну від неї. На його думку, якщо взяти це до уваги, то стає очевидним величезний обсяг того, що робили прадавні маги вони видовжили себе в лінію, у тисячу разів довшу за зріст людини у формі енергетичної кулі, і сприймали всі енергетичні волокна, що проходили крізь цю лінію.
На його наполягання я докладав титанічних зусиль, щоб осягнути нову модель енергетичної конфігурації, яку він мені окреслив. Нарешті після тривалої муштри я зумів осягнути ідею енергетичних волокон усередині й зовні світної кулі. Та коли я думав про величезну кількість світних куль, модель у моїй голові розсипалася. У безлічі світних куль, доводив я, енергетичні волокна, розташовані зовні однієї з них, хоч-не-хоч будуть усередині прилеглої. Тож у безлічі не може бути ніяких енергетичних волокон за межами світної кулі.
Зрозуміти це все вправа явно не для твого розуму, відповів він, уважно вислухавши мої доводи. Я не маю способу пояснити, що саме розуміють маги під волокнами всередині й зовні людської форми. Коли видці бачать енергетичну форму людини, вони бачать одну-єдину енергетичну кулю. Ідея безмежної кількості світних куль походить з твого знання про людські юрби. У всесвіті енергії є лише окремі індивіди, самі, оточені безмежністю. Ти мусиш побачити це на власні очі!
Зрозуміти це все вправа явно не для твого розуму, відповів він, уважно вислухавши мої доводи. Я не маю способу пояснити, що саме розуміють маги під волокнами всередині й зовні людської форми. Коли видці бачать енергетичну форму людини, вони бачать одну-єдину енергетичну кулю. Ідея безмежної кількості світних куль походить з твого знання про людські юрби. У всесвіті енергії є лише окремі індивіди, самі, оточені безмежністю. Ти мусиш побачити це на власні очі!
Тоді я засперечався з доном Хуаном, що безглуздо казати мені «побачити це на власні очі», коли він знає, що я не можу. І він запропонував позичити в нього енергію й скористатися нею для бачення.
Як я можу це зробити? Позичити вашу енергію.
Дуже просто. Я можу змусити твою точку збирання зміститися в іншу позицію, більш придатну для безпосереднього сприйняття енергії.
Вперше на моїй памяті він навмисне заговорив про те, що робив увесь цей час, змушуючи мене увійти в якийсь незбагненний стан усвідомлення, який кидав виклик моєму уявленню про світ і про самого себе, стан, який він називав другою увагою. Тож, аби змусити мою точку збирання зміститися в позиціїо, більш придатну для безпосереднього сприйняття енергії, дон Хуан ляснув мене по спині між лопатками з такою силою, що мені забракло повітря. Я подумав, що, мабуть, зомлів, чи що удар змусив мене заснути. Раптом я вже дивився чи то мені снилося, ніби дивлюся на дещо буквально за межами слів. Яскраві нитки світла стриміли звідусіль і в усіх напрямках, нитки світла, не схожі ні на що, що коли-небудь спадало мені на думку.
Коли я відновив подих чи то прокинувся, дон Хуан вичікувально дивився на мене.
Що ти бачив?
І коли я чесно відповів:
Від вашого удару я побачив зірки, він зігнувся навпіл від сміху.
Він зауважив, що я ще не готовий зрозуміти будь-яке незвичне сприйняття, яке міг отримати.
Я змусив твою точку збирання зміститися, продовжував він, і на мить ти побачив у сновидінні волокна всесвіту. Але тобі поки що бракує дисципліни або енергії, щоб по-новому впорядкувати свої однорідність і цілісність. Прадавні маги були довершеними майстрами такого впорядкування. Так вони бачили все, що може бачити людина.
Що означає по-новому впорядкувати однорідність і цілісність?
Це означає увійти до другої уваги, зберігши точку збирання в її новому положенні, і не дати їй повернутися на початкове місце.
Потім дон Хуан озвучив для мене традиційне визначення другої уваги. Він сказав, що прадавні маги називали другою увагою результат фіксації точки збирання в новому положенні і що вони розглядали другу увагу як зону всеохопної діяльності, таку ж, як і увага повсякденного світу. Він наголосив, що в користуванні магів дійсно є дві повні зони: маленька під назвою «перша увага», вона ж усвідомлення нашого повсякденного світу, вона ж фіксація точки збирання в її типовій позиції; і значно більша зона «друга увага», вона ж усвідомлення інших світів, вона ж фіксація точки збирання в кожній з величезної кількості позицій.
Дон Хуан допоміг мені пережити незбагненне в другій уяві за допомогою методу, який називав магічним прийомом мякого поплескування по спині чи сильного удару по ній на рівні лопаток. Він пояснив, що своїми ударами зміщував мою точку збирання. З моєї точки зору дослідника, такі зміщення означали, що моє усвідомлення входило в найтривожніший стан незрівнянної чіткості, стан надсвідомості, яким я послуговувався короткі проміжки часу і в якому міг зрозуміти все без особливих передмов. Це був не дуже приємний стан. Здебільшого він нагадував дивний сон, такий насичений, що звичайне усвідомлення блякло в порівнянні з ним.
Дон Хуан обґрунтував незамінність такого прийому, сказавши, що за звичайного усвідомлення маг навчає своїх учнів основних понять і процедур, а в другій увазі дає їм абстрактні й детальні пояснення.
Зазвичай учні взагалі не памятають цих пояснень, але й все ж якимось чином накопичують їх, достеменно незмінні, у своїх спогадах. Маги скористалися цією уявною особливістю памяті й перетворили спогади про все, що траплялося з ними в другій увазі, в одне з найважчих і найскладніших традиційних завдань магії.
Цю уявну особливість памяті й завдання спогадів маги пояснюють тим, що кожного разу, як хтось входить у другу увагу, точка збирання розташована в іншій позиції. Отже, памятати означає зміщувати точку збирання в ту саму позицію, в якій вона була на час входження до другої уваги. Дон Хуан запевняв мене, що маги не лише здатні пригадати все цілком і повністю, а ще й оживляють усе пережите в другій увазі самим поверненням точки збирання в кожну з окремих позицій. Він також запевнив мене, що маги все життя присвячують виконанню цього завдання спогадів.
У другій увазі дон Хуан надав мені дуже вичерпні пояснення магії, знаючи, що точність і відданість такій настанові залишаться зі мною, достеменно незмінні, протягом усього мого життя.
Про цю рису достеменності він казав:
Вивчити щось у другій уяві зовсім як вивчити в дитинстві. Те, що ми засвоїли, лишиться з нами на все життя. Ми кажемо: «Це моя друга натура», коли йдеться про щось вивчене в найперші роки життя.
Зі свого теперішнього досвіду я розумію, що дон Хуан спонукав мене якомога частіше входити до другої уваги, щоб змусити надовго зберегти нові положення моєї точки збирання й узгоджено сприймати ці положення так би мовити, мав на меті змусити мене по-новому впорядковувати мої однорідність і цілісність.
Безліч разів мені вдавалося сприймати все чітко, як у повсякденному житті. Моєю проблемою була нездатність налагодити місток між діями в другій увазі й усвідомленням повсякденного світу. Знадобилося чимало зусиль і часу, аби зрозуміти, що таке друга увага. Не так через її хитромудрість і складність, дійсно надзвичайні, як тому, що варто було мені повернутися до звичного усвідомлення і я вже не міг пригадати не лише те, що входив у другу увагу, але й те, що цей стан взагалі існував.
Іншим монументальним проривом, про який заявляли прадавні маги і який ретельно пояснив мені дон Хуан, було відкриття, що точка збирання дуже легко піддається зміщенням уві сні. Усвідомлення цього потягло за собою ще одне сни цілковито привязані до цих зміщень. Прадавні маги бачили: що більше зміщення, то більш незвичайним є сон, і навпаки що більш незвичайний сон, то більше зміщення. Дон Хуан казав, що це спостереження привело їх до розроблення чудернацьких технік примусового зміщення точки збирання на кшталт вживання рослин, здатних продукувати змінені стани свідомості, голодування, виснаження через втому й стрес, а особливо контролю над снами. У такий спосіб, а може, навіть не знаючи цього, вони створювали сновидіння.