Привіт, Харрі, тихо сказала Катрина.
Привіт, Катрино, відповів він, не піднімаючи голови.
Добре виглядаєш.
Ти теж, вимовив він, застібаючи теку на блискавку.
Бачив, як я увійшла?
Я відчув, як ти увійшла.
Він підняв голову. І усміхнувся. Катрину завжди вражало, як сильно змінювала його усмішка: з його обличчя зникав вираз жорсткості, неприступності і втоми від життя, яке він носив, як пошарпане пальто. Він умить перетворювався на пустотливого дорослого хлопчика, що випромінював сонячне світло. Як ото липнева днина у Бергені: така ж бажана, але рідкісна і коротка.
Як це розуміти? запитала вона.
Я майже чекав твого приходу.
Як це розуміти? запитала вона.
Я майже чекав твого приходу.
Справді?
Так. І моя відповідь ні.
Харрі сунув теку під пахву, піднявся до Катрини, здолавши сходи за чотири довгі кроки, й обійняв її.
Вона притиснулася до нього, вдихаючи його запах.
«Ні» у відповідь на що, Харрі?
Ні, ти мене не отримаєш, прошепотів він їй у вухо. Але ти і так це знала.
Уф! сказала вона і зробила вигляд, що намагається вивільнитися з його обіймів. Коли б не оте страховисько, ти б за п'ять хвилин уже виляв хвостом, хлопчику. І я не казала, що ти виглядаєш аж так добре.
Він засміявся, відпустив її, і Катрина відчула, що не заперечувала б, якби він потримав її в обіймах ще трохи. Вона ніколи не могла сказати напевне, чи справді їй хотілося запопасти Харрі, чи вона просто перестала про це замислюватися, бо це було нереально. І з часом це перетворилося на жарт непевного змісту. Крім того, він воззєднався із Ракель. Чи з «отим страшком», як він дозволяв Катрині називати її: це визначення було настільки безглузде, що лише підкреслювало дражливу красу Ракелі.
Харрі почухав недбало поголене підборіддя:
Ну, якщо ти прийшла сюди не заради мого неповторного тіла, тоді, ймовірно він підняв указівний палець. Зрозумів! Заради моєї блискучої голови!
Веселішим ти з роками теж не став.
І моя відповідь, як і раніше, ні. І це ти теж знала.
У тебе є кабінет, де ми могли б поговорити?
І так, і ні. У мене є кабінет, але не той, де ми могли б поговорити про те, чи можу я допомогти вам у розслідуванні того вбивства.
Тих убивств.
Це одна справа, наскільки я зрозумів.
Зачаровує, правда ж?
Навіть не намагайся. Я покінчив із тим життям, і тобі це відомо.
Харрі, це справа, де ти дуже потрібен. І справа, яка потрібна тобі.
Цього разу усмішка зникла з його обличчя, не торкнувшись очей.
Мені потрібна справа про вбивство так само, як ковток алкоголю, Катрино. Пробач. Не марнуй часу і поговори з наступним кандидатом.
Вона подивилася на нього. Подумала, що порівняння з алкоголем вилетіло у нього дуже швидко, що підтверджувало її припущення про те, що він просто боїться. Боїться, що варто лиш кинути погляд на матеріали справи, і наслідки будуть такими ж, як і ковток алкоголю. Він не зможе зупинитися, це його проковтне і зжере. На якусь мить Катрина відчула укол совісті, несподіваний напад презирства до себе, які трапляються у дилерів. Але потім вона згадала фотографії з місць злочинів. Проламаний череп Антона Міттета.
Тобі немає альтернативи, Харрі.
Можу підкинути пару імен, сказав Харрі. Є один хлопець, з яким ми разом вчилися на курсах ФБР. Я можу подзвонити і
Харрі, Катрина підхопила його під руку і повела до дверей. А в твоєму кабінеті є кава?
Так, але, як я сказав
Забудь про справу, давай просто згадаємо колишнє.
У тебе є на це час?
Мені потрібно відключитися.
Він подивився на неї, хотів щось сказати, але передумав і тільки кивнув:
Гаразд.
Вони піднялися на один сходовий проліт і пішли коридором до кабінетів.
Чула, ти крадеш із лекцій по психології Столе Еуне, сказала Катрина.
Їй, як завжди, доводилося майже бігти, щоб устигнути за довжелезними кроками Харрі.
Краду, скільки можу, адже він був найкращим.
Наприклад, що «психічно хворий» одне з небагатьох абсолютно точних визначень у медицині, інтуїтивно зрозуміле і в той же час поетичне. Але точні слова завжди опиняються на смітнику, оскільки тупі фахівці вважають, що пацієнтам більше підходить словесний туман.
Атож, сказав Харрі.
Тому я більше не схильна до маніакально-депресивного психозу. І не перебуваю в пограничному стані. У мене біполярний розлад другого типу.
Другого?
Уявляєш? А чому Еуне не викладає? Мені здавалося, йому подобається.
Він хотів жити краще. Простіше. Проводити більше часу з тими, кого він любить. Мудре рішення.
Вона подивилася на нього збоку:
Ви повинні були його переконати. Жоден член суспільства не повинен використовувати свій видатний талант не в тій галузі, де він найбільше потрібний. Ти не згоден?
Харрі вибухнув коротким смішком:
Не здаєшся, так? Я вважаю, що я потрібен тут, Катрино. І академія не звязується з Еуне, тому що хоче мати більше викладачів у формі, а не в штатському.
Харрі вибухнув коротким смішком:
Не здаєшся, так? Я вважаю, що я потрібен тут, Катрино. І академія не звязується з Еуне, тому що хоче мати більше викладачів у формі, а не в штатському.
Але ти у штатському.
Ось про це й кажу. Я більше не служу в поліції, Катрино. Це мій вибір. І це означає, що я чи ми зараз перебуваємо в іншому місці.
Звідки у тебе цей шрам на скроні? запитала вона і побачила, як Харрі миттєво, майже непомітно напружився.
Але перш ніж він відповів, з коридору пролунав гучний голос:
Харрі!
Вони зупинилися й обернулися. Низький міцний чоловік із рудою бородою вийшов з одного з кабінетів і рушив у їхній бік нерівною хисткою ходою. Катрина слідом за Харрі пішла назустріч літній людині.
У тебе гості! загорлав той задовго до того, як вони наблизилися.
Так, справді, сказав Харрі. Катрина Братт. А це Арнольд Фолкестад.
Я хотів сказати, що гості у тебе в кабінеті, відповів Фолкестад, зупинився, зробив пару вдихів і простягнув Катрині велику веснянкувату долоню.
Ми з Арнольдом разом читаємо курс із розслідування вбивств, сказав Харрі.
І оскільки він узяв на себе розважальну частину предмета, то, природно, з нас обох він користується більшою популярністю, пробурмотів Фолкестад. Мені ж доводиться розповідати їм про реалії: методи, технічні питання, етику і законодавство. Світ несправедливий.
А з іншого боку, Арнольд трохи розбирається в педагогіці, пояснив Харрі.
А цуцикові дістається слава, хихикнув Фолкестад.
Харрі спохмурнів:
Цей гість, це ж не
Розслабся, це не фрекен Сільє Гравсенг, а всього лише давні колеги. Я їх кавою пригостив.
Харрі прискіпливо подивився на Катрину, розвернувся і швидким кроком попрямував до кабінету. Катрина і Фолкестад дивилися йому вслід.
Я що, бовкнув щось не те? здивовано запитав Фолкестад.
Я розумію, що це можна сприйняти за тактику оточення, сказала Беата, підносячи до рота чашку кави.
Ти хочеш сказати, що це не оточення? парирував Харрі, відкидаючись на стільці, наскільки дозволяли розміри малюсінького кабінету.
Упритул до протилежного боку стола за стосами паперів сиділи Беата Льонн, Бйорн Гольм і Катрина Братт. Стадія вітань була короткою. Швидкі рукостискання, ніяких обіймів. Жодних спроб завести світську бесіду. Харрі Холе нічого такого не запропонував. Він запропонував перейти прямо до справи. І вони, звичайно, знали, що йому відомо, про яку справу піде мова.
Беата зробила ковток, скривилася і відставила од себе пластиковий стаканчик з несхвальним виразом на обличчі.
Я знаю, що ти вирішив більше не займатися оперативною роботою, заговорила вона. І я знаю, що у тебе є на це причини, серйозніші, ніж у будь-кого. Але питання полягає в тому, чи не можеш ти зробити зараз один виняток. Окрім усього іншого, ти наш єдиний фахівець із серійних убивств. Держава інвестувала гроші, щоб дати тобі освіту у ФБР, за що
як ти знаєш, я розрахувався кровю, потом і сльозами, перервав її Харрі. І не лише власними кровю і сльозами.
Я не забула, що у справі Сніговика Ракель і Олег виявилися на лінії вогню, але
Відповідь ні, сказав Харрі. Я обіцяв Ракелі, що ніхто з нас туди не повернеться. Будь-що я вирішив дотриматися своєї обіцянки.
Як справи в Олега? запитала Беата.
Краще, відповів Харрі, з підозрою дивлячись на неї. Як тобі відомо, він знаходиться в реабілітаційній клініці у Швейцарії.
Рада чути. А Ракель отримала ту роботу в Женеві?
Так.
Вона мотається туди-сюди?
Основне правило: чотири дні в Женеві, три тут, удома. Для Олега краще, коли мама увесь час поруч.
Прекрасно розумію, сказала Беата. Значить, обоє вони перебувають поза досяжно можливою лінією вогню. А цього тижня ти тут сам-один. І по буднях можеш займатися, чим захочеш.
Харрі тихо засміявся:
Люба Беато, можливо, я не занадто ясно висловився. Я хочу саме цього викладати. Передавати знання.
З нами Столе Еуне, вступила в розмову Катрина.
Пощастило йому, відповів Харрі. І вам. Він знає про серійні вбивства стільки ж, скільки й я.
Упевнений, що він знає не більше за тебе? запитала Катрина, усміхаючись і піднімаючи вгору брову.
Харрі розсміявся:
Упевнений, що він знає не більше за тебе? запитала Катрина, усміхаючись і піднімаючи вгору брову.
Харрі розсміявся:
Хороша спроба, Катрино. Гаразд. Він знає більше.
Господи, сказала Катрина. Куди подівся інстинкт конкуренції?
Ви троє, та ще Столе Еуне краща команда для цієї справи. У мене зараз наступне заняття, так що
Катрина повільно похитала головою:
Що з тобою сталося, Харрі?
Тільки добре, відповів Харрі. Зі мною сталося тільки добре.
Прийнято і зрозуміло, сказала Беата, підводячись. Але я все-таки хочу запитати: чи можемо ми вряди-годи звертатися до тебе за порадами?
Вона помітила, що він збирається відмовитися, і поспішно випалила:
Не відповідай одразу. Я зателефоную тобі пізніше.
Через кілька хвилин після того, як Харрі помчав до аудиторії, куди вже зайшли студенти, Беата, стоячи в коридорі, подумала: можливо, це правда, що любов жінки може врятувати чоловіка? І в даному випадку вона сумнівалася, що почуття обов'язку іншої жінки здатне знову загнати чоловіка в пекло. Але саме це їй потрібно було зробити. Він здавався таким убивчо-здоровим і щасливим. Беата охоче не турбувала б його. Але вона знала, що вони скоро з'являться знову примари убитих колег. І Беата подумала: це не останні.
Вона передзвонила Харрі, як тільки повернулася до Котельні.
Ріко Херрем прокинувся і здригнувся.
Блимнувши в темряві, він сфокусував погляд на білому екрані за три ряди від нього, де жирна тітка відсмоктувала у коня. Він відчув, як люте биття пульсу затихає. Для паніки немає приводу, він усе ще знаходиться в «Рибній крамниці», просто він відчув вібрацію, коли глядач, що знову увійшов, всівся позаду нього, і від цієї вібрації прокинувся. Ріко відкрив рота, намагаючись заковтнути трохи кисню з повітря, просоченого потом, тютюновим димом і чимось, що могло бути запахом риби, але не було ним. Ось уже майже сорок років «Рибна крамниця» Муена пропонувала покупцям оригінальну комбінацію з порівняно свіжої риби з прилавка і відносно свіжих порножурналів з-під прилавка. Коли Муен продав магазин і вийшов на пенсію, щоб систематично вбивати себе алкоголем, нові хазяї відкрили в підвалі цілодобовий кінозал, де крутили жорстке порно. А коли відеокасети і DVD забрали у них клієнтів, вони стали розшукувати і показувати фільми, яких у Мережі було не знайти, принаймні без ризику потрапити у поле зору поліції.