Я не була впевнена, що правильно його почула.
Що?
Будь-хто, хто ріже картини іншої людини, гівна не вартий.
Що ти таке кажеш?
Коли хочеш знищити власні роботи, це нормально. Художник має на це право. Але знищити чужі це найниціша річ, яку
Я не знаю, про що ти говориш.
Якщо Мейсон тебе тут впіймає, вона тебе вбє. Проблеми мені ні до чого.
Я клянуся, я ніколи нічого не робила з її картинами.
А Мейсон каже інакше. Тому просто забирайся.
У мене тут зустріч, сказала я.
Я ж кажу тобі, якщо Мейсон тебе побачить, то очі видряпає. Вона сюди щовечора приходить. Я прошу тебе піти до того, як вона тут зявиться.
У мені зростав гнів. Я відчула, як моє дихання робилося частішим.
Це громадське місце, і я нічим не заслужила такого ставлення. Вперед, викинь мене, якщо тобі так хочеться, але доведеться торкнутися мене своїми руками. А тоді ми побачимося в суді.
Долоні самі стиснулися в кулаки, і я свідомо змусила себе розтиснути їх, хоча й відчула, що долоні стали липкими. Ейб витріщився на мене.
Ти мені раніше подобалася, знаєш? Я попереджаю тебе, якщо ти тут почнеш бійку з Мейсон, настане моя черга висувати звинувачення.
Він відійшов, а я сіла за невеликий круглий столик біля вікна. Мене тіпало і боліла голова. Хотілося швиргонути попільничку та сільничку з перчанкою, але я стрималась. Мусила триматися під контролем. Я сиділа за столиком, міцно зціпивши долоні, ніби то була шкільна парта, та дивилася у вікно. Я молилася, щоб Роджер дістався сюди якнайшвидше.
Дружина Ейба, Сара, у своєму трико та білому фартушку почала підходити до мене з меню на дощечці, але раптом передумала та пройшла повз. Я була певна, що всі спостерігають за мною та перешіптуються. Отже, відновилося ще не все, деякі спогади залишилися прихованими. Я згадала, що востаннє була з Мейсон, коли показувала Тодду свої картини. Я памятала, як він поцілував мене, потягнув на диван. Оце й усе. Але, мабуть, сталося дещо ще, що змусило мене почуватися, як от зараз наче мені хотілося вщент рознести це місце. Та я цього не робитиму. Я сидітиму тут й повільно кипітиму, а коли прийде Роджер, ми сходимо повечеряти в якесь інше місце.
Увійшов Кірк Сілвермен. Я помахала йому, та він прикинувся, що не бачить мене. Я пригадала, що ходила на його вечірку, та не памятала, як покинула її. Знову білі плями у другому акті Господи, коли ж я заповню пробіли у своїй памяті та дізнаюся власну історію?
А тоді крізь бічне вікно я побачила незграбну постать Мейсон, що шкандибала до кавярні, й майже в ту ж мить вона помітила мене.
Я небагато знала про Мейсон, окрім того, що вона була членкинею Коаліції за права геїв та лесбіянок, а зараз я згадала, що вона одразу ж мені сподобалася, коли я винайняла частину її лофту, щоб влаштувати собі там студію. Вона була чоловікоподібною жінкою, й хоча раніше я вважала її жорсткою, але товариською людиною, наче собака пекінес, зараз я побачила, що вона готова кусати. Моїм першим пориванням було вийти крізь задні двері, але Мейсон вже увійшла в прибудову та, розпихаючи натовп, прямувала просто до мого столика. Сара Коломбо також її помітила і перегородила шлях. Вони були надто далеко, тож я не чула, що говорила Мейсон, але побачила її розпашіле обличчя, коли вона відштовхнула Сару та підійшла до мене.
Я шукала тебе, довбана ти сучко!
Я сиділа й тримала себе в руках, але моє серце калатало в грудях, а долоні рясно спітніли.
Я шукала тебе, довбана ти сучко!
Я сиділа й тримала себе в руках, але моє серце калатало в грудях, а долоні рясно спітніли.
Ейб розповів мені, що ти казала. Я клянуся, я не памятаю, щоб знищувала твої картини.
Брехуха мерзенна! Ходімо на вулицю, я допоможу тобі пригадати.
Я не маю наміру битися з тобою, сказала я. Якщо ти кажеш, що я вчинила якісь збитки, я готова за все заплатити. Ти завжди мені подобалася, Мейсон. Будь ласка, спробуй зрозуміти, я хворіла. Я була сама не своя, і
Вона заліпила мені ляпаса.
Це для початку! закричала вона. А зараз я тебе роздеру!
Я відчула холодок, приступ аури, але поборола ці симптоми. Мусила тримати себе під контролем. Ставки були надто високі, щоб дозволити собі втратити свідомість. Я зціпила долоні.
Мейсон схопила мене за руку та витягнула з крісла, розвела мої долоні й потягнула крізь натовп, який розступився і став колом. До нас підійшов Ейб, але коли побачив, що Мейсон тримає мене, зупинився та схрестив руки на грудях.
Мейсон, не роби цього! молила я, намагаючись звести долоні. Клянуся. Допоможи мені
Вона замахнулася кулаком та вдарила мене в живіт настільки, що я ледь не задихнулась. Я поточилася, а вона кинулася на мене та притиснула обидві мої руки до підлоги. Я не хотіла битися, Бог свідок, я не хотіла битися. Але там, на підлозі, я раптом відчула, якщо я не захищу себе, хтось зробить це за мене. Я пручалася, намагаючись вирвати руку, а тоді, коли до голови підступив біль, врізала їй коліном в бік і звільнилася.
Я перекотилася на бік, обхопила її шию рукою та стиснула, фіксуючи голову. Я не мала уявлення, де навчилася цьому рестлерському прийому. Я почула, як вона стогне та булькотить. Хтось гукнув: «Ламай її! Скрути їй шию!» і я знала, що можу різко шарпнути рукою та зробити це.
Я зціпила долоні, переплела пальці, все ще тримаючи її шию в замку. Стиснула один раз.
«Вбий її! Вбий цю суку!»
Спочатку я подумала, що то мене підюджував хтось із натовпу. А тоді зрозуміла, що голос лунав у мене в голові. Я була повільна та обережна, а навколо мене все рухалося швидко та рвучко, як у старому фільмі.
Мейсон спробувала вхопити мене за голову, та я ухилилася, і їй не пощастило. Я вже заспокоїлася та взяла себе в руки. Потягнула праву руку лівою, саме достатньо, щоб миттєво перекрити їй дихання, але не збиралася робити їй боляче, поки стискала долоні вдруге та втретє.
Я хочу з тобою поговорити, повільно промовила я. Я послаблю хватку, щоб ти могла дихати, але хочу, щоб ти мене уважно вислухала. Кивни, якщо погоджуєшся більше не борсатись.
Вона прокавчала щось і кивнула. Я послабила хватку, щоб вона могла дихати, та все одно стримувала її.
Не я почала цю бійку, та я набагато сильніша, ніж здаюсь. Якби мені захотілось, я б могла шарпнути й зламати тобі шию. Розумієш мене?
Вона кивнула.
Я хворіла. Не можу зараз все пояснити. Доведеться тобі повірити на слово, що в мене були провали в памяті й якщо я щось і зробила з твоїми картинами, то цього не усвідомлювала. Це ніби коли ти накуришся, а потім нічого не памятаєш. Різниця в тому, що ти вибираєш, коли тобі накурюватись, а я ці провали собі не спричиняла. Хочу попросити пробачення за те, що вона я зробила, але ти мусиш пообіцяти, на очах у всіх цих людей, що коли я тебе відпущу, ти більше на мене не чинитимеш напад. Якщо це повториться, я можу втратити контроль і серйозно тебе травмувати. Я не те щоби цього хотіла, та інколи роблю речі, які не усвідомлюю. Зараз я на межі.
Я почула розпачливу жорсткість власного голосу. Голова Мейсон злегка повернулась, і коли вона глянула на мене, я побачила, що ненависть в її очах поступилася страху. Вона кивнула й видихнула:
Добре від пусти. Я нічого не робитиму
Я відпустила її, вона перекотилася та потерла горло обома руками. Ми підвелися.
Я йду, сказала я. Більше я сюди не повернуся. Якщо ми ще колись випадково зустрінемося, я пропоную просто пройти повз, не розмовляючи. Я повторюю мені шкода.
Вона позадкувала, а я підійшла до столика та взяла свою сумочку. Тоді востаннє роздивилася довкола та вийшла.
Роджер наздогнав мене, коли я перетинала Макдуґал-стрит. Він глянув на моє обличчя.
Що трапилося?
Раптом вся моя сила, холоднокровність і впевненість випарувались. Я почувалася так, ніби зараз впаду. Він вхопив мене за руку та підтримав.
Що таке, Саллі? Що сталося?
Я почала плакати:
Забери мене додому, Роджере. Мені холодно. Будь ласка, забери мене додому.
У таксі я, задихаючися від схлипування, розповіла йому, що зі мною трапилось.
Я хотіла вбити її та втекти, знайти темний підвал, щоб сховатися там і перерізати собі горлянку.
Але ти нічого такого не вчинила, сказав він. Кілька тижнів тому, а можливо, й днів, ти б відключилася. Але ти встояла, захистила себе сама без чиєїсь допомоги. Я пишаюся тобою.
Та я хотіла вбити її.
Бажання вбити когось цілком нормальне для людей. Зрілі та виховані особи контролюють власні імпульси.
Коли ми підїхали до квартири, він заплатив водієві та почав прощатися зі мною під підїздом.
Ти мусиш зайти зі мною, Роджере. Мені не можна зараз бути на самоті.
Він завагався, але тоді кивнув. Я взяла його під руку й ми піднялися нагору.
Чому я не можу згадати, що сталося з картинами Мейсон? Чому в моїй памяті цей провал?
Ми створюємо собі провали в памяті через багато речей, Саллі. Пригнічуємо болісний досвід. Прикриваємо травми та сни, залишаючи прогалини у своїх спогадах. З роками деякі з них забуваються, як струпи на подряпинах, відходять назавжди. Інші ж просочуються, ніби рани, що стікають кровю. І те і те болить, але ти вчишся давати собі раду.
Я ще не здорова, Роджере. Правда ж?
Ти на шляху до зцілення, Саллі.
Але він ще не закінчився. Є ще дещо, чого я не знаю.
Ти не можеш поквапитись, щоб дізнатися більше.
Я сіла на дивані біля нього та поклала голову йому на груди. Слухала, як швидко бється його серце.
Та я мушу поквапитися, Роджере. Мене не покидає це жахливе передчуття, що зі мною щось станеться. Я мушу проживати кожну хвилину кожного дня, бо хтось чи щось збирається вкрасти в мене час. Я завжди раніше замикала двері, щоб люди не могли вкрасти в мене гроші чи мої речі, та ніколи не усвідомлювала, що у мене завжди хтось крав години та дні мого життя. А більше часу я собі купити не можу. Не можу його зберегти, чи покласти під відсотки, чи кудись інвестувати. Я можу тільки витрачати його по секунді. А ці інші люди проникали у мій розум в будь-який час дня чи ночі, крадучи його в мене. У мене стільки всього забрали, що мені здається, я мушу поспішати, щоб компенсувати це.
Саллі, ти тремтиш.
Обійми мене, Роджере. Я розпадаюся на частини.
Він міцно пригорнув мене до себе.
Це все через шок від того, що сталося з Мейсон. Ш-ш-ш. Воно минеться. Спробуй розслабитися. Я зроблю все, що можу, щоб ти заспокоїлася. Він знає, що
Я зупинила його поцілунком. Припала до нього та притиснулася своїми губами до його. Рот Роджера відповів довго та міцно.