«Від самої думки про це мене аж теліпає».
«Я не вірю в множинну особистість».
«Але доктор Еш»
«Слухай, ну ти ж памятаєш, яким був Еш до того, як знайшов цю? Коли психіатрові набридають звичайні шизофреники та маніакальні депресивники, він починає шукати собі якісь нові екзотичні хвороби».
«Думаєш, вона прикидається?»
«Не прикидається. Всі знають, що істеричні невротики відчувають, якими їх бачать їхні лікарі, й те їм і показують. Всі знають, які в Еша були емоційні проблеми до того, як вона зявилася. Слухай, синдром вигорання зустрічається у багатьох хороших психіатрів».
Тоді двері зачинились, і їхні голоси затихли. Вона це дійсно почула, чи лиш уявила собі?
Відчинилися двері в коридорі навпроти, й худорлява дівчина з клоччастим волоссям, прищами та знервованим поглядом вийшла звідти разом із Меґґі.
Саллі втупилася собі в ноги, щоб уникнути погляду дівчини. Вона ні з ким зараз не хотіла розмовляти. Після того, що почула від тих жінок, їй хотілося підхопитися і втекти.
Через кілька хвилин Меґґі повернулася та відвела її в кабінет Роджера.
Саллі, що трапилося? запитав Роджер. З вами все добре?
У мене жахливий головний біль.
Меґґі кинула погляд на Роджера.
Хвилину тому все було гаразд.
Він підвівся та допоміг Саллі сісти.
Щось сталося?
Я чула, як вони говорили, сказала Саллі. Та медсестра, Даффі, та інша жінка розмовляли про множинні особистості. Вони сказали, що істеричні невротики вигадують різне для своїх психіатрів. Я нічого для вас не вигадувала, докторе Еш. Клянуся вам. Не вдаю, не прикидаюся. Я не знаю, що відбувається в моїй голові, але це насправді. Це просто пекло!
Даффі Чорт забирай, ну й дурнувата жінка. Якби я міг, я б
Моя голова, докторе Еш! Болить!
Вона відчула в голові тиск, ніби мозок скрутився у вузол, а коли він затягнувся тісніше, її волосся затягнулося щільніше до центру скальпа.
Це відбувається знову. Я не можу витримати.
Він узяв її за руку.
Не опирайтеся, Саллі. Просто заспокойтеся. Забудьте про те, що говорили ті дурні жінки. Ми ще матимемо можливість це обговорити. Меґґі, принеси води.
Вона бачила, як рухається Меґґі, але сама тремтіла, Роджер перед її очима розмивався, а їхні голоси віддалились, ніби у неї в голові були коліщата всередині інших коліщат, кожне крутилося з різною швидкістю, а вона могла переходити з одного на інше, її відносило від центральної осі, від себе самої, на якій крутилися інші.
Він щось їй говорив, намагався дотягнутися до неї словами, але Саллі не могла залишатися в центрі. Її віднесло, спочатку на друге колесо, потім на третє, що все крутилося й крутилося. А тоді викинуло геть, і центр перетворився на суцільну розпливчасту пляму. В неї запаморочилося в голові й за мить до того, як відключитися, вона подумала, що треба буде якось запитати, від чого ж він вигорів.
Шість
Нола розплющила очі й саме збиралася відповісти на поцілунок Тодда, коли роззирнулася довкола та зрозуміла, що вона в оглядовій кімнаті лікарняні, а на неї витріщаються лікар у білому халаті та жінка, яких вона до того ніколи раніше не бачила. Вона, як завжди, сіла тихо, чекаючи якоїсь вказівки щодо того, чому вона тут і що взагалі відбувається.
А зараз, Саллі, сказав лікар, я б хотів, щоб ви мені розповіли все, що памятаєте, відколи сьогодні вдень пішли з роботи.
Отже, він думав, що перед ним Саллі. Якщо це той психіатр, про якого згадувала Деррі, їй не хотілося з ним мати жодних справ.
Саллі, з вами все гаразд? перепитав він. Чому ви так дивно на нас дивитеся?
Тому що я дивно себе відчуваю. Я багато пережила за ці дні, а ще не знаю, чому я тут, і це мене дратує.
Ви тут, бо Деррі попросила про термінову зустріч. Вона зателефонувала і сказала, що ви ледь не вбили дитину. Ви не вважаєте це достатньою причиною для вашого тут перебування?
Нола прикрила долонею рот.
Це не я. Я ніколи такого не робила. Деррі не мала права влаштовувати зустріч для мене.
Нола побачила, як вони обмінялися стурбованими поглядами, і зрозуміла, що бовкнула зайвого. Вона відкинулася на спинку, схрестила ноги та глянула спочатку на нього, потім на неї. Тоді вона розслабилася, струснула волосся, провівши по ньому пальцями.
Лікар нахилився вперед та уважно на неї глянув.
Чи не могли б ви сказати, як вас звуть?
Спочатку скажіть, хто ви, де я і чому я тут.
Досить чесно, сказав він. Я доктор Роджер Еш, ваш психіатр. Це Меґґі Голстон, моя медсестра та найчастіше моя асистентка. Ви у клінічному центрі психічного здоровя Мідтауна, бо Деррі сказала, що Саллі в біді.
Вона кивнула.
Що ж, я не Саллі. Думаю, ви вже здогадалися. Я Нола. І ви не мій психіатр. Їй сподобалося здивування в його очах. Як я бачу, мене ви не очікували.
Саме так, сказав він. Телефонувала Деррі. Ви знайомі з Деррі?
Так.
Роджер продовжив:
Можу я поставити вам запитання?
Вона схилила голову та усміхнулася.
Тільки якщо я вам не погодинно оплачую.
Дякую. Ви не могли б сказати, чому вийшли саме зараз?
Нола задумалася над цим.
Я хотіла побачити, що відбувається. Вона опустила очі на свої забризкані фарбою джинси. Думаю, це сталося сьогодні. Я була у своїй студії, і, ну а тоді ось я й тут.
Ви маєте на увазі, що нічого не знали про міс Голстон та про мене?
Що ж, я знала вас опосередковано, через Деррі, бачила вас ніби тіні на стіні.
Ви знаєте інших осіб у голові Саллі?
Безпосередньо тільки Деррі. Я знаю, що є й інші. Це наче наштовхуватися на людей у темряві. Я можу робити висновки, базуючись на вказівках, словах людей навколо і того, що дізнаюсь через Деррі. Я стаю звичайним Шерлоком Холмсом, який збирає все докупи з дрібних шматочків інформації. Це я читала про Єву та Сивілу й розповіла про них Деррі. Я читала статті про множинну особистість. Думаю, ви б могли висновувати, що це я подала Деррі ідею, що ми, можливо, помножилися у голові Саллі, а вона перенесла цю думку самій Саллі, щоб та почала шукати допомоги. Так, лікарю? Це множинна особистість?
Він кивнув.
Але Саллі досі не знає, правда?
Я розповів їй, сказав він, та вона ще сама перед собою цього не визнала. Їй доведеться з цим змиритися. Одна з вас повинна розказати їй правду.
Я не можу сама достукатися до Саллі. Прірва між нами не має меж. І справи наші стають все більш кепськими, замість того, щоб покращуватись. Раніше я виходила, щоб почитати та помалювати частіше, ніж зараз. Тепер із цією терапією, роботою Деррі, біганиною, танцюльками, чоловіками, з якими плутається Белла, о Господи, я тішуся, коли хоча б рекламу в метро маю змогу почитати.
Ви кажете, що читали про лікування множинної особистості. Тоді ви, мабуть, розумієте стратегію лікування деяких випадків.
Ну, з того, що мені вдалося зібрати, є два підходи. В одному з них лікар ніби відрізає інші особистості від головної щось на кшталт вбивства. В другому лікар ніби збирає їх докупи це називають злиттям.
Роджер звів брови, ніби це його дійсно вразило.
Все правильно.
Що плануєте ви?
Він кинув погляд на Меґґі, яка все записувала.
Можливо, я їх скомбіную. Мені доведеться імпровізувати впродовж курсу лікування. Я впевнений, Ноло, що ви усвідомлюєте, як мало ми знаємо про множинність.
Роджер звів брови, ніби це його дійсно вразило.
Все правильно.
Що плануєте ви?
Він кинув погляд на Меґґі, яка все записувала.
Можливо, я їх скомбіную. Мені доведеться імпровізувати впродовж курсу лікування. Я впевнений, Ноло, що ви усвідомлюєте, як мало ми знаємо про множинність.
Нола кивнула.
У книгах було сказано, це надзвичайно рідкісне явище. Це правда? Ми настільки особливі?
Він усміхнувся.
Ваш емм, тобто випадок Саллі змусив мене знову переглянути давні матеріали. Про такий стан стало відомо на початку 1800-х, але аж до 1944 року нам, лікарям у цій царині, була доступна інформація лише про сімдесят шість випадків. «Індекс Медікус»[52] вказує, що медичні журнали фіксували стільки ж по всьому світу. Скажімо так, сто пятдесят випадків у всій психіатричній та медичній історії аж до 1944-го.
Отже, це таки рідкісний стан.
Але відтоді стало відомо про тисячі. Дивно, що майже кожен психіатр, який діагностує один випадок, доходить, в кінці кінців, до кількох інших. Нове, третє, видання «Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів»[53], складене Американською психіатричною організацією, тепер зараховує множинну особистість до нової категорії під назвою «Дисоціативні розлади». Є вже навіть «Тижневик множинної особистості». Зараз нараховують, що, ймовірно, троє з кожної сотні людей переживали деякі симптоми синдрому множинної особистості. Тому замість того, щоб сприймати це як таку рідкість, ми відкриваємо, що то лише верхівка айсберга.
Вона задумалась над цим.
Як ви можете пояснити таке різке зростання цифр?
Роджер знизав плечима.
Можливо, всі ті роки ми не звертали на це уваги. Люди з множинними особистостями накладали на себе руки, їх страчували, замикали в божевільнях, або вони просто ховалися у великих містах, щоб їх ніколи більше не знайшли. Тепер, коли ми знаємо, що шукати, нам зустрічається дедалі більше й більше випадків.
Нола замислилась над цим і похитала головою.
Або тут може бути інше пояснення. Можливо, це така хвороба нашого часу. У світі, що роздробився на шматочки після розщеплення атома, ми, можливо, бачимо результат нашої сучасної цивілізації людей, які переживають розщеплення ментальне. Або, можливо, це така мутація, спричинена грибоподібними радіоактивними опадами, коли все покоління розщеплюється в ланцюговій реакції.
У цьому немає сенсу, сказав він.
Вона підвелася та підійшла до вікна, подивилася на людей внизу.
Чому ж ні? Можливо, саме так все й має бути. Людська раса завжди призвичаювалася до навколишнього середовища. Визнайте, що в цьому переповненому інформацією світі логічніше мати розум, поділений на автономні частки за розподілом праці, ніби на ментальній стрічці конвеєра.
Але це недоцільно, бо ви працюєте одна проти одної, кожна особистість постійно переробляє те, що інша створює, і в результаті ми отримуємо хаос. Це вас всіх знищить.
Це все тільки через амнезію, відсутність внутрішнього контролю, сказала вона, змірюючи його гордовитим поглядом. Можливо, ці перші спроби розробити нові психічні види це ранні еволюційні помилки природи. Можливо, одного дня народиться дитина з множинністю, тільки дещо іншою її варіацією, дитина, яка зможе створювати перехресні функції, щоб упоратися з амнезією, щоб контролювати альтернативні особистості. Тоді ми насправді отримаємо вищий вид людської істоти Homo sapiens multiplus Людину розумну множинну. Розщеплення може бути явищем майбутнього, а не дефектом.