А роки минають. Те, що раніше було для нього чудом або дарунком долі, задля якого він був готовий продати себе у вічне рабство, тепер перетворилося на єдиний сенс його існування. І коли він намагається зазирнути бодай трохи вперед, його опановує моторошний страх: усе це може одного дня закінчитися. Приходять нові, молодші актори, вони готові працювати й «світитися» більше за меншу платню. Йому набридає постійно слухати про один і той самий фільм, який зробив його знаменитим, адже він знімався ще принаймні в 99 фільмах, про які вже мало хто памятає.
І фінансові умови його праці також змінилися бо раніше йому здавалося, що ця робота для нього ніколи не закінчиться, й тому він примусив свого агента підняти ціну до захмарних висот. У результаті його стали запрошувати на ролі все рідше, хоч тепер за свою участь у фільмі він бере лише половину тієї ціни, за яку погоджувався грати колись. Зневіра починає подавати перші знаки про себе в його житті, яке раніше підкорялося лише закликам: «Вище! Швидше! Потужніше!» Адже він не може знижувати ціну на свої послуги щогодини; коли тепер із ним починають переговори про укладення контракту, то він незмінно каже: «Мені так подобається роль, яку ви мені пропонуєте, що я вирішив погодитися на неї, хоч платня за неї далеко не дотягує до моїх звичних стандартів». І продюсери вдають, ніби вірять йому, а його агент прикидається, ніби йому пощастило одурити їх, хоча чудово знає, що підтримувати міф про себе його клієнт зможе тільки тоді, коли зявлятиметься на всіх фестивалях, таких, як цей, і вдаватиме, ніби він завжди потрібний, завжди зайнятий, завжди мало доступний.
Його помічник із піару пропонує сфотографувати його в ту мить, коли він цілуватиметься з якоюсь знаменитою актрисою; ця світлина зможе прикрасити обкладинки кількох журналів зі скандальною репутацією. Він уже підібрав партнершу для такого знімка, яка теж відчуває нагальну потребу зайвий раз нагадати про себе і тепер залишилося тільки обрати слушну хвилину під час святкового банкету, що відбудеться сьогодні вночі. Усе має відбутися ніби цілком випадково, але вони повинні точно знати, що поблизу знайдеться необхідний фотограф, і при цьому прикинутися, ніби не помітили спрямований на них обєктив. Потім, коли фотографії будуть опубліковані, вони почнуть категорично спростовувати те, що сталося, гучно протестувати проти такого вторгнення в їхнє приватне життя, їхні адвокати подадуть у суд на журнали, а їхні помічники з піару зроблять усе можливе, щоб цей скандал набув якнайбільшого розголосу і тривав якомога довше. По суті, попри його тривалу карєру та світову славу, його ситуація мало чим відрізняється від ситуації дівчини, яка тепер сидить перед ним.
«Тобі доведеться відмовитись від усього тільки я буду твоїм Богом, єдиним і незамінним».
Джибсон порушує тишу, що нависла на кілька секунд над цією чудовою сценою: яхта, сонце, охолоджені трунки, скигління чайок, легкий вітерець, що відганяє спеку.
Тобі, певно, насамперед захочеться знати, на яку роль ми тебе беремо. Моя відповідь коротка: ти будеш його партнеркою. І він показує на зірку. Або, іншими словами, ти зіграєш одну з головних ролей у новому фільмі, назва якого може змінитися до премєри. А твоїм наступним запитанням логічно буде: чому ви обрали мене, а не якусь знамениту актрису?
Ви вгадали.
Пояснюю: уся справа в ціні. У фільму, який мені доручено ставити, бюджет обмежений. Його продюсером уперше буде Хамід Хусейн а тому не менш як половину грошей доведеться витратити на рекламу, а не на кінцевий продукт. Тож ми маємо намір залучити до участі в ньому знаменитого актора, який збере публіку, й нікому досі невідому, а отже, й дешеву актрису, яка, проте, заслуговує на те, щоб здобути певну відомість. Власне, те, що я тобі пропоную, давно вже увійшло в практику кіноіндустрії: відколи вона стала правити світом, студії намагаються підтримувати в людях ілюзію, що слава й гроші синоніми. Памятаю, коли я був зовсім маленький і мені вперше показали величезні павільйони Голлівуду, я подумав, що актори загрібають там величезні гроші. Брехня. Лише десятеро-двадцятеро знаменитостей у всьому світі можуть похвалитися тим, що заробляють дуже великі гроші на терені кіномистецтва. Решта акторів живуть видимостями; будинок для них винаймає студія, одяг, коштовності та автомобілі беруться напрокат і лише створюють ілюзію розкішного життя. Кіностудія оплачує весь гламур, а актори одержують невеличку платню. Це не стосується чоловіка, що сидить перед тобою, але це повною мірою матиме стосунок до тебе.
Актор-зірка не знає, чи Джибсон говорить щиро й справді думає, що перед ним один із найкращих акторів світу, чи тонко іронізує його коштом. Але це не матиме ані найменшої ваги, якщо контракт буде підписано, продюсер не змінить своєї думки в останню хвилину, автори сценарію зможуть вчасно принести текст, бюджет буде строго виконаний і почне діяти досконало організована рекламна кампанія. Йому сотні разів доводилося бачити, як гинуть, ще й не розпочавшись, найперспективніші проекти; що ж, таке життя. Але після того, як його останню роль публіка майже не помітила, він розпачливо потребує бучного успіху. А Джибсон має змогу такий успіх йому забезпечити.
Я згодна, каже дівчина.
Ми вже переговорили з твоїм агентом. Ми укладемо з тобою ексклюзивний контракт. За участь у першому фільмі ти одержуватимеш протягом року по пять тисяч доларів на місяць і візьмеш на себе зобовязання зявлятися на вечірках, брати участь у заходах, які організовуватиме наш департамент піару, їздити туди, куди ми тебе пошлемо, говорити те, що ми тобі скажемо, й ніколи не висловлювати власної думки. Тобі все ясно?
Габріела ствердно киває. А що вона може сказати? Що пять тисяч доларів місячна платня секретарки в Європі? Треба або погоджуватися, або ні, й вона хотіла показати, що їй відомі умови гри, й вона приймає їх без жодних вагань.
Тож хоч ти й станеш жити як мільйонерка, а поводитись як велика зірка кіноекрану, ти повинна завжди памятати, що це лише видимість. Якщо все буде добре, то за участь у наступному фільмі ми платитимемо тобі уже по десять тисяч доларів. Нам ще доведеться про це говорити, адже у твоїй голові неодмінно засяде думка: «Рано чи пізно я помщуся за все це». Твоя агентеса спокійно сприйняла умови нашої пропозиції; вона, схоже, знала, чого слід чекати. Я не певен, чи ти це знала.
Яка різниця, знала я чи не знала? І нікому мстити я не збираюся.
Джибсон прикинувся, ніби не почув її слів.
Я тебе покликав сюди не для того, щоб говорити про результати твоїх проб; вони чудові, я давно не бачив нічого кращого. Жінка, яка організовує наші проби, дотримується тієї самої думки. Я покликав тебе сюди для того, щоб відразу розтлумачити тобі, на який ґрунт ти ступаєш. Чимало акторів і актрис після свого першого фільму, коли вони остаточно зрозуміють, який світ лежить під їхніми ногами, хочуть змінити правила. Але вони знають, що це неможливо, адже вони вже підписали контракт, а тому нерідко впадають у депресію, хочуть накласти на себе руки й усе таке. Тому сьогодні ми вирішили змінити нашу політику: ми відразу пояснюємо всім новачкам, щó з ними буде. Тобі доведеться співжити з двома жінками: якщо все буде гаразд, то однією з них захоплюватиметься весь світ. Друга завжди знатиме, що ніякою могутністю чи владою вона не володіє. Тому я тобі раджу, перш ніж ти підеш сьогодні до «Хілтона», щоб вибрати собі сукню на сьогоднішню вечірку, добре обміркувати, якими можуть бути наслідки твоєї згоди на наші умови. Коли ти увійдеш до тих апартаментів, то побачиш чотири примірники вельми обємного контракту, які на тебе чекають. Поки ти під ними не підписалася, тобі належить увесь світ і ти можеш робити зі своїм життям усе, що заманеться. Та після того як ти поставиш на них підпис, ти перестанеш бути господинею нехай там чого. Ми візьмемо під контроль усю твою поведінку від манери робити собі зачіску до вибору ресторанів, у яких ти обідатимеш, навіть тоді, коли їсти зовсім не хочеться. Проте якщо тобі пощастить здобути славу, ти зможеш заробляти чималі гроші на рекламі, й це та головна причина, чому всі погоджуються на наші умови.
Обидва чоловіки підвелися.
Як тобі здається, ти зможеш працювати з нею?
З неї вийде чудова актриса. Вона виявила емоції в ту мить, коли всі інші претендентки намагаються показати лише свої професійні здібності.
Не думай, що ця яхта належить мені, сказав Джибсон, після того як покликав чоловіка, що мав посадити її в човен і відвезти назад, на пірс.
І вона правильно зрозуміла, що він хотів їй сказати цими словами.
3.44 пополудні
Ходімо на другий поверх і випиймо кави, каже Єва.
Але показ почнеться вже через годину. А ти знаєш, які тепер затори на вулицях.
На каву часу нам вистачить.
Вони підіймаються сходами, звертають праворуч, проходять у кінець коридору, де охоронець, який стоїть біля дверей, упізнає їх і вітається з ними. Вони проминають кілька вітрин, де виставлені коштовності діаманти, рубіни, смарагди, й виходять на терасу другого поверху. Цю терасу щороку винаймає відома ювелірна фірма, щоб приймати там друзів, знаменитостей, журналістів. Вишукані меблі, багатий буфет із делікатесними стравами. Вони сідають за столик, затулений від сонця великою парасолею. Підходить офіціант, вони замовляють мінеральної води з газом і каву-еспресо. Офіціант запитує, що їм принести з буфету. Вони дякують йому й кажуть, що вже пообідали.
Обидва чоловіки підвелися.
Як тобі здається, ти зможеш працювати з нею?
З неї вийде чудова актриса. Вона виявила емоції в ту мить, коли всі інші претендентки намагаються показати лише свої професійні здібності.
Не думай, що ця яхта належить мені, сказав Джибсон, після того як покликав чоловіка, що мав посадити її в човен і відвезти назад, на пірс.
І вона правильно зрозуміла, що він хотів їй сказати цими словами.
3.44 пополудні
Ходімо на другий поверх і випиймо кави, каже Єва.
Але показ почнеться вже через годину. А ти знаєш, які тепер затори на вулицях.
На каву часу нам вистачить.
Вони підіймаються сходами, звертають праворуч, проходять у кінець коридору, де охоронець, який стоїть біля дверей, упізнає їх і вітається з ними. Вони проминають кілька вітрин, де виставлені коштовності діаманти, рубіни, смарагди, й виходять на терасу другого поверху. Цю терасу щороку винаймає відома ювелірна фірма, щоб приймати там друзів, знаменитостей, журналістів. Вишукані меблі, багатий буфет із делікатесними стравами. Вони сідають за столик, затулений від сонця великою парасолею. Підходить офіціант, вони замовляють мінеральної води з газом і каву-еспресо. Офіціант запитує, що їм принести з буфету. Вони дякують йому й кажуть, що вже пообідали.