Дівчата обслуговують усіх, хто веде робочі записи на диктофоні.
Протягом цілого року, розповіла вона, дівчата слухають диктофонні записи безликі голоси вчених. Записи приносять дівчата-курєри. Лише раз на рік вони покидають монастир з бетонними стінами, щоб посвяткувати й одержати свої шоколадки від доктора Ейси Брида.
Вони також служать науці, підтвердив Брид, якщо навіть і не розуміють ані слова з того, що друкують. Благослови їх Боже, усіх благослови!
18
Найцінніша річ у світі
Коли ми увійшли до кабінету доктора Брида, я спробував зібратися з думками, щоб провести пристойне інтервю. Але мої розумові здібності все ще не покращали. Отож, коли я почав розпитувати доктора Брида про день бомби, виявилося, що ділянка мого мозку, відповідальна за звязок із громадськістю, затьмарена алкоголем і паленим котячим хутром. Яке б запитання я не ставив, виходило, що я вважаю творців атомної бомби злочинцями, що сприяли найжорстокішому вбивству.
Спочатку це здивувало Брида, потім образило. Він відсунувся від мене й пробурчав:
Як я бачу, ви не дуже полюбляєте вчених.
Це не зовсім так, сер.
Але всі ваші запитання спрямовані на те, щоб я був змушений визнати, що вчені це безсердечні, безсовісні, обмежені бовдури, байдужі до долі решти людства, а може, навіть не належать до роду людського.
Занадто жорстко сказано!
Не жорсткіше ніж те, що ви, вочевидь, збираєтесь написати в своїй книзі. Я вважав, що ваш намір створити чесну, обєктивну біографію Фелікса Гоніккера. Це, без сумніву, достойна ідея для молодого письменника наших часів, нашого століття. Але ж ні, ви прибули сюди з упередженням, з уявленням про вчених як про якихось маніяків. Звідки така гра уяви? З коміксів?
Від сина доктора Гоніккера, наприклад. Це одне з моїх джерел.
Котрого сина?
Ньютона, сказав я. Лист малюка Ньюта я приніс із собою, тепер я дістав його й показав Бриду. До речі, чи Ньют дійсно малий?
Не вищий за стійку для парасольок, сказав він похмуро, читаючи листа Ньюта.
А інші діти нормальні?
Авжеж! Боюсь вас розчарувати, але у вчених народжуються такі ж самі діти, як і в інших людей.
Я постарався заспокоїти Брида, переконати його в тому, що дійсно бажаю відтворити точний портрет Гоніккера.
Я прийшов сюди з єдиною метою точно зафіксувати все, що ви мені скажете про доктора Гоніккера. Лист Ньюта це лише перший документ, я обовязково врівноважу його тим, що почую від вас.
Мені набридли люди, які не розуміють, що таке вчений, що робить учений!
Я зроблю все можливе, щоб загладити непорозуміння.
У нашій країні люди здебільшого навіть не розуміють, що таке наукове дослідження.
Буду вам дуже вдячний, якщо ви поясните мені, що це.
Дослідження це не пошук кращого фільтра для цигарок, чи мякіших паперових рушників, чи більш стійкої фарби для малярних робіт, ні, борони Боже! Усі говорять про дослідження, але майже ніхто ними в нас не займається. Ми одна з небагатьох компаній, які справді наймають спеціалістів для суто наукових досліджень. Ті компанії, що вихваляються своїми «дослідженнями», мають на увазі техніків у білих халатах, котрі працюють за готовими рецептами й винаходять удосконалену конструкцію двірника для нової моделі «Олдсмобіля».
А тут, у вас?..
А в нас та ще в кількох, на жаль, небагатьох, інших місцях людям платять за те, що вони здобувають нові знання, працюють тільки заради цього.
Це дуже великодушно з боку Загальної сталеплавильної компанії.
Нічого великодушного! Нові знання це найцінніша річ у світі. Що більше істин ми знаходимо, то багатшими стаємо.
Якби я вже тоді був боконістом, від цих слів, напевне, завив би.
19
Болота більше не буде
Ви маєте на увазі, сказав я доктору Бриду, що співробітникам цієї лабораторії ніколи не дають вказівок, над чим їм працювати? І ніхто навіть не підозрює, чим вони зайняті?
Люди завжди щось підозрюють, але справжній дослідник не стане зважати на чиїсь вигадки. У його голові повно власних проектів, і саме цього ми прагнемо.
А доктору Гоніккеру коли-небудь пропонували якісь проекти?
А як же! Найчастіше адмірали та генерали. Для них він був чарівником, котрий міг зробити Америку непереможною, змахнувши своєю паличкою. Вони привозять сюди найрізноманітніші плани усі до одного схиблені. Ці плани бездоганні, їхній єдиний недолік те, що при теперішньому рівні наших знань здійснити їх не можна. Від учених такого рангу, як Гоніккер, чекають, що вони вирішать цю маленьку проблему. Памятаю, як Феліксові незадовго до його смерті докучав один генерал морської піхоти, вимагаючи, щоб той зробив щось із болотом.
З болотом?
Морські піхотинці мало не двісті років борсалися в багні, їм нарешті це набридло, сказав Брид. Генерал, як їхній представник, уважав, що однією з ознак прогресу має стати звільнення морських піхотинців від цієї незручності.
Що ж мав на увазі генерал?
Зникнення багна. Щоб не було ніякого багна.
Мені здається, почав я теоретизувати, що для цього знадобились би цілі гори якихось хімікатів або багатотонні агрегати
Генерал мріяв про пілюлю або компактну машинку. Бо морським піхотинцям набридло не тільки місити болото, а й тягати на собі важке екіпірування. Їм хотілося носити щось маленьке для годиться.
Мені здається, почав я теоретизувати, що для цього знадобились би цілі гори якихось хімікатів або багатотонні агрегати
Генерал мріяв про пілюлю або компактну машинку. Бо морським піхотинцям набридло не тільки місити болото, а й тягати на собі важке екіпірування. Їм хотілося носити щось маленьке для годиться.
Що сказав на це доктор Гоніккер?
Фелікс жартівливо запропонував, а він завжди висловлювався жартівливо, створити таку речовину, дрібка якої, навіть мікроскопічна крихта, могла б перетворити безмежні болота, твань, мочарі, струмки, калюжі, сипучі піски й трясовини на тверду, як стіл, поверхню. Брид стукнув своїм старечим, ластатим кулаком по столу. Його стіл, сталевий, сіро-зелений, мав форму нирки. Один солдат міг би нести таку кількість цієї речовини, що вистачило б витягти з найглибшого болота танкову дивізію. За словами Фелікса, один солдат міг би нести достатню для цього її кількість під нігтем свого мізинця.
Це неможливо!
Ви так уважаєте, я так уважаю майже всі так уважали б. Але Фелікс, ніби граючись, міг зробити що завгодно. Фелікс був дивом, і я щиро сподіваюсь, що ви напишете про це у своїй книзі, саме тому, що він завжди брався за старі загадки так, начебто вони зовсім нові.
Я зараз почуваюсь як Франсіна Піфко, сказав я, а також як усі друкарки з дівочого гнізда. Доктор Гоніккер навряд чи зміг би пояснити мені, як крихта, котра вміщується під нігтем, може перетворити болото на поверхню, тверду, як стіл.
Але Фелікс був майстром пояснень
Хай навіть так
Він зумів пояснити це мені, сказав Брид, тож я, напевне, зможу пояснити вам. Отже, завдання полягає в тому, щоб звільнити морських піхотинців від багна так?
Так.
Гаразд, сказав доктор Брид, слухайте уважно. Почнемо!
20
Лід-девять
Існує декілька способів, почав оповідати Брид, щоб могли кристалізуватись, тобто замерзнути, різні рідини; кілька способів розташувати їхні атоми так, щоб вони зчепились і створили впорядковану, жорстку структуру.
Далі цей старий із плямистими руками попросив мене пригадати, як можна скласти пірамідку з гарматних ядер на газоні перед будівлею суду, як заповнити ящик апельсинами.
Аналогічно відбувається розміщення атомів у кристалах ось чому два кристали однієї речовини можуть мати зовсім різні властивості.
Він розповів, як на якійсь фабриці вирощували великі кристали етилендіамінтартрату. Кристали використовували для якихось промислових операцій. Але одного дня виявилось, що вирощувані кристали більше не мають потрібних властивостей. Атоми почали зчіплятись та замикатись (заморожуватись) в інший спосіб. Рідина, яка мала кристалізуватись, не змінилася, але тепер її кристали для промислового процесу були вже непридатні.
Чому це сталося? Цієї загадки ніхто не зміг розвязати. Утім, сказав доктор Брид, теоретично можна припустити, що винуватцем було «зернятко». Так доктор назвав крихітну часточку з іншою кристалічною структурою. Це зернятко, що зявилось бозна-звідки, навчило атоми зчіплятись та замикатись, кристалізуватись, заморожуватись у новий спосіб. Тепер повернемося знову до гарматних ядер на газоні або до апельсинів у ящику, продовжив Брид і пояснив, що шари ядер або апельсинів укладаються залежно від того, як був складений найнижчий з них. Спідній шар є тим взірцем, згідно з яким поводиться потім кожне ядро або кожний апельсин, хоч би й незчисленна кількість ядер або апельсинів.
А тепер припустимо, з неприхованим задоволенням пирснув Брид, що існує багато способів кристалізації, тобто заморожування, води. Припустимо, що той лід, по якому ми їздимо на ковзанах чи який додаємо до коктейлів, назвемо його «лід-один», це лише один з багатьох різновидів льоду. Припустимо, що на Землі вода завжди утворює лід-один, бо вона ніколи не мала «зернятка», завдяки якому міг би утворитися лід-два, лід-три, лід-чотири?.. Аж нарешті, він знов постукав своїм старечим кулаком по столу, ми дійдемо до форми, яку назвемо лід-девять кристала, твердого, як цей стіл, з точкою плавлення, скажімо, сто градусів за Фаренгейтом, але краще сто тридцять градусів[7].
Гаразд, усе це я поки що засвоїв, сказав я.
Раптом доктор Брид замовк, почувши шепіт у приймальні, шепіт гучний та значущий. Це були голоси пташок з дівочого гнізда. Дівчата зібралися у приймальні та готувалися до співу.
І вони заспівали, щойно ми з Бридом зявились на порозі кабінету. Їх було багато, кілька десятків, одягнених, як церковні хористки: у кожної був комірець із білого паперу, пришпилений скріпкою. Вони співали чудово.
Мене це здивувало й розчулило до сліз. Мене завжди зворушує цей рідкісний скарб ніжність дівочого співу.
Дівчата співали «O мале місто Віфлеєм». Не скоро я забуду, як звучав у їхньому виконанні рядок: «Страхи та надії минулих років сьогодні згадаємо знов».
21
Морська піхота йде в наступ
Старий доктор Брид за допомогою міс Фауст пороздавав різдвяні шоколадки друкаркам, і ми повернулися до його кабінету.
На чому ми зупинилися? спитав він. А, так-так!
І він попросив мене уявити морських піхотинців Сполучених Штатів, що пропадають у Богом забутому болоті.